Рішення

від 23.04.2018 по справі 826/11849/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2018 року 12:01 № 826/11849/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Фуртат В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомРоменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області дотовариства з обмеженою відповідальністю Директорі ЛТД простягнення податкового боргу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Роменська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі-позивач/ Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю Директорі ЛТД (далі-відповідач/ТОВ Директорі ЛТД ) в розмірі 100416,05 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на обліку Липоводолинського відділення Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області знаходиться договір простого товариства від 02.08.2013 №СД-157/13 №35/21-СД, укладений між дочірнім підприємством Національної акціонерної компанія Надра України Чернігівнафтогазгеологія та товариством з обмеженою відповідальністю Директорі ЛТД , за яким в результаті несплати оператором за вказаним Договором узгодженого грошового (податкового) зобов'язання обліковується заборгованість перед державним бюджетом по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин.

Від відповідача на адресу суду надійшов лист, відповідно до змісту якого відповідач вказує, що ТОВ Директорі ЛТД не надавалися звіти про нарахування податків, платежів, зборів, на підставі яких могли б нараховуватись грошові суми та штрафні санкції до Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між дочірнім підприємством Національної акціонерної компанія Надра України Чернігівнафтогазгеологія (підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю Директорі ЛТД (інвестор) укладений договір простого товариства від 02.08.2013 №СД-157/13, предметом якого є спільна діяльність учасників, які беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою забезпечення здійснення власником Спеціального дозволу геологічного вивчення у тому числі дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянки надр на певній території в межах Програми робіт спільної діяльності.

Відповідно до умов договору, оператор-один з учасників, який уповноважений діяти від імені учасників на підставі Договору, займається веденням спільних справ від імені учасників, зокрема, веде бухгалтерський та податковий облік та складає звітність спільної діяльності, сплачує податки , збори (обов'язкові платежі передбачені чинним законодавством). Оператором за даним договором є інвестор.

Пунктом 12.2 Договору визначено, що оператор несе матеріальну відповідальність за завдання шкоди (збитків) учасникам цього договору своєю діяльністю, порушенням та/або неналежним виконанням чи невиконанням своїх зобов'язань , визначених цим Договором.

Серед іншого, згідно пункту 3.4.10 Договору оператор зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати до бюджету платежі, пов'язані з видобуванням корисних копалин, в тому числі платежі за користування надрами.

З аналізу умов договору вбачається, що оператором за договором простого товариства від 02.08.2013 №СД-157/13 є інвестор - товариство з обмеженою відповідальністю Директорі ЛТД .

Як вбачається з матеріалів справи, платник податків - Договір про просте товариство 02.08.2013 №СД-157/13- уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю Директорія ЛТД (38205480), податковий номер 580310140, перебуває на обліку в Роменській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області ( Липоводолинське відділення).

Відповідно до довідок контролюючого органу, інтегрованої картки платника податку за платником податків - Договір про просте товариство 02.08.2013 №СД-157/13- уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю Директорія ЛТД обліковується податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 100416,05 грн., з яких 85264,54 грн. - основне зобов'язання та пеня в сумі 15151,51 грн.

Сума вказаного податкового боргу виникла внаслідок несплати або несвоєчасної сплати платником податку нарахованих до сплати в його інтегрованій картці сум грошових зобов'язань, визначених в поданих відповідачем до контролюючого органу податкових розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 04.08.2015 №9163316237 з самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 85264,54 грн., розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин ( у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки в абсолютних значеннях) від 04.08.2015 №9163316182 з самостійно визначеним грошовим зобов'язанням в розмірі 03,47 грн. та нарахованої пені в розмірі 15151,51 грн.

З метою погашення податкового боргу Роменською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл. сформовано і направлено на адресу ТОВ Директорія ЛТД (38205480), відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору простого товариства від 02.08.2013 №СД-157/13, податкову вимогу від 02.09.2015 №15946-18, відповідно до якої загальна сума податкового боргу за платежами 13030100 та 13030700 становила 113684,90 грн.

Доказів скасування вказаної податкової вимоги у встановленому для цього порядку сторонами не надано, а з матеріалів справи не вбачається.

У зв?язку з тим, що вжитими заходами, спрямованими на погашення податкового боргу, погасити податкову заборгованість виявилось неможливим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загального державного значення в сумі 3,47 грн. та рентної плати за користування надрами для видобування нафти в сумі 100412,58 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV (далі - ЦКУ).

Згідно ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦКУ).

Положеннями пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПК України, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

За змістом норм пп. 252.1.1, 252.1.3 п. 252.1 ст.252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору , на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.

Таким чином, враховуючи наведені норми права та умови договору від 02.08.2013 №СД-157/13, товариство з обмеженою відповідальністю Директорі ЛТД є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору від 02.08.2013 №СД-157/13 до зобов'язань якого, згідно умов договору, належить сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових (зборів) платежів.

Платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов'язання за місцезнаходженням: ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (пп. 252.25.1 п. 252.25 ст. 252 ПК України) або за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (пп. 252.25.2 п. 252.25 ст.252 ПК України).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилами п. 36.2 цієї ж статті ПК України, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

В силу п. 36.3 ст. 36 ПК України, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За змістом норм ст.ст. 37, 38 ПК України, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку та припиняється, зокрема, у зв'язку з його виконанням шляхом сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством , платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, згідно з п.п. 257.1, 257.2 і 257.3 ст. 257 ПК України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати. Зокрема, платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

При цьому, відповідно до п. 257.4 ст. 257 ПК України (у редакції чинній до 01.01.2016), у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сплата авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є податковим обов'язком у розумінні ст.ст. 37, 38 ПК України. А з огляду на те, що розмір авансових внесків визначається виходячи із розміру податкових зобов'язань, самостійно визначених платником, суд приходить до висновку, що авансові внески, поряд із власне рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, самостійно визначеною її платником, є узгодженим грошовим зобов'язанням у розумінні п. 54.1 ст. 54 ПК України (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2016 № К/800/54125/15 (у справі 826/21925/15) та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі № 826/16357/15).

Згідно з п. 257.5 ст. 257 ПК України (у редакції чинній до 01.01.2016), сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

На думку суду, дана норма п. 257.5 ст. 257 ПК України кореспондується з нормою п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу, відповідно до якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Починаючи з 1 січня 2016 року до ст. 257 ПК України були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII, в результаті яких пункт 257.4 виключено зі ст. 257 цього Кодексу, а п. 257.1 і 257.5 цієї статті викладено у наступних редакціях: "Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.".

В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, набуває статусу податкового боргу.

Таким чином, суми авансових внесків з рентної плати нараховані до сплати в інтегрованій картці платника податків та суми податкових зобов?язань з рентної плати, задекларовані платником у поданих ним розрахунках за другий та третій квартал 2015 року, які не були сплачені у встановлений п. 257.5 ст. 257 ПК України строк, є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

У силу норм пп. 258.2.1 п. 258.2, пп. 258.1.2 п. 258.1 ст. 258 ПК України, контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати здійснюють контролюючі органи.

На суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу.

Зі змісту наданих позивачем додаткових пояснень, розрахунків сум податкового боргу та даних зворотних боків інтегрованих карток платника за 2015 - 2016 роки вбачається, що нарахування пені здійснювалося контролюючим органом в автоматичному режимі за прострочення сплати у 2015 та 2016 роках авансових внесків з рентної плати за користування надрами за видобування корисних копалин, нарахованих згідно розрахунків податкового зобов?язання з плати за користування надрами.

Доказів оскарження дій контролюючого органу щодо нарахування пені на суму податкового боргу з рентної плати, що виник в результаті договору від 02.08.2013 №СД-157/13, позивачем суду не надано, а іншого з матеріалів справи не вбачається.

За правилами п.59.1 ст.59 ПК України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 02.09.2015 №15946-18 напралена на адресу ТОВ Директорія ЛТД рекомендованим поштовим відправленням, яке повернулось на адресу контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на день розгляду справи у суді податкова вимога від 29.05.2015 № 479-25 ані в судовому, ані в адміністративному порядку не оскаржувалася, що не заперечується сторонами, відповідно до інтегрованих карток платника податків, загальна сума податкового боргу становить 100416,05 грн.

Водночас, суд відхиляє твердження відповідача, викладені в листі від 06.09.2016 (вх.№68555/16) щодо неподання податкової звітності останнім до Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, при цьому, інших підстав заперечень проти позовних вимог відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Роменської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорі ЛТД" (м.Київ, вул.Галаганівська, буд.14, кв.32 ідент.код 38205480) податковий борг з плати за користування надрами для видобутку нафти в сумі 100416 (сто тисяч чотириста шістнадцять грн. 05 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 2 5.04. 2018.

Суддя С.К. Каракашьян