Рішення

від 24.04.2018 по справі 909/264/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/264/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б.П. , секретар судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Авто- Імпорт" , вул. Набережно-печерська дорога , будинок 2 , м. Київ , 01013 ( провулок Чугуївський 21, м. Київ , 03067)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Європа Транс ЛТД " , АДРЕСА_1 , 76018

про стягнення заборгованості в сумі 31779 грн. 58 коп.

представники сторін в судове засідання не з'явилися;

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю " Авто- Імпорт" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Європа Транс ЛТД "про стягнення заборгованості в сумі 31779, 58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати за поставлений товар згідно договору поставки № 1803/2016 від 18.03.2016.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2018 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судове засідання на 24.04.2018

24.04.2018 в судове засідання представник позивача не з'явився, однак надіслав суду клопотання ( вх. № 6335/18 від 19.04.2018 ), в якому просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача та витребувати у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України копії декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Європа -Транс ЛТД" за квітень та травень 2017 року із розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, як доказ здійснення господарських операцій.

Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки вважає, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та у відповідності до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю " Авто-Імпорт" ( позивач по справі, постачальник по договору) та товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" ( відповідач по справі, покупець по договору ) укладений договір поставки №1803/2016 від 18.03.2016 , згідно умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором поставити товар відповідачу, а відповідач - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.2.1 Договору замовлення товару здійснюється покупцем у формі повідомлення уповноваженим представником постачальника - спеціалістом з продажу, при цьому зазначається необхідна номенклатура, кількість, тип та модель транспортного засобу або оригінальні номери товарів за каталогом.

Додатковою угодою №1 до Договору внесені зміни щодо оплати товару і п.п. 3.3 викладено в іншій редакції , де зазначається, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 14 днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною.

На виконання умов договору , ТОВ " Авто-Імпорт" поставило ТОВ " Європа-Транс" за замовленнями покупця: № 363 від 18.03.2016, №1848 від 21.04.2017 , №1897 від 25.04.2017, №1961 від 27.04.2017 , №2177 від 15.05.2017 , №193 від 15.05.2017 , № 2192 від 15.05.2017 товару на загальну суму 30 811,34 грн., що підтверджується наступними зареєстрованими податковими накладними :

№1280 від 15.05.2017, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 2 905,00 грн.;

№1300 від 16.05.2017 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 10 29,00 грн.;

№1068 від 22.04.2017, реєстраційний номер НОМЕР_3 на суму 9920,00 грн.;

№1133 від 27.04.2017, реєстраційний номер НОМЕР_4 на суму 9650,00 грн.;

№1279 від 15.05.2017, реєстраційний номер НОМЕР_5 на суму 792,00 грн. ;

№ 1102 від 25.04.2017, реєстраційний номер НОМЕР_6 на суму 957,83 грн..

За замовленнями №2177 від 15.05.2017 на суму 10 294,00 грн. ( податкова накладна №1300 від 16.05.2017, реєстраційний номер НОМЕР_2) та № 1961 від 27.04.2017 на суму 9650,00 грн. ( податкова накладна №1133 від 27.04.2017, реєстраційний номер НОМЕР_4) товар поставлений, але видаткові накладні не підписані, товар не оплачений.

23.02.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою підписати видаткові накладні №1897 від 27.04.2017 та №2167 від 16.05.2017, акт взаєморозрахунків за період 01.04.17 - 20.02.2018 розрахуватися за поставлений товар в сумі 30 811,34 грн. з попередженням про наслідки застосування штрафних санкцій та пені до моменту повернення боргу. Цінний лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати за товар, покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу, за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Згідно п. 6.3 Договору, у разі , якщо прострочення триватиме більше одного місяця , постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 6.2 суми боргу та пені , додатково стягнути з покупця три проценти річних від простроченої суми за весь період прострочення.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем у відповідності до вищезазначених умов договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу пеню в розмірі 889,73 грн. та три відсотки річних в сумі 78,51 грн. за період з 01.03.2018 - 30.03.2018.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент звернення позивача до суду становить 31 779,58 грн., з яких : 30 811,34 грн. - основний борг, 889, 73 грн. - пеня та 78,51 грн. - три проценти річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 Цивільного кодексуУкраїни передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (частини 1, 2 статті 673 ЦК України).

Пунктом 1ст. 692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п1.ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом з"ясовано, що позивачем, як постачальником, на виконання умов Договору поставки №1803/2016 від 18.03.2016 поставлено товар на загальну суму 30 811,34 грн., а відповідачем, як покупцем, прийнято продукцію на загальну суму 30 811, 34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними. видаткові накладні не підписав

Відповідач, як покупець, свої зобов'язання по повній оплаті товару, в строк встановлений п.п. 3.3 Додаткової угоди №1 до Договору поставки №1803/2016 від 18.03.2016 не виконав, видаткові накладні не підписав.

Належних, допустимих та достатніх доказів сплати наявної заборгованості станом на момент вирішення спору суду не надано.

З таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 30 811,34 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати за товар, покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу, за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

На підставі вказаних правових норм та договору, відповідачу у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань нараховано пеню в розмірі 889,73 грн. за період з 01.03.2018 по 30.03.2018 .

Суд здійснивши перевірку нарахування позивачем пені, прийшов до висновку про обґрунтованість її нарахування і яка підлягає стягненню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно п. 6.3 Договору, у разі , якщо прострочення триватиме більше одного місяця , постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 6.2 суми боргу та пені , додатково стягнути з покупця три проценти річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Суд також здійснив перевірку нарахування позивачем трьох відсотків річних і прийшов до висновку про обґрунтованість їх нарахування та таких, що підлягає стягненню в сумі 78,51 грн..

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 31 779,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Авто- Імпорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Європа Транс ЛТД " про стягнення заборгованості в сумі 31779,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Європа Транс ЛТД " , АДРЕСА_1 , 76018, ( код ЄДРПОУ 32605152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Авто- Імпорт" , вул. Набережно-печерська дорога , будинок 2 , м. Київ , 01013 ( провулок Чугуївський 21, м. Київ, 03067, код ЄДРПОУ 38292683) заборгованість в сумі 31 779,58 грн. ( тридцять одну тисячу сімсот сімдесят дев'ять гривень п'ятдесят вісім копійок ) та судовий збір в сумі 1 762,00 грн. ( одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні ).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.2018

Суддя Гриняк Б.П.