Рішення

від 24.04.2018 по справі 910/23151/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/23151/17

За позовом Фізичної особи-підприємця Слободенюка Юрія Миколайовича, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панама Гран Прі", м. Київ

про стягнення 264 488,13 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Рудюк О.О. (представник за довіреністю № 139 від 06.02.2018р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Слободенюк Юрій Миколайович (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панама Гран Прі" (відповідач) заборгованості за Договором про надання послуг від 22.08.2016р. в розмірі 264 488,13 грн., з яких 215 046,00 грн. сума основного боргу, 32 639,86 грн. пені, 12 967,27 грн. інфляційних втрат та 3 835,00 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав та не здійснив повну оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, за наявності якої позивач нарахував та заявив до стягнення штрафні та фінансові санкції.

Відповідач у визначений судом строк письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 20.03.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018р. заяву Фізичної особи-підприємця Слободенюка Юрія Миколайовича про забезпечення позову повернуто заявнику.

В судове засідання 24.04.2018р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 24.04.2018р. представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 24 квітня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2016р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про надання послуг (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором виконавець зобов'язувався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з рендеру, а замовник зобов'язувався оплачувати надані послуги.

В п. 2.1. Договору виконавець взяв на себе зобов'язання якісно та вчасно надавати, передбачені у п. 1.1. Договору послуги замовнику, а в п. 2.3. Договору замовник зобов'язувався оплачувати надані виконавцем послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Згідно п. 3.1. Договору вартість робіт за цим договором визначається сторонами та складає 306 956,00 грн.

В п. 4.1. Договору сторони домовились, що замовник здійснює 30% передоплату коштів від вартості робіт, зазначеної в п. 3.1. Договору у розмірі 92 086,80 грн. у строк до 30.09.2016р.

У відповідності до п. 4.2. Договору по закінченню строку дії договору згідно п. 7.3. Договору сторони підписують акт приймання-здачі виконаних робіт, згідно підписаного сторонами акту замовник протягом 60-ти банківських днів здійснює оплату різниці між вартістю робіт, зазначеною в п. 3.1. Договору та сумою сплачених замовником коштів в якості передоплати.

Як передбачено в п. 4.4. Договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 4.5. Договору).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання п. 4.1. Договору відповідачем перераховано в якості оплати вартості послуг суму грошових коштів в розмірі 66 000,00 грн.

Крім того, як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, останнім у вересні 2016р. внесено готівкою в якості оплати вартості послуг суму коштів в розмірі 25 910,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору в період дії Договору надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 306 956,00 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи належним чином засвідченою копією акту надання послуг № 5436 від 14.10.2016р. на вказану суму.

Вказаний акт був підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками без взаємних претензій щодо виконання своїх зобов'язань за договором.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30 грудня 2016 року (п. 7.3. Договору).

Позивач звертався до відповідача з претензією (докази направлення претензії у справі) від 01.11.2017р. на суму 264 488,13 грн., з урахуванням штрафних та фінансових санкцій, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що відповідачем не здійснено оплату вартості наданих послуг у передбачені договором строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується (акт надання послуг № 5436 від 14.10.2016р.) надання позивачем передбачених договором послуг на суму 306 956,00 грн., їх прийняття відповідачем без будь-яких претензій (відповідний підпис представника та відтиск печатки відповідача проставлений в акті надання послуг), часткова оплата відповідачем наданих позивачем послуг на суму 66 000,00 грн., крім того, позивач вказує на внесення відповідачем готівки на суму 25 910,00 грн. в якості оплати вартості наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір послуг є оплатним, відтак одним із основних обов'язків замовника є оплата їх вартості. Ціна - грошове відображення вартості послуг.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 4.2. Договору обов'язок відповідача щодо оплати повної вартості наданих позивачем послуг (кінцевий розрахунок) мав бути виконаний по закінченню строку дії договору згідно п. 7.3. Договору згідно підписаного сторонами акту протягом 60-ти банківських днів, тобто у строк до 28.03.2017р. включно, а прострочення оплати вартості вказаних вище послуг у відповідача виникло з наступного дня після спливу вказаного строку, тобто з 29.03.2017р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 215 046,00 грн. (306 956,00 грн. - 66 000,00 грн. - 25 910,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 32 639,86 грн. пені, 12 967,27 грн. інфляційних втрат та 3 835,00 грн. 3 % річних.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як на підставу позову в частині стягнення з відповідача пені, позивач посилається на п. 5.1. Договору, відповідно до якого у випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України, а також п. 7.1. Договору, за умовами якого сторони домовились, що у всьому, що не передбачено Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Згідно із ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. А у відповідності до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як свідчить зміст укладеного між сторонами договору, в ньому відсутні умови (пункти) про відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату вартості наданих позивачем послуг, зокрема, сплату пені, її розміру, тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо нарахування пені за порушення строку наданих позивачем послуг за Договором.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 639,86 грн. пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом перевірено надані позивачем до матеріалів справи розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що він є завищеним, тому за розрахунком суду за заявлений позивачем період обґрунтованою є сума інфляційних втрат в розмірі 12 966,72 грн., а розрахунок 3 % річних є таким, що відповідає нормам цивільного законодавства та умовам Договору, а сума 3 % річних не перевищує розрахованої судом суми таких нарахувань, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню на суму 12 966,72 грн., а в частині 3 % річних - у повному обсязі на суму 3 835,00 грн.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу та нарахованих фінансових санкцій за прострочення оплати наданих позивачем послуг, водночас позивачем не доведено суду наявності обставин щодо покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені за неналежне виконання умов договору та інфляційних втрат понад суму визнану судом обґрунтованою.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/23151/17 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 215 046,00 грн. суми основного боргу, 12 966,72 грн. інфляційних втрат та 3 835,00 грн. 3 % річних.

Судовій збір в розмірі 3 477,71 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панама Гран Прі" (ідентифікаційний код 34934217, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31) на користь Фізичної особи-підприємця Слободенюка Юрія Миколайовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04108, АДРЕСА_1) 215 046,00 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч сорок шість гривень 00 коп.) суми основного боргу, 12 966,72 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 72 коп.) інфляційних втрат, 3 835,00 грн. (три тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень 00 коп.) 3 % річних та 3 477,71 грн. (три тисячі чотириста сімдесят сім гривень 71 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.04.2018р.

Суддя С.М. Морозов