УХВАЛА
16 квітня 2018 року
Київ
справа №804/6744/17
касаційне провадження №К/9901/47224/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018 у справі №804/6744/17 за адміністративним позовом Фермерського господарства Олімп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство Олімп звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000221400 від 13.07.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 306681,25 грн., з яких 245345,00 грн. за основним платежем та 61336,25 грн. за штрафними санкціями.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2017 позовні вимоги задовольнив частково.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.03.2018 апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 повернув відповідачу.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 02.04.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. У прохальній частині касаційної скарги зазначено про оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 та водночас заявлено вимоги щодо направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262 , згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018 повернуто апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017. При цьому, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 відсутня.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що податковим органом оскаржуються ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що зупинення проведення видаткових операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків, кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених, на підставі виконавчого документу є наслідком невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги щодо оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 без руху.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 25 Бюджетного кодексу України, пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників , частини першої статті 67 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018 судом з'ясовано такі обставини.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000221400 від 13.07.2017 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 33191,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 8297,75 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 29.01.2018 подало апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.02.2018 залишив апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) щодо надання документу про сплату судового збору, та встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору в сумі 6900,33 грн.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копія вказаної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 була отримана відповідачем 19.02.2018.
У межах встановленого ухвалою від 07.02.2018 строку Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України , в якому зазначило, що не має можливості усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений ухвалою строк, оскільки проведення видаткових операцій з рахунків Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зупинено, тобто, відповідач вказує на обставини щодо обмеженого бюджетного фінансування податкового органу.
Скаржник не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню вимоги суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.
У зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, який закінчився 01.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.03.2018 повернув апеляційну скаргу скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) з урахуванням положень статті 169 цього Кодексу.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору, при зверненні з апеляційною скаргою є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії).
Враховуючи викладене, суд може відтермінувати особі, яка звертається до суду, зокрема з апеляційною скаргою, виконання обов'язку щодо усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору, на певний строк, у разі наявності в такої особи об'єктивних перешкод для своєчасного вчинення таких дій.
При цьому суд, вирішуючи питання про продовження процесуального строку, повинен врахувати обставини, які б вказували на реальну можливість виконання процесуального обов'язку з усунення недоліків.
Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка набрала законної сили, є безумовною підставою для повернення такої апеляційної скарги.
Як зазначено вище, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не виконав вимоги до апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, у звязку з чим судом апеляційної інстанції було залишення апеляційну скаргу без руху та встановлено скаржнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, скаржник звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку на усунення недоліків, у зв'язку із зупиненням проведення видаткових операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися підставою для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Період з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою до моменту закінчення встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строку складає більше місяця (з 29.01.2018 по 01.03.2018), що є достатнім для вчинення податковим органом дій для виділення коштів для сплати судового збору в сумі 6900,33 грн. за подання апеляційної скарги у справі №804/6744/17.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність повернення судом апеляційної інстанції податковому органу апеляційної скарги, у зв'язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Зі змісту положень Закону України Про судовий збір , Кодексу адміністративного судочинства України надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018 у справі №804/6744/17 за адміністративним позовом Фермерського господарства Олімп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2018 |
Оприлюднено | 26.04.2018 |
Номер документу | 73635057 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні