Рішення
від 25.04.2018 по справі 922/698/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р.Справа № 922/698/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, м. Луцьк, пр.Перемоги,15) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспена" (61001, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Богдана Хмельницького, 24) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспена", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 117466,66 грн., яка складається з:

- 103 466,66 грн. як частину основної суми боргу в розмірі 5 000 000,00 грн., яка мала бути повернута до 25.04.2012 року;

- 1000,00 грн., як частину процентів, нарахованих за травень 2014 р. в розмірі 72 453,36грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за червень 2014 в розмірі 73972,60 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за липень 2014 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за серпень 2014 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за вересень 2014 в розмірі 73972,60грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за жовтень 2014 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за листопад 2014 в розмірі 73972,60 грн.,

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за грудень 2014 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за січень 2015 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за лютий 2015 в розмірі 69041,08 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за березень 2015 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за квітень 2015 в розмірі 73972,60 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за травень 2015 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за червень 2015 в розмірі 73972,60 грн.

Судові витрати просить суд покласти на відповідача у справі.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №1802/99 від 18.02.2010 року, укладеним між ПАТ "Західінкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспена".

Ухвалою господарського суду від 27.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/698/18. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "25" квітня 2018 р. о(об) 09:40.

Ухвала суду від 27.03.18, яка направлялася за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як свідчать дані сервісу відстеження поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта", ухвалу суду, яка направлялась за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не вручена адресату, оскільки відбулась невдала спроба вручення відповідного повідомлення .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день (30.03.2017) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття виконавчого провадження у справі від 27.03.2018 станом на 25.04.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

18 лютого 2010 року між ПАТ "Західінкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „АСПЕНА" було укладено кредитний договір №1802/99 , відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 5 000 000,00 грн. зі сплатою 18 процентів річних.

У відповідності до Додаткового договору від 25.04.2012 року до кредитного договору користування кредитними коштами встановлюється в строк по 23 квітня 2015 року включно.

Як вказував позивач у позові , позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по кредитному договору, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по сплаті процентів та повернення тіла кредиту, яка станом на 01.03.2018 року, становить 6 046 425,96грн.

- 46 425,96 грн. по сплаті процентів за період з травня 2014 по червень 2015 року;

- 5 000 000,00 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту.

Також, як вбачається із матеріалів справи, 28.05.2014р. Правлінням національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ "Західінкомбанк" до категорії неплатоспроможних (Постанова Правління НБУ № 316 від 28.05.2014 року). На підставі цієї постанови Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла Рішення № 38 від 28.05.2014 року виведення з ринку ПАТ Західінкомбанк та здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно постанови Правління Національного банку України від 22.07.2014 року № 433 Про відклик банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Західінкомбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення від 23.07.2014року №63 Про початок процедури ліквідації ПАТ Західінкомбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку . Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 221 від 10.07.2015р. про призначення Костенка 1.1. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк .

Зазначена інформація є публічною та розміщена на офіційних сайтах Національного б України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, обставини щодо неплатоспроможності ПАТ „Західінкомбанк" та важкого фінансового становища останнього є загальновідомими та не потребують доказування.

Отже, як вказує позивач в позові, у зв'язку з тим, що ПАТ „Західінкомбанк" перебуває в ліквідаційній процедурі у останнього недостатньо коштів для сплати судового збору про стягнення з позичальника борг повному розмірі, а тому позивач просить стягнути частину заборгованості, в розмірі 117 466,66 грн., яка складається з:

- 103 466,66 грн. як частину основної суми боргу в розмірі 5 000 000,00 грн., яка мала бути повернута до 25.04.2012 року;

- 1000,00 грн., як частину процентів, нарахованих за травень 2014 р. в розмірі 72 453грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за червень 2014 в розмірі 73972,60 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за липень 2014 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за серпень 2014 в розмірі 76438,36 грн.:

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за вересень 2014 в розмірі 73972,60грн.:

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за жовтень 2014 в розмірі 76438,36 грн.:

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за листопад 2014 в розмірі 73972,60 грн.

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за грудень 2014 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за січень 2015 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за лютий 2015 в розмірі 69041,08 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за березень 2015 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за квітень 2015 в розмірі 73972,60 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за травень 2015 в розмірі 76438,36 грн.;

- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за червень 2015 в розмірі 73972,60 грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення своїх зобов'язань суми заборгованості не сплатив.

У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вищеозначених нарахувань за кредитним договором, нарахованих внаслідок невиконання позичальником своїх грошових зобов'язань.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ст.ст. 173, 175, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 627, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Щодо доказів підтвердження заборгованості відповідача перед ПАТ „Західінкомбанк", то позивачем надано банківські виписки. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до частини 1. ст.99 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою НБУ від 30.12.1098р. № 566 є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою НБУ від 18.06.2003року № 254 визначено перелік первинних документів, які складаються банками в залежності від виду операції та їх обов'язкові реквізити. В залежності від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують операції з готівкою та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій. Пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою НБУ від 18.06.2003року № 254 гласить: „Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі". Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою НБУ від 18.06.2003року № 254 визначено, що інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Виписки з особових рахунків, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, для підтвердження надання коштів клієнту достатнім та належним документом є банківська виписка. Банківська виписка є належним та допустимим доказом, що підтверджує заборгованість відповідача як по тілу кредиту, так і по відсотках.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи та положення договору, а також те, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором виконував неналежним чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача частину заборгованості, в розмірі 117 466,66 грн., яка складається з: