Рішення

від 29.03.2018 по справі 472/1265/17

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1265/17

Провадження №2/472/64/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря - Крамарчук Л.Б.,

прокурора - Могили С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу№472/1265/17 в заочному порядку за правилами загального позовного провадження за позовом керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави. На обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно до розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області № 613-р від 27.12.2012 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду терміном на 10 років для сінокосіння та випасання худоби загальною площею 11,5044 гектарів із земель запасу сільськогосподарського призначення в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

23 грудня 2012 року між Веселинівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач отримала в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 11,5044 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 4821782000:03:000:0311. Станом на 15.09.2017 нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 51520,18 гривень.

Під час обстеження 01.06.2017 року державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки було встановлено, що відповідачем земельна ділянка оброблена та на ній вирощувався соняшник, тим самим відповідач використовувала земельну ділянку не за цільовим призначенням та порушила умови укладеного договору оренди. За наслідками проведеної перевірки державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області 06.06.2017 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 53 КУпАП у виді штрафу в сумі 170,00 гривень, який правопорушником було сплачено 07.06.2017 року. В зв'язку з цим прокурор просив розірвати достроково вказаний договір оренди землі та повернути спірну земельну ділянку в розпорядження держави.

В судовому засіданні прокурор Могила С.М. позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

В судові засідання на 23.01.2018 року на 8 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_1 була повідомлена повісткою 21.12.2017 року, на 27.02.2018 року на 8 год. 40 хв. була повідомлена 27.01.2018 року та на 29.03.2018 року на 10 год. 40 хв. була повідомлена 06.03.2018 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення повісток. Проте, відповідач ОСОБА_1 тричі поспіль не з'явилася в судові засідання, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв ні в усній, ні в письмовій формі не подала до суду, відзиву на позовну заяву не надала суду.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач була належним чином тричі поспіль повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не повідомила суд про причини неявки в судове засідання, не подала суду відзив на позовну заяву, а також не подала заяви про розляд справи у її відсутність та те, що прокурор не заперечував проти заочного вирішення справи, то суд з врахуванням вказаних обставин вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, наданих прокурором.

Заслухавши вступне слово прокурора Могили С.М., дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 23.12.2012 року між Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач отримала в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 11,5044 га пасовищ для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 4821782000:03:000:0311. Цей договір є строковим та укладеним на 10 (десять) років.

Пунктом 19 Договору оренди забороняється змінювати цільове призначення земельної ділянки. Відповідно до п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду орендарю для сінокосіння та випасання худоби. Згідно з п. 17 Договору орендар зобов'язаний здійснювати заходи щодо дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил.

06.06.2017 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.53 КУпАП у вигляді штрафу за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Відповідачем постанова про накладення на неї адміністративного стягнення оскаржена не була і нею було сплачено суму призначеного штрафу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Зазначені норми матеріального права по суті відтворені в процесуальному праві. Так, відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведені вище вимоги закону прокурором дотримані, про що свідчить зміст позовної заяви.

Про звернення до суду прокурор повідомив Веселинівську районну державну адміністрацію, Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області листом від 21.11.2017 року, а до суду з позовом звернувся 23.11.2017 року. Заявлені прокурором вимоги підтримав в судовому засіданні 23.01.2018 року представник Веселинівської райдержадміністрації ОСОБА_3 та перший заступник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4 в листі, який надійшов до суду 02.01.2018 року.

Згідно з п. "ґ'" ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до умов договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби загальною площею 11,5044 гектарів пасовищ, кадастровий номер 4821782000:03:000:0311. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором. Орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням. Підставою припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є, зокрема, невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим дял виконання сторонами.

Стаття 22 ЗК України розрізняє землі сільськогосподарського призначення за видом їх цільового використання. Як вбачається з укладеного між сторонами договору, сторони в договорі визначили не тільки обов'язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, а й визначили вид такого використання - виключно для сінокосіння, випасання худоби.

Вирощування на земельній ділянці зернових культур з будь-якою метою без попереднього внесення змін до договору оренди є таким, що суперечить визначеному в договорі виду використання земельної ділянки, а, отже, є її нецільовим використанням.

Факт вирощування на спірній земельній ділянці зернових культур (соняшника) підтверджується письмовими матеріалами щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП за використання землі не за цільовим призначенням, відповідно до яких земельна ділянка площею 11,5044 га пасовищ державної власності з кадастровим номером 4821782000:03:000:0311 для сінокосіння та випасання худоби була розпахана та засіяна насінням соняшника гр. ОСОБА_1 - (а.с.25-40), а також даними протоколу огляду місця події від 13.06.2017 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12017150180000251 від 19.05.2017 року, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка площею 11,5044 га була оброблена та засіяна насінням соняшника. - (38-40).

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до постанови про притягнення її до відповідальності від 06.06.2017 року вчинення адміністративного правопорушення не заперечувала, сплатила штраф в сумі 170 грн., а також відшкодувала заподіяну шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 4701,43 грн., що підтверджується квитанціями про сплату (а.с.36-37).

За такого, відповідач допустив нецільове використання орендованої земельної ділянки, що відповідно до п. 15, 19, договору та ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі", п. "ґ" ч. 1 ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди землі.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконує своїх передбачених договором та законом обов'язків по використанню орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням, оскільки здійснює вирощування сільськогосподарських культур на землях, призначених для сінокосіння та випасання худоби.

Вказані обставини є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі через невиконання орендарем своїх зобов'язань за договором щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки в розпорядження держави підлягають задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області підлягають стягненню витрати, понесені на оплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3200 гривень відповідно д ост.141 ЦПК України.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78,79,80,81,141, ч.4 ст.223, 280,281, 264, 265,268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ( адреса місця знаходження: 56101, провулок Костенка, 2, м. Вознесенськ Миколаївської області) в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (вул. Мозолевського, 14, смт. Веселинове Миколаївської області, ЄДРПОУ : 04056635 ), Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр-т Миру, 34, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ:39825404) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави - задовольнити.

Розірвати достроково договір оренди землі, укладений 23 грудня 2012 року між Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_1, за яким була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 11,5044 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 4821782000:03:000:0311, право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 квітня 2014 року № 5311869.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 11,5044 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 4821782000:03:000:0311, що розташована на території Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса проживання:с. Нововоскресенка, вул.Молодіжна,15 Веселинівського району Миколаївської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь прокуратури Миколаївської області ( р/р 35215058000340, код ЄДРПОУ 02910048, ОСОБА_3 ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 3200,00 (три тисячі двісті) гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення

ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_5