Рішення

від 24.04.2018 по справі 602/268/18

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/268/18

Провадження № 2-о/602/20/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2018 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі МАЙХРУК Н.М.

з участю представника заявника Пугач С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за заявою заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області,

встановив:

До Лановецького районного суду Тернопільської області звернувся заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, за участю заінтересованої особи Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області з заявою, в якій просить визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що складається із земельної частки (паю) розміром 2,1 в умовних кадастрових гактарах, що належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, вартість якої становить 64462,34 грн. та передати її у власність Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2, який проживав за адресою: с.Іванківці Лановецького району Тернопільської області. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 2,1 в умовних кадастрових гактарах, що належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області. Згідно інформації Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області ОСОБА_2 проживав один, в шлюбі не перебував, дітей не мав. Посадовою особою Іванковецької сільської ради заповіт ОСОБА_2 не посвідчувався.

У відповідності до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Прокурор зазначає, що має місце бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо звернення з заявою про визнання спадщини відумерлою, а тому він звертається до суду з такою заявою в інтересах держави.

В судовому засіданні прокурор вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити.

Представник Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області у судове засідання не з'явилась, подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи у її відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності повноважних представників Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії запису акта про смерть № 2 від 10.01.2000 року, виданого Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Вовківці Шумського району Тернопільської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Місцем проживання померлої особи визначено: с.Іванківці Лановецький район Тернопільська область.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 35/110-18 від 28.03.2018 року вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_3( ОСОБА_3 - в книзі реєстрації сертифікатів) зареєстровано у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 64. Земельна частка (пай) знаходиться на території Іванковецької сільської ради. Вищезгаданий сертифікат отримано, про що свідчить підпис у книзі. Станом на 01.01.2018 року вартість земельної частки (паю) по сертифікату з урахуванням коефіцієнтів минулих років становить 64462,34 грн.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 43/110-18 від 29.03.2018 року вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 з кадастровим номером НОМЕР_2 не видавався. Згідно технічної документації по передачі земельних часток (паїв) громадянам с.Іванківці Іванковецької сільської ради ОСОБА_2 значиться в списках померлих. Номер земельної ділянки (паю) - 146, площа -2,88 га. Вищезгаданий кадастровий номер не внесений в базу даних НКС.

Згідно інформації Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області № 76 від 27.03.2018 року, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживав на території Іванковецької сільської ради один та більше ніхто не був зареєстрований і не проживав. ОСОБА_2 в шлюбі не перебував, дітей не мав.

Відповідно до інформації Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області № 77 від 27.03.2018 року, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, заповіт не посвідчувався посадовою особою Іванковецької сільської ради.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), від 28.03.2018 року за параметрами запиту ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 28.03.2018 року за параметрами пошуку ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до інформації Лановецького відділення Кременецької ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області № 48 від 28.03.2018 року, Лановецьким відділенням КременецькоїОДПІ заходи щодо передачі у державну власність спадкового майна( земельного паю) ОСОБА_2.( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року) не вживались.

29.03.2018 листом № 64/325 вих-18 заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури повідомив Іванковецьку сільську раду про те, що ним підготовлено заяву в інтересах держави в особі Іванковецької сільської ради на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру про визнання спадщини

ОСОБА_2 відумерлою, яку буде скеровано до Лановецького районного суду Тернопільської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадян або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. У зв'язку з цим своєчасне оформлення правового статусу земельних ділянок має загальнодержавне значення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Ст. 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно ст. 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обовязковою участю заявника та з обовязковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обовязковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини спадщини.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Пунктом 4, 5 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного Кодексу України передбачено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом сплило не менше одного року.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму листі від 16.05.2013 за №24-753/0/4-13 розяснив, що із метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (ст. 555 ЦК УРСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (ст. 1277 ЦК України), правила абз. 2 п. 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слід застосовувати, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого ч. 2 ст. 1277 ЦК України та абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, чинної на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно ст.526 ЦК УРСР, що діяла на той час, місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання спадкодавця. Згідно інформації Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області № 76 від 27.03.2018 року, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживав на території Іванковецької сільської ради один та більше ніхто не був зареєстрований і не проживав. ОСОБА_2 в шлюбі не перебував, дітей не мав.

П. 1 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР передбачено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.

Зі змісту ст. 524 ЦК УРСР вбачається, що особисті немайнові права, які тісно пов'язані з майновими правами є предметом спадщини.

Відповідно до с. ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було визначено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.

Судом встановлено, що таких дій ніким із спадкоємців не було вчинено, що підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про праву на спадщину), від 28.03.2018 року, що за параметрами пошуку ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003, тому повинна була перейти у власність держави на підставі ст. 555 ЦК УРСР.

У листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-132 зазначено, що положення абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК застосовуються, якщо спадщина не перейшла до держави в порядку, передбаченому ст. 555 ЦК УРСР.

Крім того слід зазначити, що на той час існувала певна процедура переходу спадщини до держави без рішення суду, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства звернення до суду за вирішенням цього питання не передбачалося. Натомість згідно з п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні до функції державних податкових інспекцій входило проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією безхазяйного майна, що перейшло за правом спадкування до держави. Зараз відповідно до п. 19-1.1.23 Податкового Кодексу України до вказаного органу відійшли лише функції контролю за вирішенням цього питання.

З матеріалів справи вбачається, що спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) в порядку, передбаченому ст. 555 ЦК УРСР, до держави не перейшла, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), від 28.03.2018 року, після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкова справа не заводилась, ніхто за охороною спадкового майна та за оформленням спадщини не звертався, спадкоємців будь-якої із черг законом не виявлено та те, що пройшло більше одного року з моменту відкриття спадщини, тому для захисту інтересів держави суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та визнати спадщину у вигляді права за земельну частку (пай) відумерлою та передати її у власність Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 76-83, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 334-338, 354, 355, п.п. 9, 15.5Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури (місце розташування м.Кременець, вул.Словацького, 6а Тернопільської області) в інтересах держави в особі Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області (місце розташування с.Іванківці Лановецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03315945) про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місце розташування м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8) - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що складається із земельної частки (паю) розміром 2,1 в умовних кадастрових гактарах, що належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, вартість якої становить 64462 гривні 34 копійки.

Передати Іванковецькій сільській раді Лановецького району Тернопільської області у власність земельну частку (пай) розміром 2,1 в умовних кадастрових гактарах, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, вартість якої становить 64462 гривні 34 копійки.

Повне судове рішення буде складене 27 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. В. Радосюк