Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/2040/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2018Справа № 910/2040/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФА-ПРЕМІУМ"

про стягнення 652 346,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Декань М.І. (довіреність)

від відповідача: Собкович В.В. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФА-ПРЕМІУМ" (відповідач) про стягнення 652346,13 грн., з яких: 87 720,00 грн. - борг, 496 392,90 грн. - пеня, 61 110,00 грн. - штраф, 5 940,81 грн. - інфляційні збитки, 1 182,42 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №10/08-01/ЄР від 10.08.2017 в частині оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2040/18 та призначено підготовче засідання у справі на 20.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2040/18 до судового розгляду по суті на 03.04.2018.

02.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Представники позивача в судовому засіданні 03.04.2018 надали пояснення по суті позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.04.2018 надав пояснення по суті заперечень на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на наступне:

від позивача окремих заявок на поставку продукції у відповідності до п. 1.5. договору не надходило, а тому відповідач стверджує, що відсутні правові підстави вважати, що відбулась недопоставка продукції відповідачем згідно умов договору;

оскільки заявок на поставку продукції від позивача не надходило та вартість поставленого товару становить 454470,00грн., відповідач вказує, що вартість несплаченого позивачем товару становить 17970,00 грн.;

заводом-виробником було перевірено якість та комплектність клапана головного запобіжного 530-150/150-0В Ру 9,8 МПа. Т-540° С, що був поставлений позивачу за видатковою накладною №PH-0000008/1 від 16.10.2017, а від позивача мотивованої відмови від підписання видаткової накладної №PH-0000008/1 від 16.10.2017 на адресу відповідача не надходило.

В судовому засіданні 03.04.2018 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 16.04.2018.

13.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача та від відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 16.04.2018 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення щодо заявлених вимог, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заявив про зменшення пені, проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 17.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФА-ПРЕМІУМ" (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (позивач, покупець) укладений договір поставки №10/08-01/ЄР (далі - договір), відповідно до умов якого покупець оплачує та приймає належної якості продукцію, засувки клинові двухдискові сальникові з патрубками під приварку, клапан головний запобіжний.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кількість, номенклатура, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна продукції, що поставляється за цим договором, визначаються у Специфікації (Додаток № 1), що є повідомною частиною договору.

У Специфікації №1 від 10.08.2017, сторони погодили, що відповідач поставляє відповідачу наступну продукцію на суму 727500,00 грн. без ПДВ, 873000,00 грн. з ПДВ:

клапан головний запобіжний 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПа, Т-540 0 С у кількості 1 шт. вартістю 88075,00 грн. без ПДВ;

засувка 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т-250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 145325,00 грн. без ПДВ;

засувка 1012-225-ЦЗ, Ду-225, Рр 23,5, МПА, Т-250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 174387,50 грн. без ПДВ;

В пункті 1.5. договору сторони визначили, що продукція поставляється партіями у кількості визначеній у Специфікації за окремою заявкою покупця, виходячи з його виробничої необхідності.

Відповідно до п.п. 2.1.. 2.2. договору зазначено, що продукція, що поставляться за договором, має відповідати діючим стандартам, технічним умовам та іншим нормам та нормативним документам, передбачені чинним законодавством України для виду продукції, що поставляється за договором. Якість продукції засвідчується сертифікатом якості або паспортом, який передається покупцю одночасно з продукцією.

Згідно із п. 6.2. договору, постачальник гарантує відповідність продукції вимогам, стандартам. ГОСТам, технічним умовам та/або іншим нормативним документам, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2. договору, постачальник здійснює поставку продукції протягом терміну, зазначеному в Специфікації.

Строк поставки продукції, у відповідності до п. 3.3 договору, починає свій перебіг з дати визначеної сторонами у Специфікації.

В пункті 3 Специфікації №1 сторони погодили, що постачальник поставляє продукцію покупцю протягом 10 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

Покупець здійснює прийняття продукції протягом 10-ти робочих днів з моменту доставки її постачальником до місця доставки та у разі відсутності зауважень до продукції підписує видаткову накладну або надає мотивовану відмову від підписання та відповідно прийняття продукції (п. 6.3. договорі).

Відповідно до п. 4.1. договору та п. 2 Специфікації №1 до договору, ціна продукції становить 873000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що оплата здійснюється покупцем наступним чином:

попередня оплата у розмірі 50% від ціни продукції по кожній окремій Специфікації здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами такої Специфікації та отримання рахунку-фактури від постачальника (п. 5.1.1. договору);

остаточний розрахунок по кожній окремій Специфікації у розмірі 50% від ціни продукції за Специфікацією протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на продукцію (п. 5.1.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 29.12.2017. Закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 9.1., п. 9.2. договору).

На виконання умов договору, позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур №СФ-0000015 від 10.08.2017, № СФ-0000016 від 10.08.2017, №СФ-0000017 від 10.08.2017, №СФ-0000018 від 10.08.2017 здійснив попередню оплату продукції у розмірі 50% від ціни продукції, а саме у сумі 436500,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №10878 від 23.08.2017, №10879 від 23.08.2017, № 10880 від 23.08.2017, №10881 від 23.08.2017.

16.10.2017 відповідно до видаткових накладних № РН-0000008 від 16.10.2017 та № РН-0000008/1 від 16.10.2017 відповідач здійснив часткову поставку продукції на загальну вартість 454470,00 грн., а саме: засувку 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т -250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 348 780,00 грн. з ПДВ та клапан головний запобіжний 530-150/150-0В. Ру 9.8 МГІа. Т-540 0 С вартістю 105 690,00 грн. з ПДВ.

Засувка 1012-225-ЦЗ, Ду-225, Рр 23,5, МПА, Т -250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 174387,50 грн. за 1 шт. без ПДВ відповідачем позивачу не поставлена.

Видаткова накладна № РН-0000008 від 16.10.2017 про поставку засувки 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т -250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 348 780,00 грн. з ПДВ підписана уповноваженою особою позивача без заперечень та зауважень.

Видаткова накладна №РН- 0000008/1 від 16.10.2017 про поставку клапана головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С вартістю 105 690,00 грн. з ПДВ з боку позивача не підписана та містить відмітку про неприйняття товару.

Пунктом 7.1. договору зазначено, що у випадку порушення постачальником строків поставки продукції він сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості продукції за кожний день прострочення, а за прострочення більш як на 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості простроченої поставки.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків поставки продукції позивач нарахував за період з 03.09.2017 по 15.10.2017 пеню у розмірі 97711,05 грн. (від вартості продукції у сумі 454470,00 грн.).

На підставі п. 7.1. договору позивачем нарахований штраф у розмірі 7% від вартості простроченої поставки (від вартості простроченої поставки у сумі 873000,00 грн.) у сумі 61110,00 грн.

Як зазначено вище, видаткова накладна №РН-0000008/1 від 16.10.2017 про поставку клапана головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С вартістю 105 690,00 грн. з ПДВ з боку позивача не підписана та містить відмітку про неприйняття товару.

На вхідному контролі фахівцями позивача були виявлені дефекти та зауваження щодо якості продукції, поставленої відповідачем згідно із видатковою накладною №РН- 0000008/1 від 16.10.2017, про що комісією позивача складено акт вхідного контролю від 01.11.2017.

Відповідно до п. 7.3. договору, у випадку недотримання постачальником строків, зазначених в п.п. 6.4.-6.7. договору, якщо інші строки не будуть письмово узгоджені сторонами, постачальник сплачує покупцю, на вимогу останнього, пеню у розмірі 0,5% від загальної вартості продукції неналежної якості або недопоставленої за кожен день прострочення, починаючи з дати виявлення таких недоліків, вказаних у відповідному акті.

Як зазначено позивачем станом на день подання позовної заяви до суду, відповідач не здійснив заміни або поставки клапану головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С належної якості.

У зв'язку з наведеним, на підставі п. 7.3. договору позивач нарахував за період з 01.11.2017 по 13.02.2018 пеню у розмірі 55487,25 грн. (від вартості неякісної продукції у сумі 105690,00 грн.).

Також на підставі п. 7.3. договору, позивачем нарахована пеня за недопоставлену продукцію у сумі 343194,60 грн. за період з 03.09.2017 по 13.02.2018 (від вартості недопоставленої продукції у сумі 418530,00 грн.).

Оскільки відповідач у строки встановлені договором не поставив позивачу всю вартість продукції, позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 87720,00 грн., що становить суму попередньої оплати.

На підставі ст. 625 ЦК України на суму 87720,00 грн. за період з 03.09.2017 по 13.02.2018 позивачем нараховані 3% річних у сумі 1182,42 грн. та інфляційні втрати у сумі 93660,81 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами договору передбачено, що продукція поставляється партіями у кількості визначеній у Специфікації за окремою заявкою позивача, виходячи з його виробничої необхідності. Відповідач здійснює поставку продукції протягом терміну, зазначеному в Специфікації. Строк поставки продукції починає свій перебіг з дати визначеної сторонами у Специфікації (п. 1.5., п. 3.2., п. 3.3 договору).

Сторони у Специфікації №1 від 10.08.2017 погодили, що відповідач поставляє відповідачу наступну продукцію на суму 727500,00 грн. без ПДВ, 873000,00 грн. з ПДВ:

клапан головний запобіжний 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПа, Т-540 0 С у кількості 1 шт. вартістю 88075,00 грн. без ПДВ;

засувка 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т-250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 145325,00 грн. без ПДВ;

засувка 1012-225-ЦЗ, Ду-225, Рр 23,5, МПА, Т-250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 174387,50 грн. без ПДВ;

Судом встановлено, що умовами договору сторонами не було погоджено форми заявок позивача на поставку продукції. Зі змісту договору не вбачається, що строки поставки товару залежать від наявності чи відсутності заявок позивача на поставку продукції. В той же час, у Специфікації №1 від 10.08.2017 сторони погодили характеристику, кількість та ціну продукції, яку має поставити відповідач на виконання умов договору, згідно із вказаною Специфікацією. З урахуванням положень договору та Специфікації №1, враховуючи обумовлені сторонами строки поставки, заперечення відповідача щодо не настання строків поставки є необґрунтованими.

В пункті 3 Специфікації №1 сторони передбачили, що відповідач поставляє продукцію позивачу протягом 10 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

Як встановлено судом вище, позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур №СФ-0000015 від 10.08.2017, № СФ-0000016 від 10.08.2017, №СФ-0000017 від 10.08.2017, №СФ-0000018 від 10.08.2017 здійснено оплату 50% вартості продукції в сумі 436500,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №10878 від 23.08.2017, №10879 від 23.08.2017, № 10880 від 23.08.2017, №10881 від 23.08.2017.

У відповідності до умов Специфікації №1 до договору, відповідач мав поставити товар в строк до 02.09.2017 (субота).

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, останнім днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 04.09.2017 (понеділок).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як підтверджено матеріалами справи, згідно із видатковою накладною № РН-0000008 від 16.10.2017 відповідач поставив позивачу засувку 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т -250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 348 780,00 грн. з ПДВ.

Також, згідно із видатковою накладною №РН-0000008/1 від 16.10.2017 відповідач поставив позивачу клапан головний запобіжний 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С вартістю 105 690,00 грн. з ПДВ.

Отже, в порушення своїх зобов'язань відповідач здійснив часткову поставку продукції 16.10.2017, що свідчить про допущення відповідачем прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до п. 7.1. договору сторони погодили, у випадку порушення відповідачем строків поставки продукції він сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості продукції за кожний день прострочення, а за прострочення більш як на 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості простроченої поставки.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов'язання - порушення строків постачання товару.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання продукції, позивачем правомірно здійснено нарахування пені (на загальну суму 454470,00 грн. - вартість продукції поставленої за видатковими накладними № РН-0000008 від 16.10.2017 та №РН-0000008/1 від 16.10.2017) та штрафу у розмірі 7% від вартості простроченої поставки.

Позивач здійснює нарахування пені за період з 03.09.2017 по 15.10.2017 (нараховану від вартості продукції у сумі 454470,00 грн.).

Як встановлено судом вище, останнім днем закінчення строку поставки продукції є 04.09.2017, а тому нарахування пені слід здійснювати з 05.09.2017.

Здійснивши перерахунок пені за період з 05.09.2017 по 15.10.2017 судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 93166,35 грн. (нарахована у зв'язку із простроченням поставки продукції вартістю 454470,00 грн.), у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення поставки продукції на загальну суму погодженої сторонами продукції понад 10 днів, у зв'язку із чим, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції, що становила 873000,00 грн. Розрахунок штрафу у сумі 61110,00 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також в пункті 7.3. договору сторони передбачили відповідальність відповідача за недопоставку продукції у вигляді пені у розмірі 0,5% від загальної вартості недопоставленої за кожен день прострочення.

Вартість недопоставленої продукції становить 418530,00 грн. (873000,00 грн. - 454470,00 грн.).

Здійснивши перерахунок пені за період з 05.09.2017 по 13.02.2018, з урахуванням вірного початку прострочення виконання зобов'язання, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 339009,30 грн. (нарахована на вартість недопоставленої поставки продукції у сумі 418530,00 грн.), у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Позивачем на підставі п. 7.3. договору за період з 01.11.2017 по 13.02.2018 нарахована пеня у розмірі 55487,25 грн. (від вартості неякісної продукції у сумі 105690,00 грн.)

Умовами пункту 7.3. договору передбачено, що у випадку недотримання постачальником строків, зазначених в п.п. 6.4.-6.7. договору, якщо інші строки не будуть письмово узгоджені сторонами, постачальник сплачує покупцю, на вимогу останнього, пеню у розмірі 0,5% від загальної вартості продукції неналежної якості, починаючи з дати виявлення таких недоліків, вказаних у відповідному акті.

Як встановлено судом вище, позивачем на виконання умов договору здійснено попередню оплату продукції у розмірі 50% від ціни продукції, а саме у сумі 436500,00 грн.

Згідно із видатковою накладною № РН-0000008 від 16.10.2017 відповідач поставив позивачу засувку 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т -250 0 С у кількості 2 шт. вартістю 348780,00 грн. з ПДВ. Вказана видаткова накладна підписана уповноваженою особою позивача без заперечень та зауважень.

Також, згідно із видатковою накладною №РН-0000008/1 від 16.10.2017 відповідач поставив позивачу клапан головний запобіжний 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С вартістю 105 690,00 грн. з ПДВ. Зазначена видаткова накладна з боку позивача не підписана та містить відмінку про неприйняття товару.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).

Позивачем зазначено, що на вхідному контролі фахівцями позивача були виявлені дефекти та зауваження щодо якості продукції, поставленої відповідачем згідно із видатковою накладною №РН-0000008/1 від 16.10.2017, про що комісією позивача складено акт вхідного контролю від 01.11.2017.

В акті вхідного контролю від 01.11.2017 визначено, що на радіусному переході корпусу клапана головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С виявлена тріщина довжиною 30мм. Примітка: порушення п. 1 додатка ГОСТ 108.961.03.-79. На підставі вищевикладеного комісія встановила: клапан головний запобіжний ЗНТ.КП.2.3.2.150/150.98.0.0.0104 (530-150/150-0В ). DN 150 150мм., Рр9,8 МПA, заводський №00737 виготовлений TОВ "ЗЕНІТ" не придатний для експлуатації на К.А. ст. №7 і підлягає поверненню ТОВ "НВП "АЛЬФА-ПРЕМІУМ".

Документи, що підтверджують повернення позивачем відповідачу клапану головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С в матеріалах справи відсутні.

Проте, як зазначено позивачем та підтверджено представником відповідача в судових засіданнях, клапан головний запобіжний 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С було повернуто відповідачу.

Згідно із п. 6.3. договору, покупець здійснює прийняття продукції протягом 10-ти робочих днів з моменту доставки її постачальником до місця доставки та у разі відсутності зауважень до продукції підписує видаткову накладну або надає мотивовану відмову від підписання та відповідно прийняття продукції.

Пунктом 6.4. договору визначено, що у разі виявлення недоліків при прийнятті продукції покупець одразу направляє повідомлення постачальнику з обов'язковою відміткою у видатковій накладній, а постачальник зобов'язується виправити їх протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання повідомлення покупця.

Після виправлення таких недоліків сторони підписують видаткову накладну.

У випадку ненадходження видаткової накладної або мотивованої відмови від підписання такої видаткової накладної у зазначений у абзаці першому цього пункту строк, продукція вважається не прийнятою покупцем.

Отже, умовами договору передбачено, що після доставки відповідачем продукції, позивач здійснює прийняття продукції протягом 10-ти робочих днів та у разі відсутності зауважень до продукції підписує видаткову накладну або надає мотивовану відмову від підписання та відповідно прийняття продукції. У разі якщо на етапі прийняття продукції у разі виявлення покупцем (позивачем) зауважень до продукції, позивач має направити повідомлення постачальнику (відповідачу) з обов'язковою відміткою у видатковій накладній.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що у випадку виявлення будь-яких дефектів продукції в період гарантійного строку використання продукції, фіксування та виправлення у період гарантійного строку дефектів проводиться в наступному порядку:є

- покупець у письмовій формі направляє постачальнику претензію не пізніше 5 (п'яти) днів з дня виявлення дефектів, із зазначенням дефектів продукції, дати їх виявлення та характеру;

- постачальник зобов'язаний розглянути та виправити дефекти, зазначені у претензії, протягом 20 (двадцяти) днів з дати їх одержання.

В пункті 6.6. договору сторони погодили, що при незгоді представників сторін з виявленими дефектами до продукції, незгодна сторона має право залучити для вирішення спору незалежну експертну організацію, що має свідоцтво про атестацію про на проведення досліджень даною виду продукції. Вартість експертизи відшкодовується стороною, у відношенні якої отриманий негативний висновок експертизи, протягом 10 календарних днів від дня одержання відповідної вимоги іншої сторони.

Згідно із п. 6.7. договору, у разі встановлення вини постачальника, він зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти продукції шляхом постачання нової продукції, яка відповідає умовам договору. Заміна дефектної продукції на якісну в період гарантійного строку підтверджується відповідним актом приймання продукції, при цьому гарантійний строк починається з моменту підписання сторонами цього акту.

Наведені умови п.п. 6.5. - 6.7. договору щодо строків гарантії на продукцію, строків усунення недоліків/заміни продукції належної якості підлягають застосуванню не на етапі прийняття продукції, а на етапі, коли продукція була вже прийнята позивачем.

Водночас, як зазначалось судом вище, видаткова накладна №РН-0000008/1 від 16.10.2017 про поставку позивачу клапану головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С вартістю 105 690,00 грн. позивачем не була підписана та містить відмітку про неприйняття товару. Будь-яких відміток про направлення відповідачу повідомлення у відповідності до п. 6.4. договору видаткова накладна №РН-0000008/1 від 16.10.2017 не містить.

Позивачем надано лист вих. 14/1797 від 17.11.2017 адресований відповідачу, в якому зазначено про виявлені недоліки якості клапану головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С.

Позивачем зазначено, що вхідна та вихідна кореспонденція реєструється в реєстрі вхідних та вихідних листів Zoho та після реєстрації вихідні листи надсилаються канцелярією товариства через відділення Укрпошти отримувачам. В підтвердження реєстрації листа від 17.11.2017 вих. №14/1797 позивачем надано витяг з програмного продукту Zoho.

Однак, наданий позивачем витяг з програмного продукту Zoho може підтверджувати лише реєстрацію документів у внутрішньому поштовому програмному забезпеченні позивача та жодним чином не підтверджує факт направлення вихідної кореспонденції позивача, в тому числі листа вих. 14/1797 від 17.11.2017 адресованого відповідачу.

Документів, які б підтверджували направлення вказаного листа на адресу відповідача засобами поштового зв'язку позивачем суду не надано.

При цьому, зі змісту листа вбачається, що в даному листі зазначено про виявлення недоліків клапану головного запобіжного 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С при повторному вхідному контролі, здійсненого 17.11.2017. Зазначений лист не містить повідомлення про виявлені 01 листопада 2017 року недоліки клапану.

Окрім того, за змістом пункту 6.4. договору повідомлення про виявлені недоліки позивач повинен направити одразу після виявлення таких недоліків. Однак, у листі на який посилається позивач зазначено вже про повторний вхідний контроль, проведений 17.11.2017.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачу не доведено належними та достатніми доказами направлення повідомлення відповідача про виявлені недоліки поставленого клапану. Доказів направлення мотивованої відмови позивачем також не надано.

Наявні в матеріалах справи претензії вих. №11/1318 від 18.09.2017, вих. №22/1980 від 21.12.2017 не є повідомленнями у розумінні п. 6.4. договору, а містять лише вимогу до відповідача про сплату заборгованості за непоставлену продукцію.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання позивачем умов п. 6.4. договору щодо порядку повідомлення відповідача про виявлені недоліки, у зв'язку із чим позивачем не підтверджено порушення відповідачем строків передбачених у вказаному пункті щодо виправлення недоліків поставленого клапану, а тому підстави для нарахування пені згідно із п. 7.3. договору відсутні.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 55487,25 грн. (нарахованої за період з 01.11.2017 по 13.02.2018 від вартості неякісної продукції на суму 105690,00 грн.).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 87720,00 грн.

Як вже було встановлено судом вище, позивач сплатив на користь відповідачу попередню оплату продукції у розмірі 50% від ціни продукції у сумі 436500,00 грн.

Відповідачем згідно із видатковою накладною № РН-0000008 від 16.10.2017 було поставлено, а позивачем прийнято продукцію (засувки 1012-175-Э, Ду-175, Рр 23,5, МПА, Т -250 0 С у кількості 2 шт.) на суму 348 780,00 грн.

Продукцію на суму (клапан головний запобіжний 530-150/150-0В, Ру 9.8 МПА, Т-540 0 С), поставлену за видатковою накладною №РН-0000008/1 від 16.10.2017 на суму 105 690,00 грн. позивачем не було прийнято. Вказаний товар за поясненнями представників сторін, було повернуто відповідачеві.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку із тим, що відповідач поставку продукції у строки встановлені договором не здійснив, позивач в силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України має право вимагати повернення суми попередньої оплати на яку не було здійснено поставку продукції у розмірі 87720,00 грн. (436500,00 грн. - 348780,00 грн.) або поставки продукції на вказану суму.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 87720,00 грн. або поставки продукції на вказану суму, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача боргу у сумі 87720,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1182,42 грн. та інфляційних втрат у сумі 5940,81 грн., нарахованих за період з 03.09.2017 по 13.02.2018 на суму попередньої оплати у розмірі 87720,00 грн., то судом встановлено наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Грошовим зобов'язанням, відповідно до ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Натомість, стягнення з відповідача суми боргу, що становить попередню оплату за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду України у постанові від 16 вересня 2014 року по справі №921/266/13-г/7, позицією Вищого господарського суду України у постановах від 15 грудня 2016 року по справі № 911/345/16, від 14 серпня 2017 року по справі №910/20767/16 та позицією Пленуму Вищого господарського суду України викладеною у пункті 5.2. постанови №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", в якій роз'яснено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати у розмірі 87720,00 грн., у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1182,42 грн. та інфляційних втрат у сумі 5940,81 грн.

З приводу усного клопотання про зменшення пені, заявленого представником відповідача, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також, згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. При цьому, зменшення розміру неустойки у виняткових випадках є правом, а не обов'язком суду.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Проте, враховуючи майновий стан сторін, положення вищенаведених норм, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені. Будь-яких виняткових випадків для зменшення розміру пені відповідачем не наведено.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні усного клопотання відповідача про зменшення пені.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення пені у сумі 432175,65 грн. (пеня у сумі 339009,30 грн., нарахована на вартість недопоставленої поставки продукції у сумі 418530,00 грн. + пеня у сумі 93166,35 грн. нарахована у зв'язку із простроченням поставки продукції вартістю 454470,00 грн.), штрафу у розмірі 61 110,00 грн. та боргу у сумі 87 720,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене вище, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФА-ПРЕМІУМ" про стягнення 652 346,13 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФА-ПРЕМІУМ" (01133, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 8, квартира 58, ідентифікаційний код 33098273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (01011, м. Київ, вулиця ПАНАСА МИРНОГО, будинок 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) пеню у сумі 432175,65 грн. (339009,30 грн. + 93166,35 грн.), штраф у розмірі 61 110,00 грн., борг у сумі 87 720,00 грн. та судовий збір у розмірі 8715,09 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 27.04.2018 .

Суддя О.В. Гулевець