Ухвала

від 24.04.2018 по справі 826/6096/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

24 квітня 2018 року м. Київ № 826/6096/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі за заявою Громадської організації "Топ Раннерз" до Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства молоді та спорту України,

за участю представників: заявника - Дем'янюк С.О., Кретов І.Г, Ружицький О.А.; Міністерства охорони здоров'я України - Депешко М.М., Мартинова Н.О.; Міністерства молоді та спорту України - Яковенко У.Д.

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Топ Раннерз" звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2017 №5232/1746, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2018 за №33/31485 "Про затвердження Положення про медичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, закладів фізичної культури і спорту".

На підставі частини третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України судом призначено судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову.

Представники заявника в судовому засіданні, 24.04.2018, заяву підтримали, просили її задовольнити. В обґрунтування заяви представниками зазначено, що наказ від 27.12.2017 №5232/1746 "Про затвердження Положення про медичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, закладів фізичної культури і спорту" є очевидно протиправним, позаяк передбачає надання допуску до участі в заході лише лікарями з фізичної медицини, які є робітниками державних та комунальних закладів охорони здоров'я зі списку установ, що затверджені наказом Міністерства молоді та спорту від 25.07.2017 №3139 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, які входять до системи надання лікарсько-фізкультурної допомоги в Україні та мають право на проведення одичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою та спортом, у тому числі з обов'язковим диспансерним наглядом". Як зазначено в заяві, наведене не відповідає вимогам статей 283, 284 Цивільного кодексу України, за змістом яких у сфері охорони здоров'я діяльність можуть здійснювати, в тому числі приватні організації, особа з досягненням чотирнадцятирічного віку має право на вибір лікаря та методів лікування.

Представники заявника зазначили, що Громадська організація "Топ Раннерз" планує брати участь в організації масових спортивних заходів, починаючи з квітня 2018 року та протягом року, проте наказ від 27.12.2017 №5232/1746 унеможливлює надання можливості всім бажаючим взяти участь у таких заходах, оскільки регламентує необхідність подання особою-учасником допуску, який виданий лікарем, що є працівником закладу охорони здоров'я державної та комунальної форм власності. Представники наголосили, що в місті Києві на даний момент повноцінно функціонує один заклад - Державна установа "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України", яка у 2017 році надала 7176 допусків. На думку представників заявника, з урахуванням масовості заходів це унеможливить отримання особою-учасником необхідного допуску.

Також представники наголосили, що наказ від 27.12.2017 №5232/1746 за наведеного правового регулювання не досягає своєї мети медичного забезпечення спортивних, оздоровчих заходів.

Представники Міністерства охорони здоров'я України клопотання підтримали.

Представник Міністерства молоді та спорту України проти задоволення клопотання заперечила, зазначивши, що наказ від 27.12.2017 №5232/1746 покликаний забезпечити охорону здоров'я бажаючим взяти участь у масових спортивних, оздоровчих заходах, жодним чином не ускладнює проведення таких заходів та відповідає вимогам статті 51 Закону України "Про фізичну культуру і спорт". Представник навела приклад наслідків невиконання наказу від 27.12.2017 №5232/1746, повідомивши, що під час марафону в місті Києві 22.04.2018 госпіталізовано 7 учасників, кількість учасників 11 тисяч.

Вирішуючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Судом здійснено розгляд заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Як уже зазначалось, однією з підстав забезпечення позову зазначено неможливість відновлення порушеного права заявника щодо організації масових спортивних заходів їх проведення та участі членів організації в таких заходах.

На підтвердження наведених обставин додано календарний план запланованих масових заходів ГО "Топ Раннерз", починаючи з 06.05.2018 по 25.11.2018, усього 12 заходів. Наведена інформація також підтверджується видруком з інтернет-сторінки "Всеукраїнський календар пробігів 2018" vseprobegi.org. Заперечень щодо цих доказів іншими учасниками не висловлено.

Заявником додано статут ГО "Топ Раннерз" (ідентифікаційний код 40065168), в якому зазначено, що одним з основних напрямків діяльності є об'єднання зусиль учасників у розвитку та популяризації бігу як легкоатлетичної дисципліни (пункт 2.2), організація фізкультурно-оздоровчих заходів (підпункт 2.3.3), з метою реалізації статутної мети передбачено захист прав законних інтересів учасників громадської організації (підпункт 2.4.6) та захист законних прав та інтересів своїх члені (підпункт 2.5.6). Наведені докази, на думку суду, на стадії вирішення заяви про забезпечення позову, дають підстави для висновку про те, що заявник як громадська організація є учасником відносин, які врегульовані наказом від 27.12.2017 №5232/1746. Щодо захисту членів громадської організації, то представниками не надано доказів стосовно осіб, які є членами громадської організації, додано лише склад осіб, які брали участь в установчих зборах.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Положення про медичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, закладів фізичної культури і спорту", затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України 27.12.2017 №5232/1746, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2018 за №33/31485 допуск осіб-учасників до участі у заході здійснює лікар, що є працівником закладу охорони здоров'я державної та комунальної форм власності системи надання лікарсько-фізкультурної допомоги в Україні, що має право на проведення медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою і спортом, у тому числі з обов'язковим диспансерним наглядом, шляхом проведення медичного огляду цих осіб. Пунктом 9 Розділу ІІ цього Положення передбачено, що особи-учасники допускаються до участі у заході на підставі допуску лікаря шляхом проведення медичного огляду та наявності страхового свідоцтва (поліса, сертифіката), передбаченого пунктом 2 частини четвертої статті 6 Закону України "Про страхування".

Представник Міністерства молоді та спорту зазначила, що наведені положення відповідають статті 51 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" від 24.12.1993 №3808-XII (з наступними змінами та доповненнями), за якою: спортивна медицина є складовою системи охорони здоров'я у сфері фізичної культури і спорту та визначає стан здоров'я, фізичний розвиток та функціональний стан організму осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі шляхом визначення придатності (здійснення допуску) осіб до занять фізичною культурою і спортом, здійснення профілактики, діагностики, лікування захворювань та ушкоджень, пов'язаних із заняттям фізичною культурою і спортом (частина перша); служба спортивної медицини створюється та функціонує у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Фінансування служби спортивної медицини здійснюється відповідно до закону (частина друга); систематичному диспансерному огляду службою спортивної медицини підлягають особи, які займаються фізичною культурою, та спортсмени дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень, ветерани спорту (частина третя); допуск осіб до занять фізичною культурою і спортом здійснює лікар із спортивної медицини (частина четверта); заняття фізичною культурою і спортом здійснюються з додержанням медичних норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я (частина п'ята).

Однак зміст наведеної норми не передбачає обмеження щодо допуску осіб до занять фізичною культурою і спортом виключно лікарем зі спортивної медицини державного чи комунального закладу охорони здоров'я. Інших доводів щодо правових підстав обмеження надання допуску виключно лікарями зі спортивної медицини, які є працівниками комунального чи державного закладу охорони здоров'я представник Міністерства молоді та спорту не навела.

Представники заявника наголошували, що згідно з наказом Міністерства молоді та спорту України від 25.07.2017 №3139 "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, які входять до системи надання лікарсько-фізкультурної допомоги в Україні та мають право на проведення медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою та спортом, у тому числі з обов'язковим диспансерним наглядом" до відповідного переліку у місті Києві включено два заклади: Державна установа "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України", Державне підприємство "Служба спортивної медицини", що з урахуванням масовості заходів унеможливить отримання всіма бажаючими відповідного допуску та відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Положення - подання не пізніше ніж за 5 днів до дати початку проведення заходу організатором заходу до закладу, з яким укладено договір, заповнених заявочних листів, у яких зазначається форма №061/о, форма №062/о. Пунктом 10 Положення передбачено, що лікар надає допуск на підставі форм 0-61/о та 0-62/о облікової статистичної документації, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 №302, та вносить відповідні дані до заявочного листа.

Як уже зазначалось судом, частиною другою статті 51 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" створення та функціонування служби спортивної медицини у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Представник Міністерства молоді та спорту України не навела доказів на підтвердження належного функціонування спортивної медицини, зокрема в закладах охорони здоров'я комунальної та державної форми власності. Водночас згідно з інформацією Державної установи "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" норматив відвідування лікарів зі спортивної медицини за зміну 173, у той час, коли у масових заходах беруть участь тисячі учасників.

Відповідно до 11 Положення допуск іноземних спортсменів до участі у міжнародних спортивних заходах здійснює старший лікар заходу за наявності у спортсмена страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) відповідно до регламентів міжнародних спортивних організацій та законодавства України, тоді як пункт 9 Положення передбачає, що особи-учасники допускаються до участі у заході на підставі допуску лікаря шляхом проведення медичного огляду та наявності страхового свідоцтва (поліса, сертифіката), передбаченого пунктом 2 частини четвертої статті 6 Закону України "Про страхування".

Представник Міністерства молоді та спорту України не змогла пояснити з якою метою відрізняється підхід до осіб-учасників не іноземців, які допускаються на підставі допуску та наявності страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Враховуючи наведені обставини, доводи сторін, суд вважає, що заявником обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може значно утруднити організацію та проведення масових спортивних заходів.

Разом з тим заявник просить зупинити дію наказу 27.12.2017 №5232/1746, проте зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник обґрунтовував свої вимоги лише щодо окремих приписів: пунктів 2, 6, 9 Розділу ІІ Положення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення окремих приписів "Положення про медичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, закладів фізичної культури і спорту", затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України 27.12.2017 №5232/1746, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2018 за №33/31485 у частині обов'язкового надання особою-учасником допуску, виданого державним або комунальним закладом охорони здоров'я, передбачених наказом Міністерства молоді та спорту України від 25 липня 2017 року №3139 "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, які входять до системи надання лікарсько-фізкультурної допомоги в Україні та мають право на проведення медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою та спортом, у тому числі з обов'язковим диспансерним наглядом", подання організатором заходу за п'ять днів до дати початку проведення заходу заповненого заявочного листа з обов'язковим зазначенням допуску на підставі форм 0-61/о та 0-62/о облікової статистичної документації, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року №302, що передбачено пунктом 2 Розділу ІІ; пунктом 6 Розділу ІІ, пунктом 9 Розділу ІІ щодо допуску особи-учасника до участі у заході на підставі допуску лікаря.

Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Громадської організації "Топ Раннерз" задовольнити частково.

Зупинити дію "Положення про медичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, закладів фізичної культури і спорту", затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України 27 грудня 2017 року №5232/1746, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2018 року за №33/31485 у частині обов'язкового надання особою-учасником допуску, виданого державним або комунальним закладом охорони здоров'я, передбачених наказом Міністерства молоді та спорту України від 25 липня 2017 року №3139 "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, які входять до системи надання лікарсько-фізкультурної допомоги в Україні та мають право на проведення медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою та спортом, у тому числі з обов'язковим диспансерним наглядом", подання організатором заходу за п'ять днів до дати початку проведення заходу заповненого заявочного листа з обов'язковим зазначенням допуску на підставі форм 0-61/о та 0-62/о облікової статистичної документації, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року №302.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз'яснити, що у разі неподання позову заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Стягувач - Громадська організація "Топ Раннерз" (ідентифікаційний код 40065168, місцезнаходження: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 26, квартира 307).

Боржники - Міністерство охорони здоров'я України (ідентифікаційний код 00012925, місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7); Міністерство молоді та спорту України (ідентифікаційний код 38649881, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 42).

Суддя В.А. Донець