Рішення

від 23.04.2018 по справі 914/369/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2018р. Справа №914/369/18

За позовом:Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача:Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго», Львівська обл., м. Радехів

про:стягнення 0,01 грн. боргу, 5080,44 грн. пені та 334,77 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу №2445/15-БО-21 від 30.12.2014р.

Суддя – Крупник Р.В.Секретар – Палюх Г.І.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

27.02.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до МКП «Радехівтеплоенерго» про стягнення 0,01 грн. боргу, 5080,44 грн. пені та 334,77 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу №2445/15-БО-21 від 30.12.2014р.

Ухвалою від 01.03.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 26.03.2018р.

Ухвалою від 01.03.2018р. суд відклав розгляд справи по суті на 23.04.2018р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 23.04.2018р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 23.04.2018р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

Ухвали суду про відкриття провадження від 01.03.2018р. та відкладення розгляду справи від 26.03.2018р. надсилалися відповідачеві на його юридичну адресу: 80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Сонячна, 3А, однак поштові конверти, якими надсилалися ухвали повернулися до суду з відміткою відділення зв'язку «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Крім цього, на звороті конвертів міститься відмітка, що за даною адресою не знаходиться.

Враховуючи те, що судова кореспонденція надсилалася відповідачу на його дійсну юридичну адресу, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час, дату та місце судового розгляду.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Поданий позов позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2014р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2445/15-БО-21, на виконання якого відповідачу протягом січня-квітня 2015р. було поставлено природний газ на загальну суму 895168,94 грн. За умовами договору покупець зобов'язувався оплатити поставлений газ до 14-го числа включно, місяця, наступного за місяцем поставки газу. Однак, відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань за договором не виконав, зокрема, за останнім рахується заборгованість у розмірі 0,01 грн. за поставлений газ у квітні 2015р. та крім цього, відповідачем було допущено прострочення платежів за отриманий газ у січні-березні 2015р. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 0,01 грн. боргу, 5080,44 грн. пені та 334,77 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та/або доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

30.12.2014р. між позивачем (Продавцем) та відповідачем (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №2445/15-БО-21 (надалі – Договір), відповідно п. 1.1., 1.2. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

10.02.2015р., 10.03.2015р., 15.04.2015р., 15.05.2015р., 30.06.2015р. між сторонами укладалися додаткові угоди до Договору, які стосувалися, зокрема, вартості природного газу.

Згідно п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Як встановлено судом, на виконання зобов'язань за Договором, позивачем протягом січня-квітня 2015р. поставлено, а відповідачем прийнято природний газ, загальною вартістю 895168,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу за вказаний період. Дані акти підписані повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

В пункті 6.1. Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що за поставлений газ відповідач розрахувався не в повному обсязі, до сплати залишилося 0,01 грн. за поставлений природний газ за квітень 2015р. згідно Акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2015р.

Оскільки відповідач не повністю розрахувався за поставлений газ, а також допустив прострочення оплати за газ, поставлений у січні-березні 2015р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем боргу, пені та 3% річних – відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 652 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 6.2. Договору сторонами визначено, що оплата за природний газ повинна бути здійснена до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи визначений п. 6.2. Договору строк оплати та беручи до уваги дати проплат відповідача, судом встановлено, що розрахунки за поставлений природний газ за Договором за період січень-березень 2015р. здійснено відповідачем з простроченням. Крім цього, відповідачем допущено заборгованість в розмірі 0,01 грн. за Договором за поставлений природний газ у квітні, згідно Акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2015р.

Оскільки, покупцем у встановлений в п. 6.2. Договорі строк кошти за одержаний природний газ сплачені у повному обсязі не були, він вважається таким, що прострочив, а тому кошти в розмірі 0,01 грн. підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що такі нараховані позивачем вірно, а тому 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі 334,77 грн.

Так, п. 7.2., 9.3. Договору передбачено, зокрема, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. умов цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що така розрахована позивачем правильному, а тому підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі – 5080,44 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго» (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Сонячна, 3А; код ЄДРПОУ 20780980) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 0,01 грн. боргу, 334,77 грн. 3% річних, 5080,44 грн. пені та 1762,00 грн. судового збору.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2018р.

Суддя           Крупник Р.В.