Рішення

від 19.04.2018 по справі 500/1584/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1584/18

Провадження № 2/500/1843/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі в підготовчому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Шабська, 21, земельну ділянку площею 3,55 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, мотивуючи тим, що земельна ділянка площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_2. 20.02.2003 року ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначену земельну ділянку. 22.01.1990 року ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно умов якого все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалось, все те, на що на день смерті вона матиме право, заповіла - ОСОБА_1. ОСОБА_1 у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини не звернувся та в управління спадковим майном не вступив, тобто вважається таким, що відмовився від спадщини. Спадкоємцями за законом першої черги після ОСОБА_2 являються її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_1. 21.05.2008 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Шабська, 21, земельна ділянка площею 3,55 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він успадкував після дружини. Заповіту ОСОБА_4 не залишав. Спадкоємцем за законом першої черги після ОСОБА_4 являється його син ОСОБА_1. ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто, вважається таким, який спадщину прийняв. При зверненні до нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що документ, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними спорудами, зареєстроване у встановленому законом порядку, відсутній. Відсутній номер бланку документа, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельну ділянку - Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 14.07.1994 року уповноваженим органом на підставі І рішення 22 скликання Ізмаїльської районної ради народних депутатів Одеської області.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2належить земельна ділянка площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ОД, виданого 14.07.1994 року Ізмаїльською районною Радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-09-32, що підтверджено довідкою міськрайонного управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 1321/126-18 від 06.04.2018 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 334910, виданого 21.02.2003 року Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 померла 20.02.2003 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР (1963 року) - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до дубліката заповіту, посвідченого Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області 22.01.1990 року, ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалось, все те, на що на день смерті вона матиме право - ОСОБА_1.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 51266359 від 17.03.2018 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, заповіт ОСОБА_2 від 22.01.1990 року, зареєстрований за № 10 не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року), немає.

Згідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч.2 ст.553 ЦК УРСР 1963 року - вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини не звертався та фактично не вступив в управління спадковим майном, тобто, вважається таким, який відмовився від прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року - спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року після смерті ОСОБА_2 являється чоловік ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом про шлюб №28 складеним 27.10.1957 року Кислицькою сільською радою Суворовського району Одеської області.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 вступив у фактичне володіння спадковим майном, що підтверджено довідкою №1223 від 09.08.2017 року, виданою Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 119666 від 22.05.2008 року, виконкомом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 помер 21.05.2008 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Шабська, 21, що підтверджено довідкою Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 1222 від 09.08.2017 року;

- земельна ділянка площею 3,55 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 288139, виданий 15.05.2006 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00066, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:001:0338;

- земельна ділянка площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ОД, виданого 14.07.1994 року Ізмаїльською районною Радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-09-32, яку ОСОБА_4 успадкував після дружини.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 51571484 від 13.04.2018 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлого 21.05.2008 року - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІ-ЯР №318505, виданим 15.11.1958 року Кислицьким РАГС Суворовського району Одеської області.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою в матеріалах спадкової справи, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області № 296/02-14 від 17.03.2018 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що документ, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними спорудами, зареєстроване у встановленому законом порядку, відсутній. Відсутній номер бланку документа, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельну ділянку - Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 14.07.1994 року уповноваженим органом на підставі І рішення 22 скликання Ізмаїльської районної ради народних депутатів Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст. 525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1269, 1270, ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378534, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Вишнева, 80) про визнання права власності на спадкове майно про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 21.05.2008 року, право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Шабська, 21;

- земельну ділянку площею 3,55 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 288139, виданий 15.05.2006 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00066, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:001:0338);

- земельну ділянку площею 3,80 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю, серії ОД, виданий 14.07.1994 року Ізмаїльською районною Радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-09-32.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5