Рішення

від 17.04.2018 по справі 915/923/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Справа № 915/923/17

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020; адреса для листування: 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» (54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 1; ідентифікаційний код 34234167)

про: стягнення 1834213,92 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

У порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991 ) :

11 вересня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 02.3-2206 від 06.09.2017, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» заборгованість за кредитним договором № 11244743000, яка станом на 28.08.2017 становить 1834213,92 грн. та складається з: заборгованості за простроченим кредитом - 725400,50 грн., заборгованості за простроченими процентами - 1080118,95 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів - 21311,38 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 2383,09 грн., штрафу - 5000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов кредитного договору № 11244743000 від 01.11.2007 та договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011; виписок по рахункам позичальника, відкритих в АТ «Дельта Банк» ; розрахунків заявлених сум до стягнення; норм статей 1054, 1049, 526, 525, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 220, 230 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, що ТОВ «Смайл Люкс» порушило свої зобов'язання перед АТ «Дельта Банк» за кредитним договором в частині повернення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.09.2017 порушено провадження у справі № 915/923/17 з призначенням її розгляду на 17 жовтня 2017 року та викладено вимоги до сторін.

Ухвалою суду від 17.10.2017 залишено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 звернулось за вих. № 02.3-2206 від 06.09.2017 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» у справі № 915/923/17 без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2017 у справі № 915/923/17 скасовано, матеріали справи № 915/923/17 направлено до Господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 , яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції .

18 грудня 2017 року матеріали справи № 915/923/17 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21.12.2017 Господарський суд Миколаївської області постановив ухвалу наступного змісту: продовжити розгляд справи № 915/923/17 зі стадії підготовчого провадження; строк проведення підготовчого провадження обчислювати з дати 21 грудня 2017 року; відповідачу надати суду у строк до 16.01.2018: відзив; підготовче засідання призначити на 23 січня 2018 року о 10 год. 15 хв. та повідомити учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання.

22.01.2018 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 19.01.2018 про долучення доказів до матеріалів справи, при дослідженні матеріалів якого судом було встановлено, що додані до клопотання копії документів, всупереч ст. 91 Господарського процесуального кодексу України не засвідчені належним чином.

23 січня 2017 року в судове засідання з'явився лише представник позивача.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 23.01.2018 не направив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважався повідомленим належним чином.

Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2017 у справі № 915/923/17, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400131990215).

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду судом даної справи.

23 січня 2017 року в судовому засіданні суд доповів про процесуальне оформлення переходу на нові правила розгляду даної справи та постановив ухвалу, якою відклав підготовче засідання на 20 лютого 2018 року і вклав вимоги до відповідача щодо надання відзиву по суті позову.

19.02.2018 до суду від позивача надійшло клопотання б/н і б/д (вх. № 2171/18) про долучення доказів до матеріалів справи.

20 лютого 2018 року в судове засідання знову з'явився лише представник позивача, який звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 20.02.2018 (вх. № 2236/18) про продовження підготовчого провадження на 30 днів, зазначивши про необхідність додаткового часу для отримання нових доказів по справі.

За результатами проведеного судового засідання суд постановив ухвалу від 20.02.2018 про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів (до 21 березня 2018 року включно), відкладення підготовчого засідання на 20 березня 2018 року о 12 год. 00 хв. та встановив сторонам процесуальний строк для подання заяв та доказів.

20.03.2018 до суду, на виконання вимог ухвали від 20.02.2018, від позивача надійшло клопотання б/н і б/д (вх. № 3418/18) про долучення доказів до матеріалів справи.

20 березня 2018 року в судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача.

Відповідач участь свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважався повідомленим належним чином, оскільки копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2018 у справі № 915/923/17, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132449160).

За результатами проведеного судового засідання 20.03.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 915/923/17 до судового розгляду по суті на 17 квітня 2018 року о 09 год. 30 хв.

11 квітня 2018 року суд, за наслідками розгляду клопотання позивача, постановив ухвалу про участь представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у судовому засіданні 17 квітня 2018 року о 09 год. 30 хв. у режимі відеоконференції при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/923/17 та визначив судом, який забезпечує проведення відеоконференції під час судового засідання Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/923/17 17 квітня 2018 року о 09 год. 30 хв., Голосіївський районний суд м. Києва.

Станом на момент проведення судового засідання від сторін будь-яких інших, крім вищевказаних, заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.

При цьому, відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався.

У відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

17 квітня 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва участь представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у судовому засіданні 17 квітня 2018 року о 09 год. 30 хв. у режимі відеоконференції при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/923/17 не забезпечив у зв'язку з тим, що всі зали зайняті у зв'язку з проведенням судових засідань, про що передав телефонограму від 17.04.2018 о 09 год. 42 хв. (вх. № 4588/18 від 17.04.2018).

Відповідач участь свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважається повідомленим належним чином, оскільки копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2018 у справі № 915/923/17, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132693303).

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи незалежно від причин неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

17.04.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши у попередніх судових засіданнях представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2011 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» (позичальник) був укладений кредитний договір № 11244743000 (договір), згідно з предметом якого банк зобов'язався надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 830000,00 грн. та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2.1 договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: 01 листопада 2007 року.

За змістом п. 1.2.2 договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 31 жовтня 2014 року; позичальник зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти, штрафи та інші платежі згідно умов договору на рахунок № 3739411244743, відкритий в банку.

Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів спрямованих на погашення кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів, можливих штрафних санкцій, що визначені цим договором, в повному обсязі на рахунок банку, зазначений у п. 1.2.2 цього договору (п. 1.2.3).

За змістом пункту 1.3.1 за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14% річних. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2 даного договору.

Сторони домовились, що умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п. 10.2 договору (п. 1.3.2).

Пунктом 1.3.3 договору визначено, що нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом 30/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Етапи нарахування процентів визначаються як: - в останній робочий день поточного місяця: - за період з дня фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно (в місяць фактичного надання кредиту), - з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно (в наступні місяці); - в день сплати ануїтетного платежу - з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануїтетного платежу (день сплати ануїтетного платежу в розрахунок не включається). Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.

Цільове призначення (мета) кредиту: придбання комерційної нерухомості (п. 1.4).

Згідно з п. 1.5 договору кредит надається шляхом: зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26001151497300 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.

У пункті 1.6 договору сторони погодили наступну черговість погашення заборгованості позичальника за цим договором:

1) заборгованість за простроченими процентами (якщо буде мати місце прострочення);

2) строкова заборгованість за нарахованими до сплати процентами за кредитом;

3) прострочена заборгованість за сумою основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

4) строкова сума основного боргу;

5) сплата пені та штрафних санкцій за договором.

У випадку перерахування коштів на погашення кредиту та/або процентів з порушенням вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

За умовами розділу договору 3 банк зобов'язався надати кредит позичальнику відповідно до умов цього договору.

Зобов'язання позичальника врегульовані розділом 4.

Так, позичальник зобов'язвся:

- використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором (п. 4.1);

- погашати кредит та сплачувати нараховані проценти шляхом сплати ануїтетних платежів, розмір яких встановлено згідно із п. 1.2.2 на рахунок, вказаний в пункті 1.2.2 даного договору (п. 4.2).

За умовами пункту 8.1 договору, у випадку порушення зобов'язання позичальником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим договором:

- на прострочену суму основного боргу банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 21%. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу (дня сплати ануїтетного платежу);

- на суму прострочених процентів, банк може нарахувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується в наступному порядку, а саме: - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; - пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом факт/360 (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

За змістом п. 8.6 договору, відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, і за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п. п. 4.5, 4.6, 4.7, 4.9 цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 грн.

У відповідності до пункту 10.4, зміни до договору оформляються шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до нього, крім випадків, коли цим договором прямо передбачено, що зміни його умов не потребують укладення будь-яких додаткових угод.

Згідно з пунктом 10.5, строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та/або пені у разі її нарахування.

Договір скріплено підписами та печатками обох сторін.

Наявні в матеріалах докази свідчать про таке:

29 грудня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва прийняв заочне рішення у справі № 2-6751/09 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» , яким стягнув, зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» на користь банку заборгованість за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007 в сумі 803143,99 грн. (станом на 12.05.2009), а саме: сума заборгованості за основним та простроченим кредитом 761506,20 грн. , сума заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом 36458,96 грн., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом - 5178,83 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 12.01.2010.

У подальшому, 08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (як продавцем) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

З урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти та сплатити ціну купівлі (пп. а п. 2.1 договору).

У відповідності до розділу 1 договору:

Позичальник означає позичальника за кредитним договором, зазначеним у Додатку І (Перелік Прав вимоги за кредитами) цього договору (зі змінами станом на дату закриття відповідно до пункту 2.2(b) цього договору);

ОСОБА_2 закриття означає 19 грудня 2011 року;

Основні документи стосовно кредитів означає для кожного права вимоги за кредитами:

(a) оригінал кредитного договору (включаючи всі відповідні зміни до нього);

(b) оригінал відповідного договору забезпечення (включаючи всі відповідні зміни до нього), якщо застосовно;

(с) лише стосовно позичальників, що є юридичними особами, меморіальний ордер, що засвідчує перерахування коштів за кредитами продавцем;

(d) виключно у випадках, коли кошти за кредитом були надані через касу, і жодних платежів не було здійснено позичальником за таким кредитом після такого надання, оригіналу платіжної квитанції, підписаний позичальником;

(е) стосовно прав вимоги за кредитами, які є або були предметом судового провадження, (і) коли продавцеві був виданий виконавчий документ, оригінал такого виконавчого документу, тобто виконавчий лист або наказ, або виконавчий напис нотаріуса (або, якщо такий виконавчий лист, наказ або виконавчий напис нотаріуса є недоступним, копії документів, які засвідчують етап виконавчого провадження стосовно права вимоги за кредитами), та копію відповідного рішення суду, якщо це застосовно, або (іі) коли продавцеві не був виданий виконавчий лист, оригінал рішення суду (якщо воно вже було прийнято); або (ііі) у випадку, якщо рішення суду не було прийнято та отримане продавцем, копія ухвали суду про порушення провадження у справі;

(f) виписка про рух грошових коштів (за формою, що використовуються продавцем) щодо кожного рахунку позичальника, пов'язаного з кредитом за кредитним договором, права вимоги за яким є предметом передачі (продажу) за цим договором; така виписка повинна відображати рух грошових коштів за весь період дії такого кредитного договору та повинна бути засвідчена корпоративною печаткою продавця;

Права вимоги за кредитами (або кожна окремо далі - Право вимоги за кредитами ) означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Сторони домовились, що ринкова вартість прав вимоги за кредитами, які є предметом купівлі-продажу за цим договором, дорівнює ціні купівлі;

У відповідності до п. 2.3(а) договору, права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця (далі - передача), та, з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

Згідно з п. 4.2(а) кожне право вимоги за кредитами підтверджується основними документами стосовно кредитів та, за наявності, іншими документами стосовно кредитів.

Продавець зобов'язується передати покупцеві основні документи стосовно кредитів та інші документи стосовно кредитів відповідно до та протягом періоду, зазначеного у Додатку V (Передача документів) до цього договору. Одночасно з врученням покупцеві основних документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів, продавець і покупець підписують акт приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами. Покупець має право відмовити у підписанні акту приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами лише тоді, якщо покупцеві не було надано будь-яких основних документів стосовно кредитів щодо таких прав вимоги за кредитами (п. 4.2(b)).

За змістом п. 4.3 договору, стосовно прав вимоги за кредитами, у відношенні яких існують судові провадження (далі - права вимоги, стосовно яких існують судові провадження), продавець зобов'язаний протягом 130 календарних днів з дати передачі основних документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів щодо таких прав вимоги, стосовно яких існують судові провадження, (і) подати до відповідного суду клопотання щодо заміни сторони у судовому процесі (тобто щодо заміни продавця покупцем у якості сторони відповідного судового процесу), та (іі) надати копію відповідного клопотання покупцю. Після завершення подання продавцем клопотань, покупець має відшкодовувати 50% поштових витрат (плюс податок на додану вартість, якщо застосовується), понесених продавцем у зв'язку з поданням відповідних клопотань до судів. Рахунки (чеки або подібні документи), видані продавцю третіми особами у зв'язку з такими питаннями, та пред'явленні покупцю, становлять остаточний доказ суми витрат, понесених продавцем. Сторони погоджуються, що передача інформації та документації стосовно прав вимоги, стосовно яких існують судові провадження, а також інших інші дії та співробітництво між сторонами у процесі такої передачі, здійснюється відповідно до порядку, викладеному у Додатку VII (Регламент щодо взаємодії) до цього договору.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що до моменту передачі продавцем покупцеві основних документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредиторів щодо окремого права вимоги, стосовно якого існують судові провадження, а також будь-якого права вимоги за кредитами у процесі виконавчого провадження або провадження у справі про банкрутство, продавець повинен належним чином та у належний строк вжити всіх обґрунтованих заходів та дій для підтримання розгляду справи у відповідному суді щодо такого права вимоги, стосовно якого існують судові провадження, відповідно до його звичайної банківської практики.

За умовами пункту 4.6(а(і)) договору, з урахуванням положень параграфу (b) нижче, покупець зобов'язується: протягом 30 календарних днів з дати закриття, надіслати кожному позичальнику повідомлення про передачу, підписане сторонами, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, рекомендованим листом з повідомленням про отримання.

У відповідності до п. 4.7 договору, після надання покупцям попереднього письмового повідомлення за 10 робочих днів, продавець докладає максимальних зусиль, щоб надати покупцеві документи, необхідні відповідно до українського законодавства для сприяння примусовій реалізації прав вимоги за кредитами, або, якщо такі документи не надані, надати стислий виклад причин відсутності таких документів. Таке зобов'язання продавця буде чинним протягом 6 місяців з дати закриття. Для уникнення сумнівів, продавець не повинен необґрунтовано відмовляти у наданні або затримувати надання документів, запит щодо надання яких було надано покупцем відповідно до цього пункту, та, у випадку відсутності будь-яких таких документів, продавець та покупець повинні добросовісно провести консультації щодо того, чи будь-які інші документи можуть бути надані покупцю замість запитаних документів.

За умовами пункту 13.10, цей договір набирає чинність негайно після того, як цей договір буде підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений корпоративними печатками сторін та нотаріально посвідчений, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 08 грудня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за №№ 2949, 2950.

Як вбачається з Додатку І Перелік прав вимоги за кредитами , продавець передав покупцю право вимоги за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007 (кінцевий термін погашення кредиту: 31.10.2014) до боржника - ТОВ «Смайл Люкс» . З цього ж додатку вбачається:

- загальний розмір грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті кредиту (сума за договором): 830000,00 грн.;

- фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 16.12.2011: 975759,84 грн.;

- фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 16.12.2011 (прострочена заборгованість за тілом): 761506,20 грн. ;

- нараховані несплачені відсотки в валюті кредиту (прострочені до 31 дня) станом за 19.12.2011: 214253,64 грн.;

- відсоткова ставка за кредитним договором: 28,0000.

Матеріали справи свідчать, що 22.01.2012, на виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, позивач надіслав відповідачу повідомлення про передачу прав вимоги за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007.

З наданих позивачем виписок по особовим рахункам ТзОВ «Смайл Люкс» вбачається, зокрема, часткове погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007 Заводським відділом ДВС ММУЮ у наступних розмірах:

- 36105,70 грн. - 08.05.2012 (сплачено кредиту) (Т. 1, а. с. 11);

- 294084,61 грн. - окремими платежами 28.04.2012, 08.05.2012 та 10.07.2012 (Т. 1, а. с. 13, 13 (зі зворотної сторони), 34 (зі зворотної сторони), 52).

Як зазначив представник позивача у попередніх судових засіданнях, погашення заборгованості Заводським відділом ДВС ММУЮ здійснювалось в рамках здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2009 у справі № 2-6751/09 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007.

Як зазначає позивач, відповідач умови кредитного договору № 11244743000 від 01.11.2007 належним чином не виконав, отриманий кредит позивачу не повернув, відсотки за користування кредитом, пеню та штрафні санкції на користь позивача не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з позовною заявою про примусове стягнення заборгованості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за вищенаведеним кредитним договором.

В якості підстав позову позивачем висунуто: кредитний договір від 01.11.2007, договір купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011, норми статей 1054, 1049, 526, 625 Цивільного кодексу України та статей 193, 220, 230 Господарського кодексу України, які регулюють відносини з виконання грошового зобов'язання, зокрема - кредитного договору.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.

Так, згідно з приписами статей 1054 (ч. 1), 1049 (ч. 1) Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення пред'явлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказів перерахування позивачу заборгованості за кредитним договором, станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Водночас, суд при ухваленні рішення у даній справі, взяв до уваги наявність чинного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2009 у справі № 2-6751/09 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» заборгованості за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007, зокрема, суми заборгованості за основним та простроченим кредитом у розмірі 761506,20 грн.

Ця ж сума заборгованості позичальника - ТОВ «Смайл Люкс» за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007 (кінцевий термін погашення кредиту: 31.10.2014), була придбана позивачем у відповідності до умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, що вбачається з Додатку І Перелік прав вимоги за кредитами , а саме: фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 16.12.2011 (прострочена заборгованість за тілом): 761506,20 грн.

При цьому, заборгованість частково була погашена Заводським відділом ДВС ММУЮ в рамках здійснення виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2009 у справі № 2-6751/09.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, з метою недопущення подвійного притягнення відповідача до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яка виражається у стягненні заборгованості за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007 в частині простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 761506,20 грн., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Що ж стосується позовних вимог в іншій частині, то суд вважає їх задовольняє, з огляду на таке:

Статтею 1048 (ч. 1) Цивільного кодексу України закріплено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, у відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначалось судом вище, доказів перерахування позивачу заборгованості за кредитним договором, станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки по даній справі, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 11244743000 від 01.11.2007 в розмірі 1108813,42 грн., з яких: заборгованість за простроченими процентами - 1080118,95 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів - 21311,38 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 2383,09 грн., штрафу - 5000,00 грн. (п. 8.6 кредитного договору № 11244743000 від 01.11.2007), є цілком обґрунтованими.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» (54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 1; ідентифікаційний код 34234167) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020; п/р 32078115901026 в Національному банку України, МФО 300001) заборгованість за кредитним договором № 11244743000 в розмірі 1108813,42 грн. та складається із: заборгованості за простроченими процентами - 1080118,95 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів - 21311,38 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 2383,09 грн., штрафу - 5000,00 грн., та судовий збір в розмірі 16632,20 грн.

3. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Люкс» заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 725400,50 грн. - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 27 квітня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова