Рішення

від 26.04.2018 по справі 813/987/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/987/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Булавко О.З.

з участю відповідачів - Хар М.І., Федів Р.М.,

представників:

від позивача - Радковський Т.Р.;

від відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Рехвицький Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) Юридичне агентство до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Хар Марти Іванівни та Федіва Романа Миколайовича про скасування рішень та спонукання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ПП Юридичне агентство звернулося в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Хар Марти Іванівни та Федіва Романа Миколайовича, з урахуванням уточнених позовних вимог, про:

- скасування рішення №9-мб/нз від 19.02.2018 року головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Проф. Буйка, 27 у м.Львові;

- скасування наказу №8/18 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові від 01.03.2018 року щодо скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 09.06.2017 року за №ЛВ083171603794;

- зобов'язання відновити реєстрацію декларації про початок будівельних робіт від 09.06.2017 року за №ЛВ083171603794.

Позивач у підтвердження обґрунтованості позовних вимог наводить наступні аргументи. Право позивача, на його переконання, у спірних правовідносинах порушено оскільки, серед іншого він не може здійснювати будівництво через скасування містобудівних умов та обмежень і декларації про початок будівельних робіт. Також, позивач вважає, що не забезпечено його право на участь у проведенні перевірки. Крім того, позивач вважає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано справедливого балансу, а саме: маючи можливість вибору контролюючий орган не зупинив дію відповідного рішення, а скасував його. Позивач звертає увагу суду і на те, що погодження допустимих видів забудови не є обов'язковим для нього, оскільки визначено підзаконним нормативно-правовим актом, який суперечить актам вищої юридичної сили. Зазначає позивач і про те, що цільове призначення земельної ділянки повністю відповідає його намірам як забудовника. В продовження, позивач також зазначив і про те, що містобудівна документація відповідає намірам забудови. Звертає позивач увагу суду і на те, що архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідачі Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її посадові особи проти позову заперечили наступними аргументами. Вважають, що надання земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об'єктами обслуговування на нижніх поверхах не відповідає плану зонування Сихівського району м.Львова, що є містобудівною документацією. Крім того, зазначають, що у відповідності до п.1.3.3 пояснювальної записки параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень. Такого погодження, продовжують відповідачі, на час проведення перевірки не було. З урахуванням наведених аргументів, відповідачі вважають, що вони діяли у повній відповідності до норм чинного законодавства при прийнятті спірного рішення, а тому інші похідні позовні вимоги також не підлягають до задоволення. Додатково, також зазначають, що законодавством не передбачено повноважень щодо відновлення скасованої декларації про початок будівельних робіт.

Відповідачі та представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України просять у задоволенні позову відмовити, з урахуванням наведених аргументів.

Відповідач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові аргументує свої заперечення тим, що вони, скасовуючи декларацію, діяли у повній відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки рішенням №9-мб/нз від 19.02.2018 року скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Проф. Буйка, 27 у м.Львові.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено такі обставини.

За результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил посадовими особами - відповідачами - складено акт за №9-мб/пз від 19.02.2018 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем у порушення ч.2 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснювалась не в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства - цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, а містобудівні умови та обмеження видано на будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземною автостоянкою, громадськими приміщеннями та вбудованою трансформаторною підстанцією і даховою котельнею.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено вимоги ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 і ч.5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також вимоги п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 - не було погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.

Також, під час перевірки було встановлено і інші порушення - відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; не дотримано вимоги, щодо складу містобудівних умов та обмежень; повнота даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників; терміну видачі.

За наслідками згаданої перевірки відповідачами - посадовими особами - прийнято рішення №9-мб/нз від 19.02.2018 року, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Проф. Буйка, 27 у м.Львові, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.05.2017 року за №364.

В подальшому, за наслідком скасування містобудівних умов та обмежень, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, наказом за №8/18 від 01.03.2018 року скасувала декларацію про початок виконання будівельних робіт від 09.06.2017 року за №ЛВ083171603794.

Позивач не погоджується з такими актами індивідуальної дії та просить відновити його право.

Відтак, змістом спірних правовідносин є відносини з приводу діяльності контролюючих органів в процесі здійснення контролю за затвердженням містобудівних умов та обмежень, наслідками такого контролю.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступних мотивів.

Положеннями ч.2 ст.2 КАС України передбачено критерії правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, через призму яких судом надається оцінка актам індивідуальної дії відповідачів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч.3 згаданої статті до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У межах наданих законодавством повноважень, відповідно до наказу від 26.01.2018 року №95, на підставі довідки про результати документальної перевірки від 22.01.2018 року та направлення на проведення позапланової перевірки від 29.01.2018 року №9-мб/пзпосадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України було проведено перевірку.

При цьому, слід зазначити, що предметом такої перевірки були містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Проф. Буйка, 27 у м.Львові, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.05.2017 року за №364, а тому позивач не міг бути повідомлений про таку перевірку та брати у ній участь, оскільки не вчиняв жодних дій з приводу предмета перевірки.

Пунктом 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

На виконання зазначених вимог, за наслідками перевірки, посадові особи - відповідачі скасували містобудівні умови та обмеження.

У відповідності до положень ч.2 ст.24 згаданого Закону, у редакції чинній на час затвердження зазначених містобудівних умов та обмежень, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідачі, покликаючись на відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (цільове призначення згаданої земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості), вважають, що містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземною автостоянкою, громадськими приміщеннями та вбудованою трансформаторною підстанцією і даховою котельнею, суперечать цільовому призначенню земельної ділянки.

В свою чергу позивачем надано Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.03.2018 року, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.03.2018 року, Протокол №2402817 від 19.03.2018 року, які у своїй сукупності вказують на те, що у категорії та коді цільового призначення земельної ділянки була помилка, яка в подальшому була виправлена.

Відтак, наведене в акті перевірки порушення, спростовується зазначеними доказами.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.1 згаданого Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною другою ст.5 цього ж Закону передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Як передбачено п.7 ч.1 ст.1 зазначеного Закону, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до абзацу другого п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №912/19650, чинного на час затвердження містобудівних умов та обмежень, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Земельна ділянка на вул.Професора П.Буйка, 27 у м.Львові відповідно до плану зонування території (зонінгу) Сихівського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 року №3840, відноситься до зони Г-2 - торгівельно-ділові зони районного рівня.

У розділі ІІ Зонінгу зазначено, що планом зонування встановлюється поділ території міста Львова на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні. На земельних ділянках кожної зони, після запровадження містобудівних регламентів, вільно здійснюється у порядку згідно ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності будь-який або кілька з наведених нижче переважних і супутніх видів забудови та іншого використання, встановлених для цієї зони. Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок дозволяються на підставі погодженого містобудівного розрахунку, в якому беззаперечно доказується, що дані види забудови і використання ділянки не створять перешкод і незручностей для здійснення переважних і супутніх видів забудови і використання, території зони відповідають діючим нормам і правилам та вимогам щодо ефективного використання міських земель.

Підпунктом 1.3.3 цього Зонінгу передбачено, що параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.

Поряд з цим, суд вважає, за доцільне зазначити, що оскільки зазначеним пунктом передбачено такі повноваження містобудівної ради, у цьому випадку вона не може вважатись дорадчим органом, оскільки Зонінг є чинним і підлягає до виконання всіма суб'єктами містобудівної діяльності.

Згідно положень підпункту 1.4.3 цього ж Зонінгу наміри щодо забудови, які не відповідають встановленим містобудівним регламентом видам дозволеного використання земельних ділянок, не допускаються.

Зміст зазначених підпунктів вказує на те, що порушення має місце тоді коли наміри забудови не будуть відповідати видам дозволеного використання земельних ділянок, а не процедурі отримання погодження містобудівної ради.

Як вбачається із матеріалів Зонінгу, наміри забудови позивача по вул.Професора П.Буйка, 27 у м.Львові відповідає плану зонування та містобудівній документації на місцевому рівні - Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: - будівлі змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання (п.2.2. Зонінгу).

Інші обставини, про які зазначено в акті перевірки та спірному3 рішенні судом до уваги не беруться, оскільки законодавством визначено лише одну підставу длля відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Крім того, слід зазначити, що законодавством не визначено підстав за яких може бути скасовано містобудівні умови та обмеження, що у свою чергу дозволяє органу нагляду діяти свавільно.

Відтак, спірне рішення не відповідає критерію законності (п.1 ч.2 ст.2 КАС України).

Не можна залишити поза увагою і те, що посадові особи - відповідачі, маючи, у відповідності до положень п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, широкі повноваження (скасовувати або зупиняти дію рішення) обрали найбільш несприятливий для позивача спосіб усунення порушення, без урахування понесення останнім витрат у зв'язку з будівництвом.

Дана обставина також вказує і на те, що, спірне рішення не відповідає критерію пропорційності (п.8 ч.2 ст.2 КАС України), оскільки прийнято без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересам особи і цілям, на досягнення яких воно спрямоване.

Поряд з цим, слід зазначити, що на час розгляду справи у суді позивачем було отримано погодження архітектурно-містобудівної ради містобудівного розрахунку будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованою трансформаторною підстанцією і даховою котельнею на вул.Професора П.Буйка, 27 у м.Львові.

Наведене, дозволяє суду прийти до висновку, що спірне рішення не відповідає зазначеним критеріям правомірності, а тому є протиправним.

Оскільки спірний наказ був прийнятий внаслідок протиправного скасування містобудівних умов та обмежень, такий не може вважатись правомірним.

Додатково слід зазначити, що у відповідності до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII, набрав чинності 10.06.2017 року, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі, зокрема, скасування містобудівних умов та обмежень.

Враховуючи те, що Урядом України не було визначено порядку, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові діяла не на підставі та не у спосіб визначений законом.

Що стосується вимоги про спонукання до вчинення дій, то така підлягає задоволенню внаслідок визнання протиправними актів індивідуальної дії задля повного захисту прав позивача.

При цьому, судом не беруться до уваги аргументи Державної архітектурно-будівельної інспекції України з приводу даної позовної вимоги, оскільки в силу положень ч.2 ст.5 КАС України, саме такий спосіб захисту не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав позивача.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задовлення.

Окрім того, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, в резолютивній частині рішення зазначити про протиправність та скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №9-мб/нз від 19.02.2018 року головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Проф. Буйка, 27 у м.Львові.

Визнати протиправним та скасувати наказ №8/18 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові від 01.03.2018 року щодо скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 09.06.2017 року за №ЛВ083171603794.

Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові відновити реєстрацію декларації про початок будівельних робіт від 09.06.2017 року за №ЛВ083171603794.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471012) на користь Приватного підприємства Юридичне агентство (м.Львів, вул.Старознесенська, 24-26, код ЄДРПОУ 25554047), 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (м.Львів, вул.Угорська, 7а, код ЄДРПОУ 40181003) на користь Приватного підприємства Юридичне агентство (м.Львів, вул.Старознесенська, 24-26, код ЄДРПОУ 25554047), 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 квітня 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк