ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2282/17 Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії :
головуючого судді: Бондара В.О.
суддів: Кононенко З.О. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2018, суддя Є.Б. Супрун, повний текст складено 26.01.18 по справі № 816/2282/17
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області
до Селянського (фермерського) господарства "Солоницьке"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2017 року, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі - позивач, Фонд) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства "Солоницьке" (надалі - позивач, С(Ф)Г "Солоницьке") , в якій позивач просить стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів у розмірі 434 650,44 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року у задоволенні позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) до Селянського (фермерського) господарства "Солоницьке" (с. Солониця, Лубенський район, Полтавська область, 37550, код ЄДРПОУ 30891128) про стягнення коштів відмовлено у повному обсязі.
Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв язку з неповним з ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, С(Ф)Г "Солоницьке" (код ЄДРПОУ 30891128) 15.03.2000 зареєстроване як юридична особа, 12.03.2008 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №1 571 120 0000 000405 (а.с. 44-48), з 13.04.2001 зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду в Лубенському районі як платник страхових внесків (а.с. 34).
З 15.03.2000 єдиним засновником і членом С(Ф)Г "Солоницьке" був ОСОБА_1
16.02.2009 затверджено нову редакцію статуту С(Ф)Г "Солоницьке", відповідно до якої крім засновника до числа членів господарства включено ОСОБА_2 (а.с. 49-56).
24.12.2008 Відділенням виконавчої дирекції Фонду в Лубенському районі прийнято постанову "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності" №1615/10078/10078/5 (а.с. 91), відповідно до якої потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 21.10.2008, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 25.07.2008.
Відповідно до Протоколу №1 загальних зборів учасників С(Ф)Г "Солоницьке" 27.10.2017 присутні учасники: голова зборів - ОСОБА_1 та член зборів ОСОБА_2 прийняли рішення про припинення діяльності С(Ф)Г "Солоницьке" шляхом ліквідації у зв'язку з припиненням діяльності. Призначено Ліквідаційну комісію у складі голови Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 та члена Ліквідаційної комісії ОСОБА_2 (а.с. 21-22).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань С(Ф)Г "Солоницьке" перебуває у стані припинення за рішенням засновників з 02.11.2017.
У зв'язку з ліквідацією С(Ф)Г "Солоницьке" Лубенським відділенням Фонду відповідно до п. 3 Порядку №765 розраховано капіталізацію платежів та 07.11.2017 на адресу відповідача направлено вимогу від 06.11.2017 №172 про негайну сплату капіталізованих платежів в сумі 434 650,44 грн (а.с. 5-6).
Посилаючись на факт невиконання вимоги, Фонд звернувся з даним позовом для стягнення капіталізованих платежів у судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що заявлений позов у даному випадку не збігається із завданнями і спрямованістю діяльності Фонду, покликаного захищати права та інтереси громадян у сфері їх соціального захисту, оскільки у разі задоволення позовних вимог сам потерпілий фактично буде змушений забезпечувати себе ж страховими виплатами на майбутнє.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - ОСОБА_3 № 1105-XIV).
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1105-XIV, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Порядок №765).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Таким чином, вимоги статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку №765 поширюються на випадок припинення юридичної особи за рішенням засновників, оскільки страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат на майбутнє у всіх випадках ліквідації.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до статті 2 Основ, є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності тощо.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що захист прав та інтересів громадян, які мають право на певні види соціального захисту, визначає завдання і спрямованість діяльності Фонду, як спеціально уповноваженого органу державної влади.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є засновником та керівником фермерського господарства, а також потерпілим внаслідок виробничої травми, який отримує виплати з Фонду і для забезпечення виплат на майбутнє якого мають бути стягнуті капіталізовані платежі.
Незважаючи на те, що позов заявлено до С(Ф)Г "Солоницьке", так чи інакше зобов'язання зі сплати грошових коштів поляже на керівника юридичної особи - самого ОСОБА_1, що спричинить неспівмірний тягар (434 650,44 грн) для особи інваліда похилого віку (68 років).
Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позов у даному випадку не збігається із завданнями і спрямованістю діяльності Фонду, покликаного захищати права та інтереси громадян у сфері їх соціального захисту, оскільки у разі задоволення позовних вимог сам потерпілий фактично буде змушений забезпечувати себе ж страховими виплатами на майбутнє.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що незважаючи на наявність у позивача права заявляти вимоги такого характеру, специфіка даного спору не дозволяє суду прийняти рішення про задоволення позову, оскільки право позивача на отримання виплат буде розмите його ж обов'язком сплати капіталізованих платежів.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 по справі № 816/2282/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 26.04.2018.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2018 |
Оприлюднено | 26.04.2018 |
Номер документу | 73634287 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Бондар В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні