АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/1621/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2018 року задоволено частково клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473) у вигляді внеску статутного фонду у розмірі 7500 грн., що складає 25 % від загального розміру статутного фонду, належать ОСОБА_6 та заборонено державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473), в т.ч. державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Обґрунтовуючи причини пропущення строку на апеляційне оскарження, представник вказує на те, що копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 , як власнику майна не було надіслано, а повний її текст було отримано представником 28.02.2018 року, що підтверджується матеріалами провадження.
Мотивуючи апеляційні вимоги, представник зазначає, що прокурором до свого клопотання не було долучено доказів на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , які б виправдовували втручання в його конституційні права і свободи. Останньому була оголошена підозра лише 30.01.2013 року, а обставини кримінального провадження мали місце в 2010 - 2011 роках, за цей час орган досудового розслідування не надав доказів на підтвердження ризиків переховування, знищення, втрати, перетворення майна тощо з боку ОСОБА_6 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без участі власника майна, копію оскаржуваної ухвали представником було отримано 28.02.2018 року. З апеляційною скаргою ОСОБА_7 звернулася 02.03.2018 року. Таким чином, остання не пропустила п`ятиденний строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 року за фактами вчинення створеною колишнім Президентом України ОСОБА_9 злочинною організацією тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із привласненням майна або заволодінням ним шляхом зловживання службовим становищем організованою групою в особливо великих розмірах, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, в т.ч. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та іншими статтями КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що у вказаному кримінальному проваджені ОСОБА_6 підозрюється в участі у період з березня 2010 року по теперішній час у підконтрольній колишньому Президенту України ОСОБА_9 злочинній організації, вчиненні в її складі та у співучасті зі службовими та іншими особами умисного особливо тяжкого злочину проти державної власності, а саме - незаконному заволодінні чужим майном - грошовими коштами Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - ПАТ «ДАК «Чорноморнафтогаз») в сумі 3 232 169 107,08 грн., що заподіяло матеріальну шкоду цьому підприємству в особливо великому розмірі, складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмив,- доходів, чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, вчинених в особливо великому розмірі, повторно, за наступних обставин.
Зазначено, що у березні 2010 року колишній Президент України ОСОБА_9 організував та очолив злочинну організацію з метою отримання незаконного доходу внаслідок вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері економіки, у тому числі проти державної власності. До складу злочинної організації ОСОБА_9 , увійшов окремий структурний підрозділ під керуванням ОСОБА_10 , до складу якого увійшли ОСОБА_6 та інші учасники.
За безпосередньої участі учасника злочинної організації ОСОБА_6 службові особи ПАТ НАК «Нафтогаз України» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» у 2010 - 2012 роках, у складі злочинної організації ОСОБА_9 , шляхом забезпечення отримання ДАТ «Чорноморнафтогаз» від ПАТ НАК «Нафтогаз України» двох безпроцентних позик та участі у конкурсних торгах фіктивних іноземних компаній, здійснили закупівлю у компаній - нерезидентів «HIGHWAY INVESTMEl PROCESSING LLP» та «RIGAS KUGU BULEVATA» двох морських бурових установок на загальну суму 800 млн. доларів США, при реальній їх загальній вартості 389 млн. 300 тис. доларів, чимзаволоділи державними коштами у сумі понад 400 млн. доларів США.
30.01.2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, й 29.01.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ст. 28, ч.5 ст. 191. ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, за деякі в тому числі передбачено покарання у виді конфіскації майна.
12.02.2018 року прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473) у вигляді внеску статутного фонду у розмірі 7500 грн., що складає 25 % від загального розміру статутного фонду та належать ОСОБА_6 та заборонивши державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473), в т.ч. державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу.
07.02.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора було частково задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особо та всупереч доводам апеляційної скарги представника врахував також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на корпоративні права, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з`ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473) у вигляді внеску статутного фонду у розмірі 7500 грн., що складає 25 % від загального розміру статутного фонду, належать ОСОБА_6 .
При цьому, всупереч доводам апелянта, під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям ч. ч. 1, 5 ст. 170 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна.
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання прокурора, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що незастосування арешту на вищевказані корпоративні права може призвести до подальшого незаконного їх відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року, якою задоволено частково клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473) у вигляді внеску статутного фонду у розмірі 7500 грн., що складає 25 % від загального розміру статутного фонду, належать ОСОБА_6 та заборонивши державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «ВУДУ» (і.к. 40425473), в т.ч. державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу, - залишити без змін, аапеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , -без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 73691267 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Росік Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні