Ухвала

від 27.04.2018 по справі 910/5088/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 27.04.2018Справа №  910/5088/18 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агарт Юей", м. Київ про стягнення 766  236,04 грн., -   ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агарт Юей" (відповідач) заборгованості за Договором про надання овердрафту № MSBKOB3.199144.002 від 03.12.2013р. в розмірі 766  236,04 грн., з урахуванням штрафних санкцій, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором. Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне. Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання овердрафту № MSBKOB3.199144.002 від 03.12.2013р. в розмірі 766  236,04 грн. Враховуючи викладене, як вірно зазначено самим позивачем у позовній заяву, при зверненні з позовом до суду, останній мав сплатити судовий збір в розмірі 11  493,54 грн. за позовні вимоги майнового характеру. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, доказів оплати судового збору за подання даного позову у встановленому порядку позивачем не надано. При цьому, позивачем до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття судом рішення по суті справи. Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне. Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про відстрочення сплати судового збору мотивоване скрутним фінансовим становищем, яке на дозволяє сплатити (навіть частково) судовий збір за подання позовної заяви та віднесенням банку до категорії неплатоспроможних. Проте, викладені позивачем в клопотанні обставини не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за відповідних умов, відтак посилання заявника на відсутність коштів для сплати судового збору не можуть слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору за подання даного позову. При цьому, суд відзначає, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати. Позивач також не навів суду обґрунтованих доказів того, що у нього у майбутньому з'являться кошти для сплати судового збору. Таким чином, правові підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подачу наведеного позову відсутні. Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, а в задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовлено, позовна заява підлягає залишенню без руху. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про відстрочення сплати судового збору. 2. Залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" без руху. 3. Встановити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський банк розвитку" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали. 4. Встановити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський банк розвитку" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 11  493,54 грн. у встановленому порядку; 5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Суддя                                                                                                                   С.М. Морозов