Ухвала

від 11.04.2018 по справі 201/2408/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/2408/18

Номер провадження 1-кс/201/2587/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична промислова група «Будмонтаж» ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року у справі № 201/4486/16-к,

встановив:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична промислова група «Будмонтаж» ОСОБА_3 подала клопотання, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року у справі № 201/4486/16-к.

В обґрунтування доводів поданого клопотання заявник указує, що власники товариства дізнавшись про арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому TOB «Енергетична промислова група «Будмонтаж» в AT «УкрСиббанк», та з`ясувавши причини такого рішення звільнили з посади директора товариства ОСОБА_4 , залишивши право керувати товариством одному із власників, а саме ОСОБА_5 . Звертається увага на те, що за період з 14 березня 2016 року (дня відкриття рахунку) та по теперішній час на рахунок TOB «Енергетична промислова група «Будмонтаж» № 26007604232500 надійшов лише статутний капітал засновників у розмірі 3 000, 00 гривень. 28 грудня 2016 року власниками TOB «Енергетична промислова група «Будмонтаж» було прийнято рішення про ліквідацію товариства. Також у клопотанні указується, що 04 вересня 2017 року ліквідатор TOB «Енергетична промислова група «Будмонтаж» звернулась із клопотанням до старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 з проханням звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна повністю у зв`язку з тим, шо подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, однак жодної відповіді отримано не було. Ліквідатор зазначає, що жодній особі TOB «Енергетична промислова група «Будмонтаж» не було повідомлено про підозру, у цьому провадженні щодо товариства позову заявлено не було. Також указується, що з 29 березня 2016 року, слідчим не доведено, що на банківський рахунок товариства у період діяльності TOB «Енергетична промислова група «Будмонтаж» незаконно надходили кошти від інших суб`єктів господарювання, або ж саме ці кошти, які знаходяться та можуть надійти на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» є предметом злочинної діяльності, взагалі товариство з моменту його реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності до цього часу не здійснило жодної господарської операції.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична промислова група «Будмонтаж» ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розглядати клопотання за її відсутністю. Клопотання підтримала, просила арешт скасувати.

Начальник СВ ФР ДПІ у Новокодацькому районі міста Дніпра ОСОБА_7 подав заяву, в якій вказав, що проти задоволення клопотання про скасування арешту не заперечує.

Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 подала заяву, в якій вказала, що проти задоволення клопотання про скасування арешту не заперечує.

Слідчий суддя, дослідивши доводи клопотання, співставивши їх із вимогами закону, приходить до висновку про необхідність його задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року у справі № 201/4486/16-к було накладено арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахунку № НОМЕР_1 відкритого ТОВ «Енергетична промислова група «Будмонтаж» (код 40323301) в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за винятком видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати. Зобов`язано службових осіб вказаного банку зробити відмітку на постанові суду з даними про залишок грошових коштів на арештованому рахунку із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку. Зобов`язано службових осіб вказаної банківської установи направляти виписки (довідки) із зазначенням даних про зміну суми грошових коштів на вищезазначених рахунках із вказівкою суми залишку, дати і часу зміни до Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 17-А.

Слідчий органу досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту послався, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 3201604000000006 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України. Встановлено, що невстановлені особи, діючи з метою прикриття незаконної діяльності без мети ведення фінансово-господарської діяльності, 28.09.2015 року здійснили державну реєстрацію суб`єкта господарювання, а саме ТОВ «Альтера Трейдінг», тобто вчинили фіктивне підприємництво.

Крім того, було встановлено, що невстановлені особи, маючи на меті власну наживу, діючи умисно, шляхом надання знарядь та засобів, а саме підроблених документів про фінансово-господарську діяльність підконтрольного фіктивного підприємства ТОВ «Альтерра Трейдінг», в період з вересня 2015 року по теперішній час надавали та продовжують надавати зацікавленим юридичним особам, тобто клієнтам, послуги з мінімізації податкових зобов`язань та конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівку, тобто вчинили та продовжують вчиняти пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

При цьому в ході розслідування було встановлено, що після 14 березня 2016 року невстановленими особами за підробним паспортом на ім`я ОСОБА_4 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) відкрито рахунки юридичної особи ТОВ «Енергетична промислова група «Будмонтаж» (код 40323301) № НОМЕР_1 .

Вислухавши думку прокурора, а також дослідивши матеріли клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96 - 2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

В ході розгляду клопотання про скасування арешту в межах кримінального провадження № 3201604000000006 було встановлено, що з ним до суду звернулася ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична промислова група «Будмонтаж» ОСОБА_3 .

Одночасно з цим слідчим суддею встановлено, що в межах цього кримінального провадження не було повідомлено жодній із посадових осіб Товариства з обмеженою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична промислова група «Будмонтаж».

Зазначені обставини підтверджуються вивченими судом матеріалами та викладені в заявах прокурора та начальника слідчого відділу фіскального органу, в той час як матеріали за клопотанням не містять обґрунтованих фактичних даних, які б свідчили про необхідність подальшого арешту у цьому кримінальному провадженні.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою , а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом указано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

Зважаючи на викладене, вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного у цьому кримінальному провадженні на майно підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична промислова група «Будмонтаж» ОСОБА_3 задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року у справі № 201/4486/16-к на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахунку № НОМЕР_1 відкритого ТОВ «Енергетична промислова група «Будмонтаж» (код 40323301) в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за винятком видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати, із зобов`язанням службових осіб вказаного банку зробити відмітку на постанові суду з даними про залишок грошових коштів на арештованому рахунку із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку, а також направляти виписки (довідки) із зазначенням даних про зміну суми грошових коштів на вищезазначених рахунках із вказівкою суми залишку, дати і часу зміни до Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1