Рішення

від 13.03.2018 по справі 911/3079/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3079/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль доБориспільської міської ради провизнання недійсним та скасування рішення за участю представників: позивача:ОСОБА_1 - дов. від 13.09.2017 № 226 відповідача:ОСОБА_2 - дов. від 05.01.2016 № 12-34-20 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль (далі - позивач) до Бориспільської міської ради (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Бориспільської міської ради від 08.06.2017 № 1943-26-VII Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль , на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням продовжено дію договору оренди землі, на якій розміщено належний позивачу торгівельно-сервісний центр, без його згоди на таке продовження, що за твердженням позивача суперечить ст. 33 Закону України Про оренду землі , внаслідок чого поза його волею у нього виник обов'язок сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою, якою він користується не безоплатно, сплачуючи земельний податок, що на переконання позивача порушує його права, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що рішення прийнято міською радою законно та в межах її повноважень, не порушуючи права позивача, позаяк, на вищезазначеній земельній ділянці знаходиться нерухомість позивача, відтак останній без відповідної правової підстави - договору оренди землі не може користуватись земельною ділянкою на якій розміщено належний йому торгівельно-сервісний центр та сплачувати земельний податок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди землі від 01.03.2012 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - орендодавець надає, а позивач - орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 3210500000:07:002:0048, площею 0,8821 га у місті Бориспіль Київської області, по вул. Київський Шлях, 2/14, на якій розміщений належний позивачу об'єкт нерухомості - торгівельно-сервісний центр (п. 1.1, 2.2).

Згідно з п. 4.1 договору орендна плата на поточний рік вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки. Орендна плата на наступні роки вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі відповідного відсотка від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, що визначений рішенням Бориспільської міської ради (регуляторний акт) Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя за № 3370-30-V від 06.03.2008 з відповідними змінами та доповненнями.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 3937076,93 грн., яка виготовлена відділом Держкомзему у місті Борисполі Київської області від 10.02.2012 № 492. Розмір річної орендної плати на час укладання договору становить 472449,23 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в рівних частках, з урахуванням плати за день. На наступні роки орендна плата обчислюється з урахуванням пункту 4.4 цього договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 5.2, 5.3 договору цільове використання земельної ділянки - під торгівельно-сервісний центр. Категорія земельної ділянки, яка здається в оренду - землі житлової і громадської забудови.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договір укладено на 5 (п'ять) років. Договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами і державної реєстрації у відповідності зі ст. 202 Земельного кодексу України, та з вимогами Закону України Про оренду землі (п. 15.1 договору).

Судом встановлено, що на земельній ділянці, яка є предметом зазначеного договору оренди, за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/14, розташовано належний позивачу ОСОБА_3 центр, А-II, 7700,3 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, зареєстрованим 25.06.2009 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, копія якого наявна в матеріалах справи.

Оскаржуваним рішенням Бориспільської міської ради від 08.06.2017 № 1943-26-VII Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль , на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль вирішено:

1. Поновити договір оренди землі від 01.03.2012, укладений між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль , на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль, з річною орендною платою 12% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, до 15.06.2022.

2. Відділу землекористування виконавчого комітету міської ради повідомити про прийняте рішення товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль .

3. Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль : у встановлений законом термін укласти додатковий договір до договору оренди землі від 01.03.2012, зареєструвати додатковий договір до договору оренди землі відповідно до вимог чинного законодавства, один примірник додаткового договору до договору оренди землі від 01.03.2012 та документ, що підтверджує його державну реєстрацію надати до відділу землекористування виконавчого комітету міської ради у 10-денний термін з моменту реєстрації права оренди.

4. Не укладання у вказаний строк додаткового договору тягне за собою наслідки, передбачені законом.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань індивідуального будівництва та землекористування.

Позивач, обґрунтовуючи звернення до суду з даною позовною заявою, зазначає, що попри звернення до відповідача листами про припинення дії договору оренди землі від 15.05.2017 № 050-17 та від 29.06.2017 № вих.29/06-1 та відсутність наміру продовжувати з ним орендні відносини, відповідач виніс оскаржуване рішення, чим порушив права позивача.

Відповідач вважає, що позивач безпідставно ухилявся від поновлення договору оренди, оскільки на земельній ділянці, яка є предметом зазначеного договору оренди, знаходиться торгівельно-сервісний центр належний на праві власності позивачу, тому безкоштовне користування останнім вказаною земельною ділянкою є неправомірним. При цьому, твердження позивача про сплату ним земельного податку, на думку відповідача, є безпідставними, оскільки така сплата може здійснюватись лише при наявності відповідної правової підстави.

З огляду на зазначені підстави вимог та заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Аналогічна правова позиція міститься в Постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 12.04.2017, винесеній за результатами перегляду Верховним Судом України постанови ВГСУ від 29.10.2015 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 922/207/15.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Враховуючи наведені вище обставини та приписи зазначеного законодавства, набувши права власності на торгівельно-сервісний центр, позивач мав належним чином оформити речове право на вказану земельну ділянку на якій він розміщений, що останній здійснив шляхом укладання договору оренди. Після спливу строку на який був укладений зазначений договір оренди, продовживши користування земельною ділянкою, яка була предметом договору оренди та на якій розмішений належний позивачу торгівельно-сервісний центр, він мав врегульовувати правовідносини щодо користування вказаною земельною ділянкою надалі з її орендодавцем чи власником.

Посилання позивача на постанову Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №6-10цс15, яка на його думку містить висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, судом не приймаються до уваги при вирішенні спору, позаяк предмети розгляду вказаної справи та даної справи є різними та застосування норм права здійснюється не в подібних правовідносинах. Так, у постанові Верховного суду України вирішувалось питання наявності у позивача переважного права орендаря на поновлення договору оренди на новий строк та порушення цього права внаслідок укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендарем, а у даній справі вирішується питання наявності підстав для визнання недійсним рішення Бориспільської міської ради від 08.06.2017 № 1943-26-VII про поновлення договору оренди за наявності на зазначеній земельній ділянці нерухомого майна позивача, оскільки останній не мав наміру поновлення даного договору. Відтак, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди, необхідно враховувати наявність на земельній ділянці нерухомого майна, позаяк, дана обставина впливає на норми права, що підлягають застосуванню.

Щодо тверджень позивача про правомірність його наміру користуватись зазначеною земельною ділянкою без укладання відповідного договору оренди, сплачуючи лише податок на землю, суперечить приписам чинного законодавства, зокрема ст. 287 Податкового кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, на яку посилається позивач, зазначається, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична або юридична особа, а обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права, що враховано судом при розгляді спору.

Однак, твердження позивача про те, що у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі № 21-804а16 міститься висновок, що податковим законодавством встановлений обов'язок власника нерухомого майна сплачувати податок на землю незалежно від факту оформлення правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку, судом не приймаються до уваги при вирішенні спору, позаяк вказана постанова такого висновку не містить.

Враховуючи існування між сторонами відносин щодо оренди вказаної вище земельної ділянки врегульованих договором, який за його умовами може бути поновлено, та оскільки позивач мав намір продовжувати користуватись спірною земельною ділянкою, не оформивши речове право на земельну ділянку, тобто, без належної правової підстави, маючи у власності нерухоме майно на вказаній земельній ділянці, відповідач прийняв правомірне рішення в частині поновлення договору оренди. Доказів того, що Бориспільська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення у вказаній частині діяла поза межами власних повноважень, не у спосіб, визначений законом, та оскаржуване рішення у вказаній частині суперечить приписам законодавства України, позивачем суду не надано, тому суд вважає доводи позивача стосовно незаконності винесення оскаржуваного рішення у вказаній частині необґрунтованими.

Разом з тим у пункті 3 оскаржуваного рішення відповідач безпідставно зобов'язав позивача у встановлений законом термін укласти додатковий договір до договору оренди землі від 01.03.2012, оскільки, згідно положень ч. 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Крім того пункт 3 спірного рішення в частині зобов'язання позивача зареєструвати додатковий договір до договору оренди землі та надати до відділу землекористування виконавчого комітету міської ради у 10-денний термін з моменту реєстрації права оренди одного примірника додаткового договору до договору оренди землі від 01.03.2012 та документу, що підтверджує його державну реєстрацію, не відповідає вимогам чинного законодавства, позаяк на час винесення оскаржуваного рішення чинне законодавство не передбачає реєстрації додаткових договір до договору оренди землі, натомість передбачає реєстрацію самого права оренди, а не договору.

Відтак, пункт 3 Рішення Бориспільської міської ради від 08.06.2017 № 1943-26-VII Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль , на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права позивача, тому суд визнає його недійсним та скасовує.

З огляду на вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним та скасування пункту 3 Рішення Бориспільської міської ради від 08.06.2017 № 1943-26-VII Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль , на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль . В решті позову суд відмовляє з огляду на його безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони в рівних частинах, з огляду на часткове задоволення вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним та скасувати пункт 3 Рішення Бориспільської міської ради від 08.06.2017 № 1943-26-VII Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль , на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль .

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, ідентифікаційний код 04054903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-Бориспіль (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/14, ідентифікаційний код 32358345) 800 (вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати наказ.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 27.04.2018.