Ухвала

від 27.04.2018 по справі 815/1594/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 квітня 2018 року м. Одеса Справа № 815/1594/18

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської про скасування реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Головне управління ДФС в Одеській області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙЛІКС , Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙЛІКС щодо подання недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну місцезнаходження підприємства на адресу: Україна, 65113, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170, та скасування реєстраційної дії внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу, Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙЛІКС (код ЄДРПОУ 39724351) від 27.12.2017 року №14801070013072443, що була проведена державним реєстратором Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради ОСОБА_1, а саме зміна місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙЛІКС на адресу: Україна, 65113, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛІКС" в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛІКС" щодо подання недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну місцезнаходження підприємства на адресу: Україна, 65113, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170.

Позовну заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради в частині позовних вимог про скасування реєстраційної - дії внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛІКС" (код ЄДРПОУ 39724351) від 27.12.2017 року №14801070013072443, що була проведена державним реєстратором Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради ОСОБА_1, а саме зміна місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛІКС" на адресу: Україна, 65113, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170 залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Згідно вимог ухвали, позивач повинен був усунути недоліки позовної шляхом направлення позивачем до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та оригіналу документу про сплату судового збору.

Також в ухвалі зазначено, що позивачем в порушення п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

23.04.2018 року до суду надійшов лист позивача за вх.№11042/18 з доданими до нього заявами про поновлення пропущенного строку на звернення до суду та про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши вказаний лист ГУ ДФС в Одеській області з доданими до нього заявами, суд вважає що позивачем вимоги ухвали про залишення позову без руху від 13.04.2018 року виконанні не в повному обсязі, а тому позов має бути повернутий позивачу без розгляду.

Так вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Крім того особа, яка має намір подати адміністративний позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позову, в тому числі щодо оплати судового збору.

До того ж, неухильне виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Враховуючи викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору.

Аналогічно висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 07.02.2018 року по справі №К/9901/5183/17.

Також позивачем не усунуті порушення п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 4.ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Станом на день винесення даної ухвали до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду не надходило ніяких інших документів та заяв від позивача на виконання ухвали суду від 13.04.2018 року.

За таких обставин, суддя доходить висновку, що позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙЛІКС , Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської про визнання протиправними дії Товариства та скасування реєстрації слід повернути позивачу без розгляду.

Керуючись п. 1 ч. 4.ст. 169 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ГУ ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору.

Позов Головного управління ДФС в Одеській області до Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської про скасування реєстрації - повернути позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом .

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Пунктом 15.5 розділу VІІ Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановленні Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Е.А.Іванов