Ухвала

від 23.04.2018 по справі 123зп-18/804

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 квітня 2018 р.Справа №123зп-18/804

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ДЖИНА , в особі директора ОСОБА_1 про забезпечення позову без пред'явлення відповідного адміністративного позову до суду у порядку, визначеному ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ДЖИНА , в особі директора ОСОБА_1 звернулося до адміністративного суду із клопотанням про забезпечення позову, у якому просить:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення подальшого розгляду проекту рішення Дніпровської міської ради VII скликання Про передачу земельної ділянки по вул. Набережній Заводській, 102 Б (Новокодацький район) в оренду гр. ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, по фактичному розміщенню автостоянки , до виконання рішення суду;

- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Дніпропетровській міській раді вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо надання іншим особам тих чи інших дозволів щодо земельної ділянки площею 0,4000 га (кадастровий номер 1210100000:08:836:0001), по вул. Набережній Заводській, 102-Б, до виконання рішення суду.

У обґрунтування вимоги про забезпечення позову зазначено, що в разі якщо сесія Дніпропетровської міської ради VII скликання, яка відбудеться 25.04.2018 року розгляне питання Про передачу земельної ділянки по вул. Набережній Заводській, 102 Б (Новокодацький район) в оренду гр. ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, по фактичному розміщенню автостоянки , а це підтверджується наявністю на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень, проекту рішення з цього питання, то ТОВ Фірма ДЖИНА , фактично втратить право користування земельною ділянкою, і в подальшому відновленні своїх прав, потребуватиме значних зусиль, часу та витрат при подальшому задоволенні судом їх позовних вимог. Тому існує обґрунтоване припинення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки спірні дії призведуть до втрати права користування майном та значних фінансових збитків для позивача.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з таких підстав.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю - ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Суд зазначає, що посилання заявника на існування небезпеки заподіяння йому шкоди (посягання на майно), не підтверджено відповідними доказами, а саме: вчинення органами місцевого самоврядування будь-яких дій, направлених на порушення прав та інтересів позивача.

Відтак, заявником не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст. 150-154, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ДЖИНА , в особі директора ОСОБА_1 (49010, м. Дніпро, вул. Тихвінська, буд.26-А, код ЄДРПОУ 19155188) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков