Рішення

від 17.04.2018 по справі 807/216/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/216/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинець Д.В.

при секретарі судового засідання - Фількорн В.В.

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Хустської місцевої прокуратури (вул. 900-річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатської області, 90400) в інтересах держави до Майданської сільської ради (вул. Верховинська, буд. 48, с. Майдан, Міжгірський район, Закарпатська область, 90024, код ЄДРПОУ - 04350808), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Майданський дошкільний навчальний заклад (вул. Верховинська, буд. 63, с. Майдан, Міжгірський район, Закарпатська область, 90024, код ЄДРПОУ - 26585753) про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Хустської місцевої прокуратури (далі - позивач) в інтересах держави звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Майданської сільської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Майданський дошкільний навчальний заклад (далі - третя особа), яким просить суд: зобов'язати Майданську сільську раду Міжгірського району Закарпатської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,13 га, на якій знаходиться Майданський дошкільний навчальний заклад Міжгірського району Закарпатської області. (а.с.5-12).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду письмову заяву, згідно якої зазначив, що Майданська сільська рада Міжгірського району визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути позов у відсутності представника відповідача (а.с.41).

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду письмові пояснення, згідно яких останній підтримує позовні вимоги та просить суд розгляд справи проводити у відсутності представника третьої особи (а.с.39).

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

У відповідності до вимог статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно вимог частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, за даним позовом прокурор набув статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Майданського дошкільного навчального закладу Міжгірського району Закарпатської області (далі - ДНЗ) відсутній.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядженнями землями територіальних громад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних рад у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, щодо надання у користування земельних ділянок та здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

Підставою для звернення прокурора з вказаним позовом є наступне.

Хустською місцевою прокуратурою у межах наданого, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , права витребувати за письмовим запитом ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів місцевого самоврядування та комунальних установ, вивчено інформацію сільської ради від 10 січня 2018 року за № 02-20/8, в якій зазначено, що в ДНЗ, який відкрито у 2003 році (рішення третьої сесії четвертого скликання Майданської сільської ради) перебуває 40 дітей. Дошкільний навчальний заклад користується земельною ділянкою площею 0,13 га, документи що підтверджують право власності на земельну ділянку відсутні.

Встановлено, що відповідно до п. 1.1 Статуту Майданського дошкільного навчального закладу, погодженого начальником відділу освіти та затвердженого рішенням XIX сесії VI скликання Майданської сільської ради від 28 липня 2013 року, сільська рада є засновником вказаного дошкільного закладу.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Статуту ДНЗ, головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти: збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей; формування їх особистості; розвиток творчих здібностей та нахилів; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

Безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з посади управлінням освіти, молоді та спорту Міжгірської районної державної адміністрації (далі - Міжгірська РДА) з дотриманням чинного законодавства.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником нежитлової будівлі, дошкільного навчального закладу Закарпатська область, с. Майдан, вул. Верховинська, будинок 63, є територіальна громада с. Майдан в особі Майданської сільської ради.

Згідно п. 2.1 Статуту ДНЗ набуває права юридичної особи після його реєстрації та внесення відповідних відомостей в Державний реєстр.

Відповідно до п. 12.6 Статуту ДНЗ джерелом фінансування дошкільного закладу є кошти: засновника; кошти відповідних бюджетів у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; батьків, або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб, інші надходження, які не заборонені чинним законодавством.

Юридична адреса дошкільного закладу: вулиця Верховинська 63, село Майдан, Міжгірського району, Закарпатської області, індекс 90024 та перебуває на балансі сільської ради.

За інформацією сільської ради від 10 січня 2018 року ДНЗ користується земельною ділянкою площею 0,13 га.

Статтею 38 Закону України Про дошкільну освіту визначено, що матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 2 ст. 80 Закону України Про освіту порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті а частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

У частині 3 ст. 22 Закону України Про освіту передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права. Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, земельна ділянка, якою користується ДНЗ має перебувати у нього на праві постійного користування.

Згідно ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України Про освіту , правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує ДНЗ не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

З огляду на наведене, вказані порушення свідчать про допущену бездіяльність з боку засновника ДНЗ Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Відповідно змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудовута для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші. Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб. Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності без встановлення строку.

Згідно приписів ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частинами 1, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Проте, в порушення вказаних норм законодавства до тепер правовстановлюючі документи на земельну ділянку під ДНЗ не оформлені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України Про освіту державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Положеннями ч. З ст. 66 Закону України Про освіту передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України Про дошкільну освіту органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території; контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти.

Таким чином, Майданська сільська рада, являючись суб'єктом, який здійснює управління ДНЗ, відповідає за його матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства в галузі освіти, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ДНЗ, допускаючи протиправну бездіяльність.

Так, питання надання дошкільному навчальному закладу земельної ділянки на праві постійного користування на розгляд сесії сільської ради не виносилися, відповідні рішення не приймалися, дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, замовлення проекту відводу земельної ділянки та виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, технічна документація із землеустрою не виготовлялася, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не оформлювались.

Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 24.03.2016 № 234, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за № 563/28693, визначено певні вимоги до облаштування дошкільного закладу.

Так, п. 2 розділу і Санітарного регламенту визначено, що використання території, будівель, приміщень, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншими юридичними та фізичними особами з метою, що не пов'язана з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад, створює передумови до зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дошкільного закладу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. У зв'язку із цим, діяльність навчального закладу підлягає приведенню у відповідність до законодавства. Крім того, наявність акта на право постійного користування земельною ділянкою дозволить покращити роботу дошкільного закладу, привести її до вимог діючого законодавства.

Оскільки, сільською радою упродовж тривалого часу (15 років) не здійснено належних та достатніх дій і заходів щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ДНЗ, вказане питання підлягає вирішенню судом.

Відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окрім цього, ч. 2 ст. 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, тобто крім адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, адміністративних справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, адміністративних справ, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Згідно вимог частини 4 статті 189 КАС України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Відповідно до частини 5 статті 189 КАС України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки, визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приймає таке визнання позову та приходить висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.

Судові витрати, на підставі статті 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.241, ч.3 ст.243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Хустської місцевої прокуратури (вул. 900-річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатської області, 90400) в інтересах держави до Майданської сільської ради (вул. Верховинська, буд. 48, с. Майдан, Міжгірський район, Закарпатська область, 90024, код ЄДРПОУ - 04350808), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Майданський дошкільний навчальний заклад (вул. Верховинська, буд. 63, с. Майдан, Міжгірський район, Закарпатська область, 90024, код ЄДРПОУ - 26585753) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю .

Зобов'язати Майданську сільську раду Міжгірського району Закарпатської області (вул. Верховинська, буд. 48, с. Майдан, Міжгірський район, Закарпатська область, 90024, код ЄДРПОУ - 04350808) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,13 га, на якій знаходиться Майданський дошкільний навчальний заклад Міжгірського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

Відповідно до статті 243 КАС України в судовому засіданні 17 квітня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено та підписано 27 квітня 2018 року.

СуддяОСОБА_2