Рішення

від 19.04.2018 по справі 910/1495/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2018Справа № 910/1495/18 За позовом: Корпорації "Артеріум"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Quvonch Malham Servis";

про: стягнення 27 000,00 доларів США, що еквівалентно 749046,10 грн.

Суддя Усатенко І. В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача - Задорожна Л.Г

від відповідача - не з'явились

В судовому засіданні 19.04.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація "Артеріум" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Quvonch Malham Servis" про стягнення 27000 дол. США, що еквівалентно 749046,10 грн. за Контрактом №ЕХР-211/16 від 17.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Контракту № EXP-211/16 від 17.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/1495/18 та призначено підготовче засідання на 19.04.2018, зупинено провадження у справі.

Враховуючи необхідність вручення процесуальних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Quvonch Malham Servis", з метою забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності перед законом і судом, суд звернувся з відповідним дорученням до Економічного суду Ташкентської області, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено ухвалою суду від 15.02.2018.

11.04.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява в якій зазначено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/1495/18, проти позову не заперечує та визнає позов у повному обсязі. Відповідач просить розглянути позов без участі його представника в найкоротший термін.

Ухвалою суду від 19.04.2018 поновлено провадження у справі № 910/1495/18.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2018 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, розгляд справи просив здійснювати без участі представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана директором відповідача та скріплена печаткою, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між корпорацією "Артеріум", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Quvonch Malham Servis", як покупцем, укладено контракт № EXP-211/16 від 17.11.2016, відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передавати у власність відповідача на умовах, в обсягах і в порядку, передбаченому контрактом, товар (медикаменти), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами контракту (п. 1.1 Контракту).

Пунктом 1.2. Контакту визначено, що поставка товару здійснюється на підставі специфікації, які підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару і є невід'ємною частиною контракту.

Строки, кількість, ціни, асортимент вказуються в разових специфікаціях на кожне відвантаження окремо (п. 1.4 контракту).

Специфікацією № 11 від 17.11.2016 сторони погодили поставку товару на суму 27000,00 дол. США.

Відповідно до п. 3.1 контракту, товар постачається на умовах: фрахт/перевезення і страхування оплачено до (СІР) - Ташкент, станція призначення: митний пост - "Арк Булок", м. Ташкент, вул. Самарканд йули, 36, код 26003; митний пост - "СТК Ташкент Аеро", м. Ташкент, Аеропорт, код 00102.

Згідно з п. 4.3 договору, датою поставки вважається дата передачі товару перевізнику.

Умовами п. 5.1 контракту сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м. Києві чи авіатранспортної накладної (Air Waybill) в аеропорту Бориспіль.

Положеннями п. 15.1, 15.2 контракту встановлено, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з даного контракту або у зв'язку з ним, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. У випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, спори підлягають передачі на розгляд Господарського суду міста Києва. Спори з контракту або у зв'язку з ним повинні розглядатись виходячи з умов контракту, в частині, не врегульовані контрактом, підлягають застосуванню Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС" (ред. 2010), а також матеріальне і процесуальне право України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Контрактом та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 27000,00 дол. США. Наведена фактична обставина підтверджується: інвойсом № EXP-211/16-11 від 23.08.2017; електронною декларацією № UA125180/2017/626052; вантажною митною декларацією з довідковим номером 00102/05.10.2017/0031369; авіатранспортною накладною (Air Waybill) аеропорту Бориспіль № 615-0876-4534 від 14.09.2017, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Умовами контракту передбачено відстрочення платежу на 60 днів з дати складання авіатранспортної накладної в аеропорту Бориспіль (п. 5.1 контракту). Оскільки, відповідна авіатранспортна накладна була складена 14.09.2017, вартість товару на суму 27000,00 дол. США мала бути оплачена відповідачем у строк до 13.11.2017 включно. Тобто відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов'язань на суму 27000,00 дол. США за контрактом № EXP-211/16 від 17.11.2016 та специфікацією № 11 від 17.11.2016 з 14.11.2017.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже позивач довів належними та допустимими доказами обставину щодо поставки відповідачу товару за контрактом контракт № EXP-211/16 від 17.11.2016 на суму 27000,00 доларів США. Доказів оплати отриманого товару суду не надано.

Також до позову долучено лист АТ "ОТП Банк", в якому зазначено, що станом на 02.02.2018 митна декларація № 125180000/7/626052 від 13.09.2017 на суму 27000,00 дол. США оформлена Корпорацією "Артеріум" за експортним контрактом № EXP-211/16 від 17.11.2016 не знята з валютного контролю. Кошти на валютний рахунок Корпорації "Артеріум" для закриття вищезазначеної митної декларації не надходили.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач, скористався наданим йому законом правом і визнав обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі (визнав позов) та просив розглянути справу у найкоротший термін без участі його представника.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Корпорації "Артеріум.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Quvonch Malham Servis" (111810, Республіка Узбекистан, Ташкентська область, Зангиатинський район, Узгариш КФЙ, Юкори Дархон МФЙ, вул. Навруз 3-тупік, б. 9, індивідуальний податковий номер 303840148, ОКПО 26082159) на користь Корпорації "Артеріум" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, ідентифікаційний код 33406813) заборгованість у розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) дол. США. 00 центів; судовий збір у розмірі 11235 (одинадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 69 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.04.2018

Суддя І.В.Усатенко