Постанова

від 23.04.2018 по справі 344/11838/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11838/17

Провадження № 22-ц/779/474/2018

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Островський Л. Є.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене суддею Островським Л.Є. 05 лютого 2018 року в м.Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що у період з 2010 року по 2014 рік перебувала у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем ОСОБА_2 За час спільного проживання в м. Дніпро у сторін народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

З серпня 2015 року спільне проживання сторін припинено. Позивачка на даний час проживає з дочкою в м.Івано-Франківську, а відповідач залишився проживати в м.Дніпро.

Позивач посилалася на те, що починаючи з травня 2015 року ОСОБА_2 зовсім не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча постійно працює, веде свій бізнес, є співвласником ТОВ Майстер Альт . Відповідач має доходи від здачі в оренду нерухомості. В середньому місячний дохід відповідача становить приблизна 40 000 грн.

З огляду на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 10 000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, а у випадку навчання - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 5000 (п'ять тисяч ) гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 14.09.2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

В решті вимог позову відмовлено.

ОСОБА_2 на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що оскаржуване рішення проголошено судом у його відсутності. У тексті рішення вказано, що відповідач повідомлений належним чином, проте насправді про час і місце розгляду справи його повідомили працівники суду телефоном, що не є належним повідомленням.

29.01.2018 року відповідач направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його хворобою, однак суд не взяв клопотання до уваги.

ОСОБА_2 не погоджується із визначеним судом розміром аліментів 5000 грн. Вважає, що такий розмір є необгрунтованим та посилається на розмір своєї заробітної плати за останні 6 місяців роботи директором у ТОВ Майстер Альт , яка становить в середньому 3450 грн., про що свідчить долучена до апеляційної скарги довідка.

Також апелянт вказав, що він є засновником ТОВ Майстер Альт , проте товариство у 2016 році отримало тільки 9 991 грн. прибутку, а в 2017 році - 38 685 грн. Дивіденди засновникам не виплачувались і апелянт стверджує, що жодного доходу від цього він не отримав, що підтверджується фінансовим звітом та відповідною довідкою. Підприємницька діяльність припинена, копія опису долучена до апеляційної скарги.

Крім того, апелянт повідомив, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір - ОСОБА_4 (ІІ група інвалідності). Розмір отримуваної нею пенсії недостатній для забезпечення її життя та лікування.

При постановленні рішення суд першої інстанції не з'ясував наведених обставин, які є суттєвими при визначенні розміру аліментів згідно із ст.182 СК України.

Водночас апелянт частково визнає позов та готовий платити аліменти на утримання дитини у розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

З наведених підстав апелянт просив змінити рішення першої інстанції та стягувати з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якому посилається на необгрунтованість скарги та вважає рішення суду першої інстанції законним.

ОСОБА_1 вказала, що посилання апелянта на процесуальні порушення в частині ухвалення судом рішення у відсутності ОСОБА_2 не відповідають фактичим обставинам, оскільки матеріали справи свідчать про процесуальні порушення з боку відповідача.

Апелянт знав, що впродовж 5 місяців у Івано-Франківському міському суді розглядається даний спір, проте не надавав ні суду, ні позивачеві своїх заперечень проти позову чи доказів в обгрунтування неспроможності платити аліменти. Натомість відповідач затягував розгляд справи, що є очевидним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що припинив підприємницьку діяльність з 23.01.2018 року. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що таке припинення відбулося вже після подання нею позову до суду, тобто з метою зменшення свого доходу, а відтак і зменшення розміру аліментів.

Однак згідно листа про надання інформації ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.01.2018 року за даними останньої податкової декларації ОСОБА_2 платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за звітний 2016 рік загальна сума задекларованого доходу становить 252 670 грн.

ОСОБА_1 вважає, що апелянт умисно та цілеспрямовано ухиляється від утримання дочки в тій мірі, як це йому дозволяє матеріальний стан.

Крім того, апелянт невірно вказує, що дохід ТОВ Майстер Альт за 2016 рік становить 9 991 грн., оскільки згідно листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.01.2018 року такий дохід становить 325 653 грн.

Тому довідка ТОВ Майстер Альт від 01.03.2018 рок №3 за підписом директора ОСОБА_2, яку апелянт додав до апеляційної скарги, містить невідповідну інформацію, а тому не може бути належним доказом у справі.

Щодо утримання ОСОБА_2 непрацездатної матері, то ОСОБА_1 вказала, що 07.10.2015 року матір відповідача придбала однокімнатну квартиру в м.Дніпро, проспект Героїв,37/185. Наведена обставина спростовує посилання апелянта на мізерні доходи його матері.

Також ОСОБА_1 вказала, що першу суму аліментів у розмірі 500 грн. відповідач направив їй через Укрпошту вже після подання нею позову до суду - 29.09.2017 року, що вказує на відсутність у відповідача намірів добровільно допомагати в утриманні дочки.

В цілому ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції у повній мірі досліджено та встановлено суттєві обставини справи, в тому числі застосовано вимоги ст.182 СК України щодо врахування матеріального стану платника аліментів та ухвалено обгрунтоване рішення, яке просила залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Відповідно до п.8 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст.1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції, апелянт вимоги скарги підтримав в повному обсязі, скаргу просив задоволити.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, просила відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача аліменти у розмірі по 5000 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив із положень сімейного законодавства щодо обов'язку батьків утримувати неповнолітніх дітей, а також з огляду на те, що відповідач не надав суду жодних доказів, які давали б підставу вважати його таким, що не може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Крім того, відповідач є працездатною особою та не має інших аліментних зобов'язань.

Колегія суддів з таким висновком погоджується частково.

Відповідно до ст.18 Конвенції ООН Про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991року), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ст.ст.180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Переглядаючи справу, колегія суддів звертає увагу на такі обставини справи.

Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

На час розгляду спору дитина проживає з матір'ю - ОСОБА_1 в м.Івано-Франківську.

Із довідки ДНЗ Квітка Карпат від 28.08.2017 року вбачається, що дитина - ОСОБА_3 відвідує дошкільний навчальний заклад №28 Квітка Карпат з 01.06.2016 року (а.с.12).

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено наявність підстав для стягнення аліментів.

Зокрема, з довідки КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації від 05.01.2018 року №132 вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39).

Згідно інформації, наданої Регіональним сервісним центром в Дніпропетровській області від 18.09.2017 року, за громадянином ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль марки SKODA OKTAVIA TOUR , д.н.з. АЕ 5099ВЕ, 2007 року випуску та автомобіль НОМЕР_1, 2014 року випуску (а.с.27). Доказів відчуження автомобіля марки MERSEDES BENZ E 200 апелянтом не представлено.

За даними Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.02.2018 року громадянин ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець в ДПІ у Соборному районі м.Дніпра. Присвоєно стан 11 (припинено, але не знято з обліку). Дата скасування держреєстрації - 23.01.2018р. За даними останньої поданої декларації платника єдиного податку ФОП за звітний період 2016 рік загальна сума задекларованого доходу склала 252 670,0 грн.

ОСОБА_2 є співзасновником та працює на час розгляду спору директором ТзОВ Майстер-Альт , яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Згідно поданої декларації за 2016 рік дохід від діяльності становив 325 653,0 грн., звітність за 2017 рік не подавалася (а.с.44-45).

Таким чином, апелянт володіє матеріальним активом, працює, не має інших аліментних зобов'язань, тобто спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, даючи оцінку наведеним обставинам.

Суд відхиляє доводи апелянта щодо перебування на його утриманні непрацездатної матері, оскільки доказів такої обставини апелянтом не представлено. Довідка УПФУ в м.Дніпрі про розмір пенсії ОСОБА_4А.(а.с.68), таким доказом являтися не може.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно представленої ОСОБА_2 довідки про зарплату, його середньомісячна заробітна плата за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року становить 3450 грн. (а.с.62). Однак, згідно наданої суду інформації Головним управління ДФС у Дніпропетровській області у листі від 02.02.2018 року з додатком (а.с.44-46), його доходи виплачені ТзОВ Майстер-Альт , за 02 місяць 2017року - 9700грн. , а за 03 місяць 2017 року - 10182грн., що ОСОБА_2 суду пояснити не зміг.

Разом з тим, зібрані докази не дають підстав для висновку щодо обґрунтованості визначеного судом розміру аліментів 5000 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Як пояснила в засіданні апеляційного суду позивач, вона неофіційно працює та має заробіток близько 12000грн. на місяць.

Тому враховуючи встановлені обставини щодо матеріального становища апелянта, позивача, обов'язок батьків спільно брати участь у вихованні та утриманні дітей, апеляційний суд вважає обґрунтованим стягувати аліменти в розмірі 2500 грн.

Рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів до 2500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382,383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 лютого 2018 року змінити в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню.

Стягувати з ОСОБА_2,06.02.1971р.н, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, 14.08.1984р.н., яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітньої дитини , ОСОБА_3,09.08.2012р.н. по 2500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2018 року.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

ОСОБА_5