Рішення

від 27.04.2018 по справі 623/909/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/909/18

Номер провадження 2-о/623/84/2018

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Герцов О.М.,

з участю: секретаря Рзаєвої І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 64303, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Московська, будинок 6-в), заінтересована особа: Бригадирівська сільська рада Ізюмського Харківської області (місцезнаходження: 64309, Харківська область, Ізюмський район село Бригадирівка) про встановлення юридичних фактів,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання його - ОСОБА_1, (РНОКПП: НОМЕР_1) однією сім'єю з ОСОБА_2 за адресою: вул. Гагаріна, 52, с. Бригадирівка Ізюмського району Харківської області у період з 02 березня 2010 року до 04.03.2017 року та встановлення місця відкриття спадщини ОСОБА_2, яка померла 05.03.2017 року за останнім місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: вул. Гагаріна, 52, с. Бригадирівка Ізюмського району Харківської області

Представник заявника в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його присутності, просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд без їхньої присутності.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 05 березня 2017 року померла ОСОБА_2, (а.с.5) яка постійно проживала з заявником у справі однією сім'єю за адресою: вул. Гагаріна, 52 в с. Бригадирівка Ізюмського району Харківської області у період з 02 березня 2010 року до 04.03.2017 року, що підтверджується довідкою сільської ради (а.с.6).

На час своєї смерті ОСОБА_2 мала у власності земельні ділянки, які

розташовані на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району

Харківської області площею 6,3116 га рілля кад. №6320481000:04:000:0185 рілля, та площею 1,2898 га кормових угідь кад. №6320481000:03:000:0013, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Р2 №745557 виданого на підставі розпорядження голови

Барвінківської РДА від 06.12.2002 року №328 (а.с.7).

На час своєї смерті заповіту на своє майно ОСОБА_2 не складала,

спадщина ніким не прийнята, інших родичів у померлої не має.

19.03.2018 року заявником у справі було отримано лист від нотаріуса ОСОБА_3, яким відмовлено у задоволенні вимоги у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого

документу на предмет спадщини та неприйняття нотаріусом довідки сільської ради в

підтвердження факту проживання зі спадкодавцем (а.с.8).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сімєю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний термін з часу відкриття спадщини.

Враховуючи встановлені судом обставини, зважаючи на неможливість оформлення заявником спадщини без встановлення факту його постійного проживання разом зі спадкодавцем, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 293-294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 64303, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Московська, будинок 6-в) задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, (РНОКПП: НОМЕР_1) однією сім'єю з ОСОБА_2 за адресою: вул.Гагаріна, 52, с. Бригадирівка Ізюмського району Харківської області у період з 02 березня 2010 року до 04 березня 2017 року.

Встановити місце відкриття спадщини ОСОБА_2, яка померла 05.03.2017

року за останнім місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: вул. Гагаріна,

52, с. Бригадирівка Ізюмського району Харківської області.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О.М.Герцов