Рішення

від 25.04.2018 по справі 573/304/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/304/18

Номер провадження 2/573/173/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 квітня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

за участю : ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Іскрисківщинської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом. Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 01 березня 2000 року в с. Нескучне Білопільського району Сумської області помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності АПТЗТ Іскра , розміром 6,55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0180358 від 14 січня 1997 року, виданого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 9. За життя ОСОБА_4 заповів все своє майно племіннику - ОСОБА_5. Спадкодавець на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 одиноко. ОСОБА_5, який був батьком позивача, фактично прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки помер 16 вересня 2001 року в с. Рогізне Білопільського району Сумської області. Позивач фактично вступила в управління спадковим майном шляхом поховання батька, розпоряджалась особистими речами померлого. Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну частку (пай) ОСОБА_4, спадкоємцем після смерті якого за заповітом був його племінник, тобто батько позивача - ОСОБА_5, позивач звернулась до державного нотаріуса, але у видачі вказаного свідоцтва їй було відмовлено у зв'язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) був втрачений. Таким чином вона вимушена звернутись до суду із захистом своїх спадкових прав, як спадкоємець першої черги після смерті свого батька. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5, який помер 16 вересня 2001 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності АПТЗТ Іскра , розміром 6,55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0180358 від 14 січня 1997 року, виданого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 9 на ім'я ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, її представник за дорученням ОСОБА_6 надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а. с. 49).

Представник відповідача - Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з'явився, повідомивши, що з позовом згодні, просили розглянути справу без участі представника сільської ради (а. с. 34, 41).

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 у підготовче засідання також не з'явилась. Нотаріус надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 31, 46).

Частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Суд вважає, що згідно з п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року до правовідносин щодо прийняття спадщини після ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року та ОСОБА_5, який помер 16 вересня 2001 року , слід застосовувати і норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на час їх виникнення, і норми нині діючого Цивільного кодексу України, так як спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року та продовжують існувати на даний час.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті (ст. 527 ЦК УРСР).

Зі змісту ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 01 березня 2000 року помер ОСОБА_4 в с. Нескучне Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 073920 (а. с. 9).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області 17 січня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 39, ОСОБА_4 все своє майно заповів племіннику - ОСОБА_5 (а. с. 8).

ОСОБА_7 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23 січня 2018 року вбачається, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис за № 61892851 щодо реєстрації заповіту ОСОБА_4 (а. с. 12).

Зі змісту довідки відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01 грудня 2017 року за № 0-18-0.21-555/162-17 вбачається, що ОСОБА_4 мав право на земельну частку (пай) розміром 6,55 умовних кадастрових гектарів на території Іскрисківщинської сільської ради, АПТЗТ Іскра для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0180358 від 14 січня 1997 року, виданого згідно розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 9. Сертифікат одержаний на руки, про що свідчить підпис у Книзі реєстрації сертифікатів (а. с. 11).

З інформаційної довідки, виданої відділом у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19 січня 2018 року за № 5/132-18 вбачається, що станом на 2018 рік оціночна вартість об'єкта оцінки - земельної частки (паю), розміром 6,55 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) складає 110 399 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Іскрисківщинської сільської ради (бувше СГАПТЗТ Іскра ) ( а. с. 15).

ОСОБА_7 довідки Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області від 30 січня 2018 року за № 74/02-24 та 79/02-24 встановлено, що ОСОБА_4 постійно до дня смерті - 01 березня 2000 року, був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 одиноко. Заповіт від імені померлого ОСОБА_4 посвідчено виконкомом сільської ради 17 січня 2000 року за реєстровим номером 397, реєстраційний номер у спадковому реєстрі 61892851, який не скасовувався і не відмінявся. ОСОБА_5 розпоряджався особистими речами та предметами домашнього вжитку померлого, протягом 6 місяців зберігав документи, тобто фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив. Зазначений у заповіті від 17 січня 2000 року за реєстровим № 397 ОСОБА_4 та померлий 01 березня 2000 року ОСОБА_4 є одна і та ж особа (а. с. 13).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2, встановлено юридичний факт належності заповіту, який був посвідчений 17 січня 2000 року за реєстровим номером № 397, секретарем виконавчого комітету Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, заповідачу - ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року в с. Нескучне Білопілоьскього району Сумської області ( а.с.50-51).

ОСОБА_7 довідки Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області від 30 січня 2018 року за 79/02-24 вбачається, що на території Іскрисківщинської сільської ради знаходиться земельна частка (пай) площею 6,55 умовних кадастрових гектарів, яка була надана при розпаюванні АПТЗТ ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) посвідчене сертифікатом СМ № 0180358 від 14.01.1997 року, виданого згідно розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 09.01.1997 року за № 9. ОСОБА_4 постійно до дня своєї смерті 01.03.2000 року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про народження серії VІІ-УР № 0760671 ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_8 (а. с. 6).

Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_2, що стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а. с. 7).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-БК № 120791 ОСОБА_5 помер 16 вересня 2001 року в с. Рогізне Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

Довідкою, виданою виконкомом Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області від 02 лютого 2018 року за № 89/02-24 встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно та до дня смерті - 16 вересня 2001 року був зареєстрований а фактично проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Заповіт від імені померлого ОСОБА_5 виконкомом сільської ради не посвідчувався. Дочка ОСОБА_2 здійснила поховання ОСОБА_5, постійно протягом 6 місяців із дня його смерті, зберігала особисті документи, розпоряджалась речами та предметами домашнього вжитку померлого, тобто фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила (а. с. 15).

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 від 14 лютого 2018 року вбачається, що оформлення спадщини після померлого 16 вересня 2001 року ОСОБА_5, який був спадкоємцем згідно заповіту від 17 січня 2000 року після ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року, не вдається можливим у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності спадкодавця на майно (а. с. 17).

У відповідності до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкові справи після ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року та ОСОБА_5, який помер 16 вересня 2001 року, держнотконторою не заводились, в Спадковому реєстрі відсутня будь-яка інформація (а. с. 28-29).

Зокрема, статтею 1216 ЦК України 2003 року визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 своєї постанови "Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року роз'яснив, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику справах про спадкування від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, який посвідчує право на земельну частку (пай) також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем надавалось в газету Білопільщина від 24 березня 2018 року оголошення про те, що загублений сертифікат на земельну частку (пай) серії СМ № 0180358, виданий на підставі розпорядження Білопільської РДА від 09 січня 1997 року № 9 на ім'я ОСОБА_4, вважати недійсним (а. с. 36).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на земельну частку (пай), розміром 6,55 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області без визначення меж цієї частки в натурі, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5, померлого 16 вересня 2001 року, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0180358 виданого за розпорядженням Білопільської райдержадміністрації № 9 від 09.01.1997 року ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 525, 527, 534, 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст. ст. 316, 328, 373, 392, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268, 1269, 1296, п. 4 Перехідних положень ЦК України 2003 року, ст. 81 Земельного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 200, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 (паспорт серія МА № 976570, КНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: с. Іскрисківщина, вул. Молодіжна, буд. 35 Білопільський район Сумська область, код ЄДРПОУ: 04390009), третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 (місце знаходження: 41856, смт. Улянівка, вул. Центральна, 5, прим. 2, Білопільський район, Сумська область ), про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5, який помер 16 вересня 2001 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності АПТЗТ Іскра , розміром 6,55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0180358 від 14 січня 1997 року, виданого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 9 на ім'я ОСОБА_4, який помер 01 березня 2000 року.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: