Рішення

від 20.04.2018 по справі 317/4532/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2 /317/12/2018

Справа № 317/4532/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

при секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідача, третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_2 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Балабинська селищна рада Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз , Комунальне підприємство Водоканал , Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго , Запорізька регіональна філія Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Балабинська селищна рада Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз , Комунальне підприємство Водоканал , Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго , Запорізька регіональна філія Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що згідно наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.12.2014 р. № 8-870/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 09.04.2015 року № 8-759/15-15-СГ Про внесення змін до наказу ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства на території Балабинської селищної ради Запорізького району (за межами населених пунктів).

Землевпорядною організацією було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Згідно кадастрового плану земельної ділянки 2322155300:02:050, яка виділяється ОСОБА_1, зазначено її межі, а саме: від А до Б - землі не надані у власність чи користування; від Б до В - земельна ділянка ОСОБА_7 (кадастровий номер 2322155300:02:050:0155); від В до А - земельна ділянка, що відводиться ОСОБА_2

Згідно наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.12.2014 р. № 8-871/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 09.04.2015 року № 8-758/15-15-СГ Про внесення змін до наказу ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства на території Балабинської селищної Запорізького району (за межами населених пунктів).

Землевпорядною організацією було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Згідно кадастрового плану земельної ділянки 2322155300:02:050, яка виділяється ОСОБА_1 зазначено її межі, а саме: від А до Б - земельна ділянка ОСОБА_9; від Б до В - землі не надані у власність чи користування; від В до Г - земельна ділянка, що відводиться ОСОБА_1; від Г до А - земельна ділянка ОСОБА_7 (кадастровий номер 2322155300:02:050:0155).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у своєму складі має містити підписаний ОСОБА_10 погодження меж земельної ділянки, який погоджується суміжними землекористувачами та землевласниками та ОСОБА_10 прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який повинен бути підписаний ОСОБА_7

Отримавши акти ОСОБА_1 та ОСОБА_2Є (кожна окремо) звернулися до ОСОБА_7 з проханням погодити межі земельної ділянки та підписати зазначені ОСОБА_10, однак суміжний землекористувач, ОСОБА_7, категорично відмовляється підписувати дані акти.

Листом від 28.05.2016 р. ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_7Г з цього приводу, але відповіді на зазначений лист не отримала.

Листом від 28.05.2016 р. ОСОБА_2 зверталась до ОСОБА_7 з цього приводу, але відповіді на зазначений лист не отримала.

Згідно висновку Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 10.09.2016 р. № 8-28-03-4288/2-15 ОСОБА_1 відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відсутнє погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_10 і зазначено, що вирішення питання погодження меж повинно відбуватися в судовому порядку.

Згідно висновку Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 10.09.2016 р. ОСОБА_2 відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відсутнє погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_10 і зазначено, що вирішення питання погодження меж повинно відбуватися в судовому порядку.

Отже, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змушені звертатися до суду за захистом своїх прав.

Узгодження зовнішніх меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами необхідне ОСОБА_1 та ОСОБА_2Є для здійснення приватизації земельної ділянки, яка надається їм у власність для ведення особистого селянського господарства, а відповідач створює позивачам перешкоди в реалізації їх права на приватизацію земельної ділянки.

Позивачі просять:

- визнати за ОСОБА_11 право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,29 га, що розташована в с. Балабине Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту) без погодження меж із суміжним землевласником ОСОБА_10 Лізою Григорівною;

- визнати за ОСОБА_8 право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,26 га, що розташована в с. Балабине Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту)без погодження меж із суміжним землевласником ОСОБА_10 Лізою Григорівною;

- вважати ОСОБА_10 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 09.07.2015 р. та ОСОБА_10 прийомки-передачі межових знаків на зберігання, які є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (кожній окремо) погодженими без підпису ОСОБА_7.

Відповідачем ОСОБА_7 до суду подані заперечення на позов (т. 1, а.с. 68-75). У запереченнях відповідач зазначає, що позов є безпідставним, необґрунтованим. Викладене в позовній заяві не відповідає дійсності. Відповідач обґрунтував свою позицію тим, що:

- з ОСОБА_10 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та ОСОБА_10 прийомки-передачі межових знаків на зберігання не видно які саме межі повинні бути погоджені відповідачем, оскільки до ОСОБА_10 погодження меж долучені лише схеми земельних ділянок, що відводяться позивачам без зазначення меж земельної ділянки, користувачем якої є відповідач. При цьому, на прохання відповідача надати для ознайомлення проекти відведення земельних ділянок позивачами було відмовлено. Не маючи уявлення про те як в натурі (на місцевості) земельні ділянки, що відводяться ОСОБА_1 та ОСОБА_2, межують з земельною ділянкою відповідача, вищевказані ОСОБА_10 не могли бути підписані;

- на земельній ділянці, що відводиться ОСОБА_2, розташовані електричні опори, які згідно ОСОБА_10 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 19.05.2016 р., що є додатком № 9 до договору № 893 від 01.03.2016 р., належать ОСОБА_4 Через дані опори проходить електричний провід, який забезпечує подачу електропостачання до земельної ділянки відповідача. Виходячи з даних обставин, передбачаючи в майбутньому неможливість забезпечення доступу до даних опор для проведення ремонтних та профілактичних робіт, відповідач вимагала, у відповідності до ст.ст. 111, 112 Земельного кодексу України, визначити охоронну зону під об'єктами електропостачання, оскільки, не встановлення такої зони обмеження може в подальшому вплинути на права та законні інтереси власника електрообладнання, постачальника електроенергії та відповідача при необхідності забезпечення доступу до нього.

Ознайомившись з матеріалами проектів відведення, після надання їх на вимогу суду, додатково виявлено, що в проектах також не зазначено зони обмеження по лінії проходження газопроводу уздовж земельних ділянок, що відводяться, і це може в подальшому вплинути на права та законні інтереси відповідача.

При наданні для підписання відповідачу ОСОБА_12 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та ОСОБА_10 прийомки-передачі межових знаків на зберігання розробником проектів відведення та позивачами були порушені норми Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затв. Наказом Держкомзему № 376 від 18.05.2010 р. Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками .

Позивачами та виконавцем робіт із землеустрою порушено пункт 3.12 Інструкції, який визначає порядок закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), результатом якого є підписання ОСОБА_10 приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Також відповідач вказує, що при складанні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проектантом не було враховано ОСОБА_13 план забудови земельної ділянки відповідача, який розроблений районним комунальним підприємством Василівка-Градпроект та затверджений 11.09.2008 р. відділом архітектури, містобудування та ЖКГ Запорізької РДА. ОСОБА_13 планом запроектовано проїзд від земельної ділянки відповідача через земельну ділянку, що відводиться ОСОБА_2 - лінія АБ. Тобто земельна ділянка, що відводиться ОСОБА_2, не повинна межувати з земельною ділянкою ОСОБА_14, оскільки між ними повинен бути запроектований проїзд, який існує на теперішній час та їх розмежовує. Даний проїзд не був врахований при виготовленні проекту відведення. Не отримавши для огляду проекти відведення, відповідачка не погодилась підписувати вищевказані ОСОБА_10, але свої зауваження висловила позивачам.

Враховуючи такі обставини, відмова від підписання ОСОБА_10 була обґрунтованою та справедливою, а виконавець робіт із землеустрою разом із замовниками робіт при виготовленні проектів повинні також враховувати інтереси власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

Крім того, відповідач вказує, що заявлена позивачами вимога про визнання за ними права на приватизацію земельної ділянки кореспондує обов'язку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області передати земельні ділянки у власність позивачів, проте зазначений суб'єкт владних повноважень до участі у справі в якості відповідача не залучалася. Таким чином, позивачем заявлено вимогу до неналежного відповідача, який не є розпорядником земель державної власності, який наділений повноваженням передавати їх у власність громадянам в порядку безоплатної приватизації, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.

ОСОБА_15 погодження меж та ОСОБА_15 приймання-передачі межових знаків на зберігання не має самостійного значення при реалізації права на приватизацію земельної ділянки, це не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Відповідач просить суд в позові відмовити, оскільки спір про право у випадку не підписання спірних актів відсутній. Утім, зазначене не позбавляє позивачів можливості оскарження відмови територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в погодженні проектів землеустрою без відповідної згоди відповідача в порядку адміністративного судочинства, якщо вони вважають, що така відмова може негативно вплинути на прийняття Головним управлінням Держгеокадастру рішення щодо передачі їм земельних ділянок у власність у порядку приватизації. Питання встановлення меж земельної ділянки не є компетенцією суду.

З огляду на викладене, визнання погодженими меж земельних ділянок, що відводяться ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без підпису відповідача відповідних актів, як способу захисту права чинним законодавством, не передбачено.

Зважаючи на те, що відмова відповідача підписати ОСОБА_15 не призвела до порушення прав позивача на набуття права власності на земельні ділянки, оскільки ними не було отримано від суб'єкта владних повноважень відмови в передачі земельних ділянок у власність, вбачається відсутність будь-яких правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго подало до суду пояснення від 07.04.2017 р. (т. 2 а.с. 7), за змістом яких повітряна лінія 0,4 кВ, КТП 52/218, від опори № 19 до об'єкту ПП ОСОБА_7, що знаходиться в смт. Балабине, вул. Степна, 2-а, про яку йде мова, була збудована на основі державних стандартів, проектно-технічних і нормативних документів та введена в експлуатацію ще у 2008 році - є власністю ОСОБА_7 та знаходиться в її обслуговуванні. Усі електричні мережі, в особливості високовольтні лінії електропередач, є системоутворюючими та мають важливе державне значення. У зв'язку з цим, для забезпечення збереження і надійності роботи електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації, визначення порядку проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж та виконання інших робіт поблизу електричних мереж, а також запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму, Кабінетом Міністрів України були затверджені Правила охорони електричних мереж. Вищевказаними Правилами чітко визначений перелік об'єктів, що підлягають охороні, а саме: трансформаторні підстанції; розподільчі пункти і пристрої; струмопроводи; повітряні лінії електропередачі; підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать. Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог правил безпеки згідно з п. 2 Правил передбачено здійснення цілого ряду заходів, основними з яких є: відведення земельних ділянок; встановлення охоронних зон електричних мереж; визначення мінімально допустимої відстані від об'єктів енергопостачання; прокладання просік у лісових, садових, паркових та інших зонах з багаторічними насадженнями. Для захисту населення від впливу електричного поля встановлюються санітарно-захисні зони повітряних ліній електропередачі. ПАТ Запоріжжяобленерго зазначає, що у межах охоронних зон, землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів щодо збереження цих енергооб'єктів. При цьому п. 5 зазначених Правил передбачено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ЛЕП - у вигляді земельних ділянок та повітряного простору обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань - 2 м - до 1 кВ.

Комунальним підприємством Водоканал подані пояснення від 14.04.2017 р., за змістом яких між Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради та Комунальним підприємством Водоканал укладено договір позички № 1 від 30.06.2015 р., відповідно до якого КП Облводоканал передає в позичку КП Водоканал майно, яке входить до складу магістрального водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та системи водопостачання смт. Кушугум, що обліковується на балансі позичкодавця, з метою надання послуг з централізованого водопостачання. Водопровід, що проходить по вул. Степовій, обслуговується КП Водоканал на підставі договору. ПП Панюшкіна (Запорізький район, смт. Балабине, вул. Степова, 2-а) користується послугами КП Водоканал . Мережі водопостачання споживача підключені до центрального водопроводу, який проходить по вул. Степова. Точка розподілу знаходиться в місці підключення, тобто не на території земельної ділянки ОСОБА_7 або іншого споживача, а безпосередньо на вул. Степовій. Місце підключення облаштоване приладом обліку, державна повірка приладу здійснена у липні 2016 році. Таким чином, КП Водоканал здійснює технічне обслуговування центрального водопроводу, що знаходиться на вул. Степовій у відповідності із Договором. Водопровідні мережі, які знаходяться після точки підключення до центрального водопроводу обслуговуються споживачем самостійно, оскільки на балансі КП Водоканал та Облводоканал Запорізької обласної ради не перебувають. Дорога, розташована перпендикулярно вул. Степовій, Межевій, Матросова, Українській - з одного боку, та вулиці 30 років Перемоги - з другого боку, генеральним планом не передбачена як вулиця. Водопровід в цій частині смт. Балабине прокладений мешканцями вулиць Межева, Матросова, Українська, а відтак належить їм. Даний водопровід на балансі КП Облводоканал Запорізької обласної не перебуває, КП Водоканал згідно договору не передавався.

Позивач ОСОБА_1 з'явилась до суду, позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові. Також позивач ОСОБА_1 зазначила, що спору з приводу меж земельних ділянок у неї з відповідачем фактично немає. На її ділянці ніякі комунікації не проходять, між ними стоїть паркан.

Позивач ОСОБА_2 з'явилась до суду, позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові. Також позивач ОСОБА_2 зазначила, що між її земельною ділянкою та земельною ділянкою відповідача стоїть паркан з фундаментом. Дорога, на яку посилається відповідач, була зроблена самовільно відповідачем. Лише взимку цього року відповідачем поставлені ворота для виїзду на іншу сторону.

Представник позивачів ОСОБА_3 у судове засідання з'явився, позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_7 з'явилась у судові засідання 23.05.2017 р., 24.07.2017 р., 29.08.2017 р., позов не визнала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях. У подальшому участі у розгляді справи не брала.

Представник відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4Ю у судові засідання з'явилась, просила відмовити у позові, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в письмових запереченнях відповідача. Також ОСОБА_4 зазначила, що розробленими позивачами проектами порушуються права ОСОБА_7 По земельній ділянці ОСОБА_1 проходить газова труба. Також там проходить ґрунтова дорога, встановлено 3 опори лінії електропередач. Вона є власником нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці.

Представник Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_5 у судове засідання з'явилась, позов підтримала, зазначила, що наразі відсутні підстави для непогодження меж, оскільки земельні ділянки між собою не перетинаються.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Комунального підприємства Водоканал ОСОБА_16 з'явилась у судове засідання 18.10.2017 р., надала пояснення аналогічні тим, що містяться у письмових поясненнях від 14.04.2017 р. У подальшому участі у розгляді справи не брала.

Представник Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго ОСОБА_17 з'явилась у судові засідання 23.05.2017 р., 24.07.2017 р., 29.08.2017 р., 18.10.2017 р., надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у поясненнях від 07.04.2017 р. У подальшому участі у розгляді справи не брала.

Представник Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру ОСОБА_18 з'явився у судове засідання 02.03.2018 р., позов підтримав, послався на неможливість вирішення питання щодо приватизації земельних ділянок позивачами без вирішення питання щодо погодження меж та відповідність розроблених проектів позивачів встановленим вимогам.

Представник Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_19 з'явилась у судові засідання 23.05.2017 р., 24.07.2017 р., 29.08.2017 р., 06.03.2018 р., зазначила, що вона є головним архітектором району. ОСОБА_13 план затверджений рішенням Балабинської селищної ради, з цього приводу проводились громадські слухання. Ніякої дороги на яку посилається відповідач немає. На старому Генеральному плані її також не було.

Вислухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.12.2014 р. № 8-870/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 09.04.2015 року № 8-759/15-15-СГ Про внесення змін до наказу , ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність, розташованої на території Балабинської селищної ради Запорізького району (за межами населених пунктів) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовним розміром 0,26 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.12.2014 р. № 8-871/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 09.04.2015 року № 8-758/15-15-СГ Про внесення змін до наказу , ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність, розташованої на території Балабинської селищної ради Запорізького району (за межами населених пунктів) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовним розміром 0,26 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому позивачам землевпорядною організацією було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки 2322155300:02:050, яка виділяється ОСОБА_1, зазначено її межі, а саме: від А до Б - землі не надані у власність чи користування; від Б до В - земельна ділянка ОСОБА_7 (кадастровий номер 2322155300:02:050:0155); від В до А - земельна ділянка, що відводиться ОСОБА_2

Згідно кадастрового плану земельної ділянки 2322155300:02:050, яка виділяється ОСОБА_1, зазначено її межі, а саме: від А до Б - земельна ділянка ОСОБА_9; від Б до В - землі не надані у власність чи користування; від В до Г - земельна ділянка, що відводиться ОСОБА_1; від Г до А - земельна ділянка ОСОБА_7 (кадастровий номер 2322155300:02:050:0155).

У наданих позивачами до матеріалів справи ОСОБА_19 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 09.07.2015 р. та ОСОБА_19 прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 09.07.2015 р., землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2322255300:02:005:0155 зазначена ОСОБА_7

За змістом договору оренди земельної ділянки б/н від 19.02.2010 р., укладеного між Запорізькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_7, остання є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,8540 га з кадастровим номером 2322155300:02:005:0155 для розміщення та обслуговування торгівельно-складських приміщень по реалізації будівельних та паперових матеріалів, яка знаходиться за межами населених пунктів за поштовою адресою: с. Балабине, вул. Степова, 2-а.

У відповідності до п. 5 договору оренди земельної ділянки б/н від 19.02.2010 р. його укладено на 10 років.

Проте як видно з рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05.12.2013 р., за ОСОБА_4 визнано право власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Степовій, 2-а, с. Балабине Запорізького району Запорізької області, на земельній ділянці 8540 кв.м.

За змістом витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2137159, № 22803076, № 21350031, № 21600515, № 21316562, № 21603962 право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Степовій, 2-а, с. Балабине Запорізького району Запорізької області зареєстроване за ОСОБА_4 у травні 2014 року.

Як видно з акту № 1 від 13.05.2015 р., комісія створена відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 1 ст. 158 Земельного кодексу України, склала цей акт про те, що виїзним засіданням комісії встановлено, що користувач земельної ділянки № 2322155300:02:005:0155, розташованої за адресою: Балабинська с/р, вул. Степова, 2-а (за межами населеного пункту), ОСОБА_7 13.05.2015 р. відсутня, у зв'язку з чим акт погодження меж замовників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погоджений ОСОБА_7 Власник об'єктів нерухомості (вул. Степова, 2-а) також не погодився підписати акт погодження меж та не надав підстав такої відмови.

Листом від 28.05.2016 р. ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_7Г з питанням підписання акту погодження меж, але відповіді на зазначений лист не отримала.

Листом від 28.05.2016 р. ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_7 з питанням підписання акту погодження меж, але відповіді на зазначений лист не отримала.

У відповідності до акту обстеження земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по заяві ОСОБА_2 від 30.06.2015 р., комісія дійшла висновку, що відсутність ОСОБА_7 не може вплинути на процес приватизації земельної ділянки площею 0,26 га, яку погоджують згідно наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.12.2014 р. № 8-871/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 09.04.2015 року № 8-758/15-15-СГ Про внесення змін до наказу .

У відповідності до акту обстеження земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по заяві ОСОБА_1 від 30.06.2015 р., комісія дійшла висновку, що відсутність ОСОБА_7 не може вплинути на процес приватизації земельної ділянки площею 0,26 га, яку погоджують згідно наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.12.2014 р. № 8-870/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 09.04.2015 року № 8-759/15-15-СГ Про внесення змін до наказу .

Як видно з рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 09.07.2015 р. № 56, ОСОБА_1 погоджено межі земельної ділянки площею 0,26 га для ведення особистого селянського господарства без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_7 у зв'язку з її відмовою та з не порушенням меж вищевказаної земельної ділянки.

Як видно з рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 09.07.2015 р. № 55, ОСОБА_2 погоджено межі земельної ділянки площею 0,26 га для ведення особистого селянського господарства без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_7 у зв'язку з її відмовою та з не порушенням меж вищевказаної земельної ділянки.

Згідно висновку Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 10.09.2015 р. ОСОБА_1 відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема й через відсутність погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_7

Згідно висновку Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 10.09.2015 р. ОСОБА_2 відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема й через відсутність погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_7

На переконання позивачів проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у своєму складі має містити підписаний ОСОБА_19 погодження меж земельної ділянки та ОСОБА_19 прийомки-передачі межових знаків на зберігання, які мають бути підписані усіма суміжними землекористувачами (землевласниками) і відсутність погодження з боку відповідача перешкоджає реалізації їх права на приватизацію земельних ділянок.

З цього приводу суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачені у статтях 186, 186-1 ЗК України.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

На виконання вказаної норми права наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. № 376, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі - Інструкція), пунктом 3.12 якої передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження полягає у тому, щоб суміжному землевласнику (землекористувачу) було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно суб'єктивні чинники - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є перешкодою для прийняття рішення щодо приватизації земельної ділянки та не вказує на те, що прийняте рішення про приватизацію буде незаконним. І навпаки, погодження меж суміжними землевласниками (землекористувачами) не є безумовною підставою для прийняття уповноваженим органом рішення щодо приватизації земельної ділянки.

У цьому контексті заслуговує на увагу те, що згідно висновків Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 10.09.2015 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не лише через відсутність погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_10, а й з інших причин, тож твердження позивачів, що саме відсутність погодження відповідача обмежує їх в реалізації права є необґрунтованим.

ОСОБА_15 акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду питання про передачу земельної ділянки у власність за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Підлягає урахуванню й наступне.

При відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об'єкт нерухомості, слід застосовувати положення частини четвертої статті 120 ЗК України з огляду на таке.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких ця ділянка належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно із правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Врахувавши вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що погодження меж мало б відбуватись із особою, яка на час розроблення позивачами проектів землеустрою мала і має на теперішній час право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: смт. Балабине, вул. Степна, 2-а, оскільки саме до цієї особи перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2322155300:02:005:0155, яке до цього мала ОСОБА_7 Такою особою є не ОСОБА_7, а ОСОБА_4

Як видно з акту № 1 від 13.05.2015 р., як комісія, створена відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 1 ст. 158 Земельного кодексу України, так і позивачі, були обізнані про те, що ОСОБА_7 не є власником об'єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:02:005:0155, а відтак фактично вона не є землекористувачем даної земельної ділянки. Поряд з цим, ОСОБА_20 у даній справі не є відповідачем, жодних вимог до неї позивачі не заявили.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Приймаючи до уваги зміст наведених норм діючого законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на час звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (стаття 12 ЦК України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абзац 2 частини 2 статті 16 ЦК України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у статті 16 ЦК України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить звернути вагу на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейським судом з прав людини зазначено, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі заходи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім цього, судом вказано на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Статтею 13 передбачено, що норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним у законі та на практиці, зокрема, у тому сенсі, що його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_10 проти України від 05.04.2005 р. (заява N 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, а у разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Позивачами та їх представником жодним чином не обґрунтовано необхідність застосування обраних способів захисту, не доведена їх ефективність.

Заявлена вимога позивачів вважати ОСОБА_10 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 09.07.2015 р. та ОСОБА_10 прийомки-передачі межових знаків на зберігання, які є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (кожній окремо) погодженими без підпису ОСОБА_7 , як спосіб захисту не передбачена чинним законодавством. У даному випадку суд констатує наявність інших, передбачених законом способів захисту, які є ефективними способами захисту у цих правовідносинах. Жодних доводів щодо цієї позовної вимоги у позові взагалі немає. Варто прийняти до уваги й те, що вимога позивачів вважати певні документи погодженими вказує на те, що саме суду слід вважати їх такими. Таке формулювання позовної вимоги нівелює завдання цивільного судочинства у даній цій справі, оскільки фактично позивачами не ставиться за мету справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цієї позовної вимоги з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а лише констатується, що ОСОБА_15 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 09.07.2015 р. та ОСОБА_15 прийомки-передачі межових знаків на зберігання, які є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (кожній окремо) слід вважати погодженими без підпису ОСОБА_7.

Узагальнивши вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_6 (70435, с. Балабине Запорізького району Запорізької області, вул. Дружби, буд. 64, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (70435, с. Балабине Запорізького району Запорізької області, вул. Степова, буд. 1-а, РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_7 (69068, м. Запоріжжя, вул. Оборонна, 5, РНОКПП НОМЕР_3), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Балабинська селищна рада Запорізького району Запорізької області (с. Балабине Запорізького район Запорізької області, вул. Дружби, буд. 64, код ЄДРПОУ 23881173 ), ОСОБА_4 (69068, м. Запоріжжя, вул. Оборонна, буд. 5, РНОКПП НОМЕР_4), Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 03345716), Комунальне підприємство Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121), Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926), Запорізька регіональна філія Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 26468522), Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8, код ЄДРПОУ 20488417) про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.04.2018 р.

Суддя Д.І. Сакоян