Постанова

від 26.04.2018 по справі 361/277/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/277/18 Головуючий у І інстанції Міхієнкова Т. Л. Провадження № 33/780/394/18 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М. Категорія 138 26.04.2018

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 квітня 2018 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, представника ТОВ Західагротехспецсервіс ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року , якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито адміністративне провадження по даній справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 18 грудня 2017 року о 13 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ 3302, н.з. НОМЕР_2 в с. Скибин Броварського району Київської області по вул. Київська, 37, в напрямку м. Чернігів, при зміні напрямку руху здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen , н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_6, який рухався в попутному напрямку, який в подальшому по інерції виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем Volvo XC 90 , н.з. ВО 7577 АХ під керуванням ОСОБА_7 В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 б , 10.1 Правил дорожнього руху України, дане порушення перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, а отже в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року щодо нього та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права, є незаконною та не обґрунтованою. Апелянт зазначає, що він свою вину у порушенні п. 2.3 б , п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не визнавав та просив суд першої інстанції закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували порушення ним вказаних вище пунктів ПДР, оскільки він рухався з безпечною швидкістю та враховуючи дорожні обставини (неприбраний сніг та ожеледицю), а зазначена ДТП сталася через те, що керований апелянтом транспортний засіб ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_2, змінив напрямок руху без участі водія, оскільки ліве заднє колесо автомобіля НОМЕР_2 раптово попало на ділянку вкриту льодом (ожеледиця), для якого коефіцієнт зчеплення шин з дорогою мав найнижчу величину, а праве заднє колесо - рухалося по засніженій ділянці, на якій зчеплення коліс з дорогою було значно краще, коли головну роль у виникненні небезпечної ситуації відіграли дорожні умови (раптова поява на окремих ділянках дороги льоду під сніговим покриттям), зміну яких завчасно передбачити він не мав об'єктивної можливості. ОСОБА_2 зазначає, що ДТП сталася через порушення Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, оскільки профілактичній обробці покриття необхідно приділяти першочергову увагу, так як при утворенні ожеледиці різко підвищується кількість ДТП, однак, роботи по снігоочищенню доріг та боротьбі з зимовою слизькістю станом на день та час ДТП, виконані не були. На думку апелянта, вказане свідчить на наявність в діях уповноважених осіб складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП, однак це залишилося поза увагою суду першої інстанції. Апелянт звертає увагу на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності суддею не було наведено жодних мотивів та підстав у зв'язку із якими не були взяті до уваги висновки експерта №519 від 22 січня 2018 року та №529 від 23 березня 2018 року, що, на думку ОСОБА_2, свідчить про неповноту дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення та необґрунтованість висновку судді про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а необхідна для усунення суперечностей додаткова експертиза призначена не була. Також апелянт звертає увагу суду на те, що показання свідка ОСОБА_8 жодним чином не підтверджують його винуватість.

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити; представника ТОВ Західагротехспецсервіс , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін; дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи судом першої інстанції зазначені вимоги чинного законодавства були дотримані в повному обсязі.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №326852 від 19 грудня 2017 року, 18 грудня 2017 року о 13 годині 00 хвилин в с. Скибин Броварського району по вул. Київській, 37 ОСОБА_2 керував автомобілем ГАЗ н.з. НОМЕР_2, в напрямку м. Чернігів, при зміні напрямку руху здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen н.з. НОМЕР_6 /а.с. 3/.

Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_2 було порушено п. 2.3 б), п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР) передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт 10.1 ПДР передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як слідує з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, водієм ОСОБА_2 вказаних вимог дотримано не було.

Не зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду свою вину не визнав, пояснив, що він 18 грудня 2017 року керував автомобілем ГАЗ 3302, н.з. НОМЕР_2 та рухався по автодорозі в с. Скибин Броварського району Київської області в правій смузі в напрямку м. Чернігів зі швидкістю 40 км/год. Дорога була засніженою, була ожеледиця. Позаду нього рухався автомобіль Volkswagen , н.з. НОМЕР_6, якого він не бачив, а побачив тільки після удару, який відбувся після того, коли його автомобіль став не керованим, оскільки була ожеледиця, і його автомобіль ГАЗ 3302 занесло в ліву смугу дорожнього руху і в цей момент відбулося зіткнення з автомобілем Volkswagen , н.з. НОМЕР_6, який рухався позаду і почав маневр обгону. Як причину ДТП він вважає погодні умови.

Разом з тим, позиція ОСОБА_2 не може бути взята до уваги з урахуванням наявних матеріалів.

Так, вказівка на те, що судом першої інстанції неправомірно не було взято до уваги висновки експерта №519 від 22 січня 2018 року та №529 від 23 березня 2018 року, не свідчать про порушення вимог закону, оскільки суд першої інстанції критично оцінив їх у сукупності з іншими обставинами справи.

Зокрема, відповідно до п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5, експерту забороняється передоручати проведення експертизи іншій особі; самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вини відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно, вирішувати питання, які виходять за межі знань експерта. Разом з тим при проведенні автотехнічного дослідження, результатом якого став висновок експерта № 519 від 22 січня 2018 року вказані вимоги були порушені, зокрема, щодо збору вихідних даних та того факту, що вказаний висновок видано ПП Центр судових досліджень Експерттранссервіс (ЄДРПОУ: 25402604), але відповідно до відомостей з реєстру атестованих судових експертів, на дату складання висновку ОСОБА_9 був працівником експертної установи ТОВ Незалежний інститут судових експертиз , у зв'язку з чим можна говорити про передоручення проведення експертизи. Це ж стосується висновку експерта №529 від 23 березня 2018 року.

В матеріалах справи міститься висновок експерта №0284 від 20 лютого 2018 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen, д/н НОМЕР_6 ОСОБА_6 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР. В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. 2.3 б), п. 12.1 та п. 10.1 ПДР. В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_10 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР. В даній дорожній обстановці, в межах обсягу даних, вирішити питання про відповідність дій водія автомобіля Volkswagen Transporter д/н НОМЕР_6 ОСОБА_6 вимогам п. 12.3 ПДР експертним шляхом не є можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 2.3 б, 12.1 та 10.1 ПДР і вказані невідповідності знаходяться в причиновому зв'язку з виникненням даної ДТП з підстав, викладених в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_10 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР з технічної точки зору не вбачається /а.с. 57-61/.

Таким чином, судом першої інстанції було оцінено наявність трьох висновків експертів у їх сукупності та відповідності іншим матеріалам справи, у зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині не знаходять підтвердження.

Посилання на те, що судом першої інстанції неправомірно було взято до уваги показання свідків, також не знаходить свого підтвердження, оскільки всі свідчення були оцінені судом і вони додатково підтверджують обставини, на які вказує і сам ОСОБА_2

Тай факт, що погодні умови на момент ДТП не були сприятливими не позбавляє водіїв від обов'язку дотримання ПДР, а саме вибору безпечної швидкості з урахуванням дорожньої обстановки.

Таким чином, всі наведені в апеляційній скарзі доводи не ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано виним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження по даній справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Капічон