Рішення

від 27.04.2018 по справі 912/622/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 рокуСправа № 912/622/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатовій К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/622/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Агропромтехпостач", 25491, м.Кропивницький, вул. Мурманська, 15

до відповідача: Приватного підприємства "Транзит-траст", 25005, м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2

про стягнення 13821,90 грн

Представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Агропромтехпостач" (далі - ПАТ "Агропромтехпостач") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 25 від 14.03.2018, яка містить вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Транзит-траст" (далі - ПП "Транзит-траст") про стягнення 13821,90 грн, з яких: 11234,20 грн основного боргу, 1563,24 грн пені, 842,56 грн інфляційних та 181,90 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за договором оренди майна № 8 від 01.07.2017.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2018 поданий позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/622/18 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 12.04.2018.

12.04.2018 господарський суд відкрив судове засідання по розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою від 12.04.2018 на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи №912/622/18 до 27.04.2018.

27.04.2018 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник позивача в судове засідання 27.04.2018 не з'явився, натомість, 25.04.2018 на адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Агропромтехпостач" № 84 від 23.04.2018 про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд даної справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 27.04.2018 не брав, відзив у встановлений судом строк не подав, про наявність поважних причин неподання відзиву суд не повідомив. Господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, оскільки ухвали суду у даній справі направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:25005, м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2 (а.с. 48-49).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу №912/622/18 в судовому засіданні 27.04.2018 за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2017 між Публічним акціонерним товариством "Агропромтехпостач" (далі - позивач, ОСОБА_1) та Приватним підприємством "Транзит-траст" (далі - відповідач, Орендар) укладено договір оренди майна № 8 (далі - Договір оренди) (а.с. 26-27), відповідно до умов якого, ОСОБА_1 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування наступне майно:

- склад, інвентарний № 791, загальною площею 827,2 кв.м;

- відкриту площадку загальною площею 400,0 кв.м. (далі - ОСОБА_1), що розташоване за адресою: вул. Маловисківське шосе, 15, с. Грузьке, Кіровоградський район, Кіровоградська область (п. 1.1 Договору оренди).

Термін оренди майна з 1 липня 2017 по 15 серпня 2017 (а.с. 1.5. Договору оренди).

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання акта приймання - передачі майна.

Згідно пункту 4.2. Договору оренди Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Договору оренди, розмір орендної плати складається з постійної частини орендної плати та змінної частини орендної плати (компенсації витрат за використану Орендарем електроенергію). Орендна плата, за домовленістю сторін, є договірною і її постійна частина становить 10000,00 грн (в т.ч. ПДВ) за весь термін оренди, встановлений у п. 1.5. Договору.

Внесення орендної плати (постійної та змінної частин) здійснюється Орендарем на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 один раз за весь термін оренди - до 30 серпня 2017 року, на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) (п. 3.3. Договору оренди).

Договір оренди діє 3 1 липня 2017 року до 15 серпня 2017 року включно (п. 7.1. Договору оренди).

Договір №8 від 01.07.2017о укладено у письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за якими регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Як, вбачається з матеріалів справи , на виконання умов Договору оренди між сторонами було підписано Акт приймання - передачі орендованого майна від 01.07.2017, відповідно до якого позивачем було передано відповідачу визначене Договором оренди ОСОБА_1, отже ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов'язання за Договором оренди (а.с. 28).

В подальшому Орендар повернув відповідне ОСОБА_1, що підтверджується Актом приймання - передачі орендованого майна від 15.08.2017 (а.с. 29), який складено та підписано позивачем та відповідачем.

Так, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 94 від 15.08.2017 розмір орендної плати (постійної та змінної частин) склав 11234,20 грн (а.с. 30). Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень.

Таким чином, за період користування майном, яке було передано відповідачу в оренду, останньому нарахована орендна плата в розмірі 11 234,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе згідно Договору зобов'язань по сплаті орендної плати належним чином не виконав, а відповідач доказів на спростування такого твердження суду не надав.

Існування вказаної заборгованості не заперечується відповідачем в акті звірки, який підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств (а.с. 31).

Позивачем на адресу відповідача направлялась досудова вимога № 10 від 15.02.2018 з вимогою про погашення боргу (а.с 32-34), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до п. 4.2. Договору оренди, Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, беручи до уваги наявність в матеріалах справи виставленого Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 94 від 15.08.2017 на суму 11234,00 грн, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати складає 11234,00 грн.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором зі сплати орендної плати, а відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 11234,00 грн підлягають задоволенню.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1653,24 грн, 842,56 грн інфляційних втрат та 181,90 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди майна № 8 від 01.07.2017 виконував неналежним чином, орендну плату не сплатив, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 1563,24 грн за період з 30.08.2017 по 28.02.2018.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5. Договору оренди № 8 від 01.07.2017, сторони досягли згоди про те, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь ОСОБА_1 відповідно до чинного законодаства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 1563,24 грн за період з 30.08.2017 по 28.02.2018 грн (а.с. 7).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1563,24 заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних (а.с 7-8), господарський суд зазначає, що такий розрахунок є правильним, а тому з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 30.08.2017 по 14.03.2018 в сумі 181,90 грн та інфляційні за період серпень 2017 - лютий 2018 в сумі 842,56 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 13821,90 грн, з яких 11234,20 грн - основного боргу, 1563,24 грн - пені, 181,90 грн - 3% річних та 842,56 грн втрат від інфляції.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається повністю на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Транзит-Траст" (25005, м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2, ідентифікаційний код 33213146) на користь Публічного акціонерного товариства "Агропромтехпостач" (25491, м. Кропивницький, вул. Мурманська, 15, ідентифікацій код 00913574) 13821,90 грн, з яких 11234,20 грн - сума основної заборгованості, 1563,24 грн - пеня, 842,56 грн - інфляційні нарахування, 181,90 грн - три проценти річних від простроченої суми, а також 1762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Публічному акціонерному товариству "Агропромтехпостач" за адресою: 25491, м. Кропивницький, вул. Мурманська, 15 та Приватному підприємству "Транзит-траст" за адресою: 25005, м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2.

Повне рішення складено 27.04.2018.

Суддя В.В.Тимошевська