Рішення

від 19.04.2018 по справі 805/1428/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. Справа№805/1428/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тарасенка І.М.,

за участю секретаря Ковальової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО про визнання кредитором на суму 8408789,66 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО про визнання кредитором на суму 8408789,66 грн. Позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі маріупольського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області капіталізовані платежі у розмірі 8408789 грн. 66 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за даними державног8о реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25.10.2017 року реєстраційна дія № 171 внесено запис про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, а саме припинення товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО . Однак, під час роботи на підприємстві відповідача із ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Відповідно до норм чинного на той час ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності № 1105 від 23.09.1999 року були призначені страхові виплати ОСОБА_1, яка має право на відшкодування шкоди на підставі Закону України № 1105 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями) та продовжує отримувати страхові виплати.

Маріупольське міське відділення ВД Фонду соціального страхування для визначення періоду на який розраховується капіталізація платежів, використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Держкомстатом України. Однак, оскільки заява про визнання кредитором та стягнення капіталізованих платежів повернулась до Маріупольського міського управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання на пошті, позивач змушений звертатися до суду.

02 березня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 20.03.2018 року.

20 березня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 квітня 2018 року.

Про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивач 19 квітня 2018 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до акту Н-1 про нещасних випадок № 1 від 04.12.2002 року у товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО стався нещасний випадок із ОСОБА_1 відповідно до норм чинного на той час ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювання, які спричинили втрату працездатності № 1105 від 23.09.1999 року були призначені страхові виплати ОСОБА_1 яка має право на відшкодування шкоди на підставі Закону України № 1105 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями) та продовжує отримувати страхові виплати.

Відповідно виписки з акту огляду у МСЕК № 005172 Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги визначено ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 100%.

25 жовтня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю АВИТО прийняло рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації про що внесено відповідні дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач звернувся до ТОВ АВИТО із заявою від 17.11.2017р. № 05-46/04-1817 про визнання кредитором на суму 8408789,66 грн.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за № 765.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізації платежів капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно наявному у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою складає 8408789,66 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом частин 1-2 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Як вже наголошувалось судом, за приписами пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

У відповідності до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 8408789,66 грн. відповідачем не сплачена.

Крім того, суд звертає звертає увагу на те, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Фонду негативно впливає та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 8408789,66 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати суми капіталізованих платежів не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО про стягнення капіталізованих платежів в сумі 8408789,66 грн. в повному обсязі.

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО про визнання кредитором на суму 8408789,66 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АВИТО (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 40, код ЄДРПОУ 31317837) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (87541, Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Морський, 74) капіталізовані платежі у розмірі 8408789 (вісім мільйонів чотириста вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 66 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та проголошені 19 квітня 2018 року.

Повний текст постанови складений 27 квітня 2017 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 295 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тарасенко І.М.