Рішення

від 26.04.2018 по справі 908/379/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/14/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 Справа № 908/379/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом приватного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" (75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Елеваторна, 5)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фанфудс" (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, буд. 80-А)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 06.03.2018р. надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фанфудс" про стягнення за договором поставки №141 від 17.11.2016р. заборгованості у розмірі 84218,67 грн., з яких: 71775,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 5766,17 грн. - пеня, 7277,50 грн. - штраф. Також разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем умов договору поставки №141 від 17.11.2016р., який прострочив оплату отриманого товару. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої продукції заборгованість склала 71.775,00 грн. Приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував до стягнення пеню у розмірі 5766,17 грн. за період прострочення з 15.11.2017р. по 21.02.2018р. та штраф у розмірі 7.277,50 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 16, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193 ГК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018р. позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/14/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.04.2018р.

Ухвалою суду від 11.04.2018р. у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладався на 26.04.2018р.

Судове засідання 26.04.2018р., відповідно до вимог ст. 252 ГПК України, здійснювалось у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників сторін.

У зв'язку з відсутністю представників сторін, враховуючи положення п. 3 ст. 222 ГПК України, розгляд справи здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав.

24.04.2018р. на електрону адресу суду від позивача надійшла заява вих. №1-4/143 від 24.04.2018р. з повідомленням, що відповідач відзиву на позовну заяву до ПрАТ "Каланчацький КХП" не направляв.

В судовому засіданні 26.04.2018 р. суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. ст. 185, 240 ГПК України, прийнято рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНФУДС" (покупець, відповідачу справі) 17.11.2016р. уклали договір поставки № 141 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору передати покупцю у власність оптові партії товару, найменування якого зазначено в п. 1.2 (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку, який визначений цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, ціна, асортимент товару узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору. При зміні ціни постачальник зобов'язаний повідомити покупця за 7 календарних днів по електронному або факсимільному зв'язку. До ціни товари включені вартість пакування та маркування.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що покупець сплачує товар, який зазначений в заявці за наступними умовами: 100% від ціни (з урахуванням ПДВ) відповідної партії товару, який зазначений в заявці та накладній, протягом 30 календарних днів з дня виконання постачальником своїх зобов'язань відповідно до п. 2.3 цього договору. Дострокова оплата допускається.

Відповідно до п. 5.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016р.) цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 77.775,00 грн. Про факт виконання позивачем зобов'язань свідчить видаткова накладна № 669 від 04.10.2017р., яка підписана представником відповідача.

Факт отримання відповідачем продукції на загальну суму підтверджується довіреністю № 223 від 04.10.2017р. на ім'я ОСОБА_1

Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції здійснив частково на суму 6.000,00грн., про що суду надані банківські виписки від 14.11.2017р. (на суму 5.000грн.) та від 23.02.2018р. (на суму 1.000,00 грн.). Таким чином сума заборгованості за поставлену продукцію складає 71.775,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач скоригував на адресу відповідача вимогу вих. №1-4/47 від 08.02.2018р. про необхідність протягом семи днів сплатити заборгованість за отриману продукцію.

Претензія залишена без відповіді, заборгованість без оплати.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 141 від 17.11.2016р. у розмірі 71.775,00 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої продукції, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Отже, вимога позивача про стягнення 71.775,00 грн. основного боргу задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманої продукції позивач, враховуючи положення п. 4.2 та п. 4.3 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 5.766,17 грн. за період прострочення з 15.11.2017 р. по 20.02.2018 р. та штраф у розмірі 7.277,50грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 4.2 договору встановлено, що за несвоєчасне (неповне) виконання будь-якого з грошового зобов'язання, яке зазначено в статті 3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, від суми не перерахованих (перерахованих не в повному обсязі) грошових коштів.

Пунктом 4.3 договору сторонами узгоджено, що у разі якщо прострочення виконання будь-якого з грошового зобов'язання, яке зазначено в статті 3 цього договору, триватиме понад 20 календарних днів, покупець зобов'язується крім пені (п. 4.2) сплатити штраф у розмірі 10% від суми неперерахованих або перерахованих не в повному обсязі грошових коштів.

Розрахунок суми пені позивачем здійсненний з урахуванням часткової оплати відповідачем суми заборгованості, внаслідок чого станом на 15.11.2017р. заборгованість за поставлений товар складала 72.775,00 грн.

Також позивач, враховуючи умови п. 4.3 договору, здійснив розрахунок суми штрафу виходячи зі суми боргу 72.775,00грн., оскільки на момент прострочення понад 20 календарних днів виконання грошового зобов'язання, борг складав саме цю суму.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки суми пені у розмірі 5.766,17 грн. та суми штрафу в розмірі 7.277,50 грн. є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 5.766,17 грн. за період з 15.11.2017 р. по 20.02.2018 р. та штрафу в розмірі 7.277,50 грн. судом задовольняються.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості та штрафних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1.762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 526, 529, 530, 610, 611, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 230-232 ГК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 130, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фанфудс" 84.818,67 грн. задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фанфудс" (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, буд. 80-а, ідентифікаційний код 39515338, р/р 26003053155325 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 321842) на користь приватного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" (75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне,вул. Елеваторна, буд. 5, ідентифікаційний код 00952344, р/р 26001702428621 в АТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805) 71.775,00 грн. (сімдесят одну тисячу сімсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) основного боргу, 5.766,17 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість грн. 17коп.) пені, 7.277,50 грн. (сім тисяч двісті сімдесят сім грн. 50коп.) штрафу, 1.762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 квітня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова