Рішення

від 20.04.2018 по справі 910/23406/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2018Справа № 910/23406/17

За позовомФізичної особи-підприємця Гінкул Андрія Георгійовича доВсеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація консультантів з управління" прозобов'язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін:

від позивача: Дерновський А.В. - представник за довіреністю;

Гінкул А.Г.

від відповідача: Новікова В.О. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Гінкул Андрій Георгійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Всеукраїнська асоціація консультантів з управління" про зобов'язання підписати акт від 30.09.2014 року на суму 375 000, 00 грн. без ПДВ на 1 арк.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом від 16.10.2014 року відповідач повідомив позивача про розірвання договору № 17-2013 від 15.11.2013 року на інформаційно-консультаційні послуги, проте не прийняв та не оплатив всі виконані роботи та послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

20 лютого 2018 року через загальний відділ суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

На підставі п. 3 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог від 21.02.2018 року, відповідно до якої просить:

- зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за Договором від 15.11.2013 року № 17-2013 на інформаційно-консультаційні послуги в частині приймання робіт з надання інформаційно-консультаційних послуг у 3-му кварталі 2014 року в рамках проекту "Розробка та реалізація програми створення нових робочих місць у містах Добропілля, Донецької області та місті Бурштині, Івано-Франківської області" з оформленням акту від 30.09.2014 року на суму 375 000, 00 грн. без ПДВ.

Судом було прийнято вказану заяву до розгляду та зроблено висновок, що фактично має місце зміна предмету позову. Спір у справі розглядався з урахуванням вказаної вище заяви.

Одночасно, 21.02.2018 року відповідачем був поданий відзив на позовну заяву.

01.03.2018 року через загальний відділ суду позивач надав письмові пояснення на відзив, а також письмові пояснення щодо застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 року, суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав розгляд справи на 06.04.2018 рік.

З огляду на те, що у судовому засіданні 06.04.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача та відповідача у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 20.04.2018 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 20.04.2018 року позивач та його представник наполягали на заявленому позові та заперечували проти пропуску строку позовної давності.

Представник відповідача позов не визнавав та заперечував проти його задоволення в повному обсязі. Проте, наполягав на застосуванні до вимог позивача наслідків пропуску строку позовної давності.

Судом було завершено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 між Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська асоціація консультантів з управління (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Гінкул А.Г. (виконавець) укладено договір на інформаційно-консультаційні послуги для Проекту "Розробка та реалізація програми створення нових робочих місць у містах Добропілля, Донецької області та Бурштин, Івано-Франківської області, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги для Проекту, здійсненню яких сприяє замовник в обсязі, що наведений в Додатку 1 "Перелік послуг". Проект здійснюється за кошти Благодійника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО".

Перелік робіт та послуг, які необхідно здійснити виконавцю щодо реалізації даної послуги та умови, за якими приймаються результати роботи, наведені в Додатку 1 "Перелік послуг". Сума договору складає 708 000, 00 грн. без ПДВ, а послуги мають бути надані до 29.10.2014 року (п.п. 1.2.,1.4., 1.5. договору).

У Розділі 3 договору сторони погодили, що виконання передбачених робіт здійснюється виконавцем у відповідності до діючих нормативних та законодавчих вимог, а також у відповідності з Календарним планом-графіком Проекту (Додаток № 3) або в інший період, який може бути погоджений сторонами в письмовому вигляді. Виконавець розпочинає діяти за проектом після підписання договору.

Крім того, згідно з положеннями Розділу 4 договору, загальна вартість послуг розраховується на підставі кошторису, який складається з урахуванням часу, який необхідний для виконання робіт та послуг згідно з Календарним планом-графіком, вартості роботи залученого персоналу виконавця, інших прямих та накладних витрат. Загальна сума зазначена в п. 1.4. договору. Розрахунок враховує всі витрати і прибуток виконавця, в тому числі всі податкові зобов'язання, які можуть бути покладені на виконавця. Оплата за договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у договорі згідно з обсягами запланованих робіт та сумі, зазначеної у бюджеті, таким чином:

- передплата на підставі листа або рахунка;

- Залишок до оплати відповідно до акту прийому-передачі робіт до 10 числа поточного місяця за минулий місяць.

16.10.2014 листом вих. № 16-1 відповідач повідомив позивача про розірвання договору. На думку позивача, це було зроблено безпідставно та з порушеннями умов договору. У зв'язку з чим позивачем було підготовлено та надано відповідачу акт прийому-передачі робіт та послуг на загальну суму 375 000, 00 грн.

Як вказує позивач, згідно з п. 8.3. договору, в разі відсторонення виконавця від подальшого виконання послуг , з розірванням договору відповідач повинен у п'ятиденний строк оплатити всі виконані роботи та послуги, надані позивачем.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, на думку позивача, що відповідачем не було надано підписаного зі своєї сторони примірника акту прийому передачі робіт від 30.09.2014 на загальну суму 375 000, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України ).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України ).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач посилався, зокрема, на такі обставини:

- згідно зі звітом ревізійної комісії було зроблено висновки, що стан роботи по вибраним індикаторам дає підстави сумніватися в можливості надолужити відставання по проекту і забезпечити результати без змін змісту проекту й перегляду виконавців;

- керуючись умовами договору, 24.09.2014 замовник направив виконавцю обґрунтований Лист "Про призупинення договору про надання послуг від 15.11.2013" № 21-4 у зв'язку з незадовільною якістю виконаних робіт. Також, відповідач просив надати кошторис та план запланованих до завершення проекту дій та витрат;

- 29.09.2014 відповідач повторно звернувся до позивача з листом № 29-1 про необхідність надання документів;

- у зв'язку з ігноруванням вказаних вище вимог про надання документів з боку позивача, а також керуючись умовами п. 2.1.3 розділу 7, 8 договору, 16.10.2014 замовник надіслав виконавцю обґрунтований лист-повідомлення "Про розірвання договору від 15.11.2013 у зв'язку з переглядом змісту проекту та фактами неналежного виконання робіт за договором;

- замовник не може прийняти роботи згідно Акту приймання-передачі робіт від 30.09.2014 за надані послуги у 3 кварталі 2014 на суму 375 000, 00 грн., у зв'язку з неналежною якістю таких робіт (послуг). До акту також включені роботи, які позивач фактично не виконував та не надав документального підтвердження про фактичне виконання таких робіт.

У договорі сторони погодили, зокрема у п. 2.1.1., що замовник має право здійснювати контроль за ходом надання послуг за договором. Контроль може також здійснюватися у вигляді забезпечення виконавцем доступу представникові замовника до технічної та іншої документації, пов'язаної з наданням послуг, та безпосередньо, до послуг, пов'язаних із виконанням договору. Керівником проекту уповноважено Гінкула Андрія (п. 6.1. договору).

Проте, договором не передбачено створення ревізійної комісії та порядку її діяльності. Не врегульовано й того, хто є учасниками такої комісії та компетенцію осіб щодо встановлення відповідності чи не відповідності виконаних робіт/наданих послуг.

Більше того, відповідно до п. 8.2. договору, сторона, яка прийняла рішення про призупинення роботи за договором чи припинення дії договору, зобов'язана письмово, з належним обґрунтуванням причин, попередити про це іншу сторону не менш ніж за 5 календарних днів до набуття чинності рішення про призупинення роботи та припинення дії договору.

Пунктом 8.3. також встановлено, що при порушенні виконавцем своїх зобов'язань, що створює передумови для несвоєчасного завершення роботи за договором в зазначені строки, замовник має право відсторонити виконавця від подальшого виконання послуги, з розірвання договору і доручити її завершення іншому виконавцю. В цьому випадку замовник приймає і в п'ятиденний строк оплачує всі виконані виконавцем роботи, приймає від виконавця всі документи та матеріали.

Як вбачається з листа відповідача вих. № 24-1 від 24.09.2014 підставою для призупинення робіт за договором є незадовільна якість виконаних робіт. Проте, в чому саме полягає незадовільна якість не обґрунтовано не підтверджено фактичними даними.

Крім того, навіть факт направлення повідомлення про розірвання договору не заперечує обов'язку замовника прийняти роботи та надані послуги, які було виконано до розірвання.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивачем було складено описовий звіт про статус фактичної реалізації проекту періоду 25.08.2013 - 30.10.2014 та Звіт за результатами виконаного проекту періоду 31.08.2014 - 30.03.2016.

Оскільки договір фактично розірвано відповідачем в односторонньому порядку 24.09.2014, позивачем було правомірно направлено для підписання акт від 30.09.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, судом було надано оцінку клопотанню відповідача про застосування строку позовної давності.

Згідно з п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 даної статті передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Як вбачається із доводів відповідача, послуги повинні бути надані до 29.10.2014. Не зважаючи навіть не необґрунтованість та безпідставність вимог позивача, право вимоги до замовника оплатити всі виконані роботи та послуги після розірвання договору виникло у позивача 22.10.2014. Відповідно до відмітки канцелярії суду на позовній заяві, позивач звернувся до суду 27.12.2017, тобто з пропуском строку позовної давності.

У свою чергу, позивач надав власні пояснення щодо строку позовної давності, та заперечував проти задоволення клопотання відповідача. На думку позивача, відлік необхідно починати з 06.02.2015, коли відповідач надіслав листа позивачу від 06.02.2015 № 06-1/02-2015 "Щодо прийняття виконаних робіт за договором № 17-2013 від 15.11.2013", в якому запропонував частково прийняти надані за актом прийому-передачі роботи від 30.09.2014 у сумі 132 300, 00 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, заслухавши пояснення та доводи сторін, суду дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ГО "Всеукраїнська асоціація консультантів з управління" про застосування строків позовної давності оскільки строк не пропущено, а відлік, як вірно вказує позивач, слід починати з 06.02.2015 року.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, враховуючи доводи та докази сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а строк позовної давності не пропущено.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладають на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гінкул Андрія Георгійовича задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Громадську організацію "Всеукраїнська асоціація консультантів з управління" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 31-В, офіс 9; код ЄДРПОУ 37470641) виконати зобов'язання за Договором від 15.11.2013 року № 17-2013 на інформаційно-консультаційні послуги в частині приймання робіт з надання інформаційно-консультаційних послуг у 3-му кварталі 2014 року в рамках проекту "Розробка та реалізація програми створення нових робочих місць у містах Добропілля, Донецької області та місті Бурштині, Івано-Франківської області" з оформленням акту від 30.09.2014 року на суму 375 000, 00 грн. без ПДВ.

3. Стягнути з Громадської організації "Всеукраїнська асоціація консультантів з управління" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 31-В, офіс 9; код ЄДРПОУ 37470641) на користь Фізичної особи-підприємця Гінкул Андрія Георгійовича (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600, 00 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2018 року.

Суддя Ю.О.Підченко