Рішення

від 25.04.2018 по справі 924/173/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2018 р.Справа № 924/173/18

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сороці Д.В., розглянувши матеріали справи, розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький

до Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005", с.Велика Шкарівка, Шепетівського району, Хмельницької області

про стягнення 104 042,19 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 36 від 05.03.2018р.

Від відповідача: не з"явився

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Суть:

Позивач ОСОБА_1 обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький звернувся з позовом до відповідача - Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005", с.Велика Шкарівка, Шепетівського району, Хмельницької області про стягнення на свою користь 104 042,19грн., з яких 86 790,00 грн. - основний борг, 11 301,72 грн. - пеня, 1 177,02 грн. - 3% річних та 4 773,45 грн. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 15.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №924/173/18 за правилами загального позовного провадження. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обгрунтовуючи наявними в матеріалах доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак у поданому суду відзиві на позовну заяву від 02.04.2018р. просив суд зменшити на 95% розмір заявленої позивачем 11 301,72грн. пені, оскільки вважає його не співрозмірним із сумою основного боргу заявленою у позові.

Також, у поданій суду 11.04.2018р. відповіді на відзив відповідача, позивач заперечив проти зменшення на 95% розміру заявленої позивачем 11 301,72грн. пені та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Статтею 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 обслуговуючим кооперативом «Перший національний аграрний кооператив» (далі - Позивач) та Фермерським господарством «Агроінвестпроект-2005» (далі - Відповідач) укладено договора купівлі-продажу від 10 квітня 2017 року (далі Договір № 1) та 18 травня 2017 року (далі -Договір № 2).

Відповідно до пунктів 1.1, 2 договору купівлі-продажу від 10 квітня 2017 року Продавець (позивач) зобов'язується передати товар, що належить йому, у власність Покупцеві (відповідачеві), а Покупець зобов'язується прийняти товар, а саме 5000кг гороху за ціною 15,90грн. (в.т.ч.ПДВ) за 1кг, загальною вартістю 79 500,00грн. (в.т.ч.ПДВ) та сплатити за нього на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 1.1, 2 договору купівлі-продажу від 18 травня 2017 року Продавець (позивач) зобов'язується передати товар, що належить йому, у власність Покупцеві (відповідачеві), а Покупець зобов'язується прийняти товар, а саме 2000кг гречки за ціною 23,52грн. (в.т.ч.ПДВ) за 1кг, загальною вартістю 47 040,00грн. (в.т.ч.ПДВ) та сплатити за нього на умовах цього договору.

У відповідності до пунктів 3.2 зазначених договорів, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється актом прийому-передачі.

Згідно пунктів 4.1. даних договорів, остаточна кількість та вартість товару, що визначений в п. 2 договору визначається сторонами в акті приймання-передачі товару.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 10 квітня 2017 року позивач належним чином поставив відповідачу товар, а саме 5000кг гороху за ціною 15,90грн. (в.т.ч.ПДВ) за 1кг, загальною вартістю 79 500,00грн. (в.т.ч.ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі майна від 10 квітня 2017 року, підписаного керівником відповідача та скріплений печаткою відповідача, видатковою накладною № 101 від 10 квітня 2017 року, яка підписана уповноваженою довіреністю № 18 від 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 та скріплена печаткою відповідача.

Також, на виконання умов договору купівлі-продажу від 18 травня 2017 року позивач належним чином поставив відповідачу товар, а саме 2000кг гречки за ціною 23,52грн. (в.т.ч.ПДВ) за 1кг, загальною вартістю 47 040,00грн. (в.т.ч.ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі майна від 18 травня 2017 року, підписаного керівником відповідача та скріплений печаткою відповідача, видатковою накладною № 133 від 18 травня 2017 року, яка підписана уповноваженою довіреністю №24 від 16 травня 2017 року ОСОБА_3 та скріплена печаткою відповідача.

Позивачем передано у власність відповідачу товар на загальну суму 126 540,00 грн.

За умовами п.4.2. Договору №1 попередня оплата в розмірі 50% вартості товару має бути перерахована Продавцю протягом двох календарних днів з моменту виставлення відповідного рахунку. Остаточна оплата вартості товару проводиться Покупцем не пізніше 30 вересня 2017 року.

Згідно п. 4.2. Договору № 2 остаточна оплата вартості товару проводиться Покупцем не пізніше 30 вересня 2017 року.

Відповідачем, станом на 12 березня 2018 року, перераховано позивачу лише попередню оплату згідно п. 4.2. Договору № 1 в сумі 39 750,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 25 квітня 2017 року. Однак, остаточного розрахунку відповідачем здійснено не було, тому утворилась заборгованість по оплаті за переданий товар: по Договору № 1 в сумі - 39 750,00 грн., по Договору № 2 в сумі - 47 040,00 грн.

Всього, сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду із позовом із врахуванням попередньої оплати на суму 39 750,00 грн., становить 86 790,00 грн.

Позивачем крім суми основного боргу нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11 301,72 грн. - пені за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р., 1 177,02 грн. - 3% річних за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р. та 4 773,45 грн. - інфляційних нарахувань за жовтень 2017р. - лютий 2018р..

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договорів купівлі-продажу від 10 квітня 2017 року та 18 травня 2017 року.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 10 квітня 2017 року позивач належним чином поставив відповідачу товар, а саме 5000кг гороху за ціною 15,90грн. (в.т.ч.ПДВ) за 1кг, загальною вартістю 79 500,00грн. (в.т.ч.ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі майна від 10 квітня 2017 року, підписаного керівником відповідача та скріплений печаткою відповідача, видатковою накладною № 101 від 10 квітня 2017 року, яка підписана уповноваженою довіреністю № 18 від 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 та скріплена печаткою відповідача.

Також, на виконання умов договору купівлі-продажу від 18 травня 2017 року позивач належним чином поставив відповідачу товар, а саме 2000кг гречки за ціною 23,52грн. (в.т.ч.ПДВ) за 1кг, загальною вартістю 47 040,00грн. (в.т.ч.ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі майна від 18 травня 2017 року, підписаного керівником відповідача та скріплений печаткою відповідача, видатковою накладною № 133 від 18 травня 2017 року, яка підписана уповноваженою довіреністю №24 від 16 травня 2017 року ОСОБА_3 та скріплена печаткою відповідача.

Позивачем передано у власність відповідачу товар на загальну суму 126 540,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.4.2. Договору №1 попередня оплата в розмірі 50% вартості товару має бути перерахована Продавцю протягом двох календарних днів з моменту виставлення відповідного рахунку. Остаточна оплата вартості товару проводиться Покупцем не пізніше 30 вересня 2017 року.

Згідно п. 4.2. Договору № 2 остаточна оплата вартості товару проводиться Покупцем не пізніше 30 вересня 2017 року.

Відповідачем, станом на 12 березня 2018 року, перераховано позивачу лише попередню оплату згідно п. 4.2. Договору № 1 в сумі 39 750,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 25 квітня 2017 року. Однак, остаточного розрахунку відповідачем здійснено не було, тому утворилась заборгованість по оплаті за переданий товар: по Договору № 1 в сумі - 39 750,00 грн., по Договору № 2 в сумі - 47 040,00 грн.

Всього, сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду із позовом із врахуванням попередньої оплати на суму 39 750,00 грн., становить 86 790,00 грн.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 6.2 договорів №1 та №2 сторони передбачили, що за порушення строків оплати покупець додатково сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем крім суми основного боргу нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11 301,72 грн. - пені за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р., 1 177,02 грн. - 3% річних за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р. та 4 773,45 грн. - інфляційних нарахувань за жовтень 2017р. - лютий 2018р..

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом при здійсненні перерахунку заявлених до стягнення сум приймається до уваги, що у разі, якщо розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи вищевикладене, суд, провівши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, прийшов до висновку, що задоволенню підлягає сума заявлена позивачем частково в розмірі 11 161,43грн. за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р..

Крім цього, позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 1 177,02грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами та 4 773,45грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховується, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, провівши перерахунок заявленої суми 3% річних, прийшов до висновку, що задоволенню підлягає сума заявлена позивачем частково в розмірі 1 162,75грн. за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р..

Що ж до нарахованих позивачем інфляційних втрат в сумі 4 773,45грн., судом враховується, що інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань в системі „Законодавство» , вважає, що інфляційні нарахування в сумі 4 773,45грн. за жовтень 2017р. - лютий 2018р. здійсненні позивачем правомірною та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача 103 887,63грн., з яких 86 790,00 грн. - основний борг, 11 161,43 грн. - пені за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р., 1 162,75 грн. - 3% річних за період з 01.10.2017р. по 12.03.2018р. та 4 773,45 грн. - інфляційних нарахувань за жовтень 2017р. - лютий 2018р..

Частиною 9, ст.129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м.Хмельницький до Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005", с.Велика Шкарівка, Шепетівського району, Хмельницької області про стягнення 104 042,19грн., з яких 86 790,00 грн. - основний борг, 11 301,72 грн. - пеня, 1 177,02 грн. - 3% річних та 4 773,45 грн. - інфляційних нарахувань задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005", (с.Велика Шкарівка, Шепетівського району, Хмельницької області, код: 34206192) на користь ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", (м.Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1, код: 39847648) - 103 887,63грн., з яких 86 790,00 грн. - основний борг, 11 161,43 грн. - пені, 1 162,75 грн. - 3% річних та 4 773,45 грн. - інфляційних нарахувань та 1 762,00грн. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову у стягненні 140,29грн. - пені та 14,27грн. - 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2018 року

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи,

2 - відповідачу. 30456, с. Велика Шкарівка Шепетівський р-н, Хмельницька область.