Рішення

від 23.04.2018 по справі 922/158/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р.м. Харків Справа № 922/158/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши справу

за позовом підприємства Золочівський ринок Харківської облспоживспілки, 62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Коника, 6 Б, код ЄДРПОУ 01563314;

до Фізичної особи підприємця Поночовни Тамари Іванівни, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівська селищна рада Харківської області (62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Центральна, 13 А, код ЄДРПОУ 25175462).

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 17 862, 98 грн. та звільнення торгівельного місця

за участю представників сторін:

позивача - Шкодін Я.В. (договір про надання правової допомоги від 15.11.2017), Коваленко С.М. (директор);

відповідача - ФОП Поночовна Т.І. (особисто), Чернишова О.Ю. (довіреність б/н від 20.02.2018);

третьої особи - не з'явився.

Суть спору:

Підприємство Золочівський ринок Харківської облспоживспілки звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Поночовни Тамари Іванівни про стягнення заборгованості за договором № 28 оренди торгового місця на ПХО Золочівський ринок у розмірі 17 862, 98 грн., у тому числі: 13 104 грн. заборгованість по орендній платі; 2 771, 58 грн. інфляційних втрат; 1 414, 97 грн. пені; 572, 43 грн. 3 % річних та звільнення торгівельного місця № 28, яке використовується відповідачем на підставі договору № 28 від 01.01.2012, загальною площею 18 кв.м., яке розташоване на території ПХО Золочівський ринок по вул. Коника, 6 Б у смт. Золочів, шляхом демонтажу тимчасової споруди (торгівельного кіоску) у 10 дений термін з дня набрання рішення законної сили.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 21.02.2018. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяв.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівську селищну раду Харківської області.

Протокольною ухвалою від 21.02.2018, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 06.03.2018, протокольно ухвалою від 06.03.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 19.03.2018, а також протокольною ухвалою від 19.03.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 23.03.2018.

Приймаючи до увачи, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2018, на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 02.04.2018.

02.04.2018 відкрито судове засідання по розгляду справи по суті.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, в обгрунтування зазначив, що 01.12.2012 між сторонами укладено договір оренди торгового місця № 28, даний договір є типовим і положення, які в ньому містяться для всіх підприємців однакові, а саме: орендна плата за користування торгівельним місцем становить 0,80 коп. за 1 кв. м. за 1 день торгівлі, за виключенням вихідних днів ринку - понеділків. Договір оренди № 28 неодноразово пролонгувався сторонами та було встановлено, що загальна площа орендованого торгівельного місця становить 18 кв. м., загальна щомісячна сума дорівнює 374,40 грн. З 01.06.2014 було збільшено розмір орендної плати за користування торгівельним місцем до 1,10 грн. за 1 кв. м. за 1 день торгівлі, за виключенням вихідних днів ринку - понеділків. Відповідач в порушення п. 3.2 Договору оренди № 28, протягом 3 років ухилявся від укладання додаткової угоди про збільшення орендної плати, крім того, не сплачував орендну плату у розмірі 0, 80 грн. Позивач вказує, що розмір заборгованості відповідача за період з 01.02.2015 по 01.01.2018 складає 13104 грн. (із розрахунку 374,40 грн. * 35 місяців). Крім того, позивачем, у зв'язку з несплатою орендної плати відповідачу було нараховано: за період з 05.08.2017 по 15.01.2018 пеню у розмірі 1 414, 97 грн., за період з лютого 2015 по грудень 2017 інфляційні втрати у розмірі 2 771, 58 грн. та за період з 05.02.2015 по 15.01.2018 3 % річних у розмірі 572, 43 грн. У зв'язку з великою заборгованістю відповідача по оплаті орендної плати, останнього тричі було повідомлено про припинення строку дії договору з 01.01.2018 та було запропоновано самостійно звільнити торгівельне місце, однак відповідач вимоги позивача не виконав. Крім того, просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити, в обгрунтування зазначив, що дійсно 01.01.2012 між Підприємством Золочівський ринок Харківської облспоживспілки та ФОП Поночовна Т.І. укладено договір оренди торгового місця № 28 , загальною торгівельною площею 18 кв.м., за цим договором предметом оренди є торгівельне місце № 28 розташоване на території ПХО Золочівський ринок за адресою смт. Золочів, вул.Коника, 6 Б. Торгівельне місце передавалося у тимчасове платне користування для установки торгівельного контейнера і торгівлі продовольчими товарами. Земельна ділянка за адресою: смт. Золочів, вул. Коника, 6 Б, на якій розташований кіоск відповідача, знаходиться у комунальній власності - у розпорядженні Золочівської селищної ради Харківської області. 27.03.2017 по справі № 922/248/17 Господарським судом Харківської області про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі та за зустрічним позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки було прийнято рішення про задоволення первісних позовних вимог та про скасування рішення Золочівської селищної ради від 12.02.2014 року за № 24038 та визнано недійсним договір оренди землі від 03.04.2014 року земельної ділянки загальною площею 0,4765 га кад № 6322655100:01:008:0060, а також про часткове задоволення зустрічних позовних вимог та зобов'язання ПХО Золочівський ринок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку плошею 0,2477 га кад № 6322655100:01:008:006. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2017 по справі залишено без змін. Зазначене також підтверджується листом Золочівської РДА № Ко-249/02-19 від 03.12.2015, згідно з яким станом на 01.12.2015 СП Золочівський ринок не укладено договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності, на якій розташовані торгівельні павільйони. За таких обставин СП Золочівський ринок не має право використовувати земельну ділянку та вимагати від підприємців сплачувати кошти за розміщення павільйонів. Крім того, вказав, що відподно до п. 6.4.10 договір припиняється у разі недосягнення згоди про збільшення розміру плати за користування предметом оренди. 07.05.2014 підприємці Золочівського ринку, в тому числі і відповідач звернулися до керівника ПХО Золочівський ринок із заявою про не погодження підвищення ставки орендної плати з 0,80 грн до 1,20-1,30 в день. На вказану заяву ПХО Золочівський ринок листом повідомило, що залишити орендну плату на рівні 0,80 грн за 1 кв.м в день неможливо, у зв'язку з тим, що був підписаний договір оренди земельної ділянки з Золочівською селищною радою і це спричинило збільшення витрат по ринку у 8,3 рази. А отже, з цього часу сторони не досягли згоди з приводу збільшення розміру плати за користування предметом оренди, додаткова угода до договору не була підписана, що свідчить про припинення договору оренди № 28 та вимоги позивача щодо оплати оренди за торгівельне місце по договору оренди, який є припиненим не є законним. Вказав, що враховуючи відсутність у позивача права на надання в оренду торгівельних місць, відповідно у позивача відсутнє право і вимагати будь що демонтувати на території, яка йому не відведена. Крім того, заперечував проти стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн., оскільки відповідпо до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) позивача, тобто ПХО Золочівський ринок , а отже послуги адвоката надавав сам собі, крім того вказав на відсутність розрахунку та обгрунтування суми 5 000, 00 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилась, явку свого повноважного представника не забезпечила, надала до суду заяву (вх. № 7839 від 23.03.2018) про розгляд справи за її відсутності. Разом з тим, в матеріалах справи наявні письмові пояснення (вх. № 5977 від 05.03.2018), в яких остання просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що станом на момент звернення до суду у позивача жодних прав на земельну ділянку площею 0,2477 га, де і розташовано торговий павільйон відповідача, не має. Більше того, позивач добровільно не виконав рішення суду від 27.03.2017 і не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку. Починаючи з 2015 року, позивач не сплачує до місцевого бюджету Золочівського району орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, а з підприємців, чиї павільйони на ній розташовані, плату стягує в добровільному чи судовому порядку. Окрім того вказала, що згідно з вимогами абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Однак, станом на сьогодні земельну ділянку, надану в оренду позивачу за договором, повернуто її власнику - Золочівській селищній раді не було. Крім того зазначила, що доводами позивача, викладеними в позовній заяві, не доведено ту обставину, що договір № 28 від 01.01.2012 укладений з відповідачем, на момент звернення до суду є діючим та автоматично пролонгованим, на останньому аркуші договору є поля для запису строку, на який його пролонговано, однак жодне з них не заповнено. Окрім того, не доведено факт надання відповідачу послуг для обслуговування торговельного місця, про що позивач наголошує, додаючи копії договорів з комунальними та іншими обслуговуючими установами та підприємствами. Таким чином, вважає, що між позивачем і відповідачем жодних договірних правовідносин не існує і відповідно зобов'язання щодо сплати за користування торговельним місцем у відповідача не виникає. Зважаючи на вище викладене, вважає, що позовні вимоги Підприємства Золочівський ринок Харківської облспоживспілки до ФОП Поночовна Т.І. є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засідання 02.04.2018 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 23.04.2018.

23.04.2018 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах повноважний представник позивача просив позов задовільнити, стягнути заборгованість за договором № 28 оренди торгового місця на ПХО Золочівський ринок у розмірі 17 862, 98 грн., у тому числі: 13 104 грн. заборгованість по орендній платі; 2 771, 58 грн. інфляційних втрат; 1 414, 97 грн. пені; 572, 43 грн. 3 % річних та звільнити торгівельне місця № 28, яке використовується відповідачем на підставі договору № 28 від 01.01.2012, загальною площею 18 кв.м., яке розташоване на території ПХО Золочівський ринок по вул. Коника, 6 Б у смт. Золочів, шляхом демонтажу тимчасової споруди (торгівельного кіоску) у 10 дений термін з дня набрання рішення законної сили.

В судових дебатах повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

01.01.2012 між підприємством Золочівський ринок Харківської облспоживспілки та ФОП Поночовна Т.І. було укладено договір оренди торгового місця № 28 (арк. справи 13-14).

Предметом оренди є торгівельне місце № 28 розташоване на території ПХО "Золочівський ринок" за адресою: сел. Золочів, вул. Коника, 6-б.

Відповідно до п. 1.2 договору, загальна площа торгівельного місця становить 18 кв.м.

Згідно з п. 2.1. договору, вступ орендаря у користування предметом оренди настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта-приймання передачі, який є обов'язковим додатком до цього договору.

01.01.2012 між сторонами складено та підписано акт приймання передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв торгівельне місце № 28, розташоване на ПХО "Золочівський ринок" за адресою: смт. Золочів, вул. Коника, 6 б (арк. справи 15).

Відповідно до п. 3.1 договору, розмір орендної плати за користування предметом оренди становить 0-80 грн. за 1 кв.м. за 1 день і враховуючи площу предмета оренди 18 кв.м. орендар сплачує 14-40 грн. в день. Сума оплати в місяць складає 374-40 грн. Оплата проводиться не більше 1 разу в місяць за всі дні місяця, крім вихідних днів ринку - понеділків.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір плати за користування предметом оренди може змінюватись у разі змін податкового законодавства, амортизаційних відрахувань, розміру плати за землю у випадку змін цін та тарифів, обов'язкових платежів, та корегується з урахуванням індексу інфляції. Зміни у цьому разі вносяться за ініціативою орендодавця направленням орендарю письмового повідомлення про збільшення плати за користування предметом оренди.

Відповідно до 3.3 договору, плата за користування предметом оренди сплачується до 5 числа місяця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок ПХО Золочівський ринок .

Відповідно до п. 6.1 договору, він діє з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Згідно з п. 6.6 договору, у випадку відсутності заперечень орендодавця про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені цим договором.

Відповідно до повідомлення вбачається, що з 01.05.2014 збільшено розмір оплати за оренду торгового місця на території ПХО "Золочівський ринок" до 1.30 грн. за 1 кв.м. із розрахунку за 1 день торгівлі (акр. справи 29). 08.05.2014 відповідач копію повідомлення отримав, що підтверджується його власноручним підписом на зворотньому аркуші повідомлення (арк. справи 29).

Позивач стверджує, що відповідач в порушення п. 3.2 договору протягом 3 років ухилявся від укладання додаткової угоди про збільшення орендної плати та у зв'язку з недосягненням згоди з приводу збільшення розміру орендної плати, умови договору залишились у старій редакції (розмір орендної плати за користування предметом оренди 0-80 грн. за 1 кв.м.).

Разом з тим, позивач вказує, що з лютого 2015 року відповідач, в порушення умов п. 3.1., 3.3. договору не сплачує орендну плату, на підставі чого у останнього утворилась заборгованість, яка склала 13104 грн. (із розрахунку 374,40 грн. * 35 місяців). Крім того, позивачем, у зв'язку з несплатою орендної плати, відповідачу було нараховано: за період з 05.08.2017 по 15.01.2018 пеню у розмірі 1 414, 97 грн., за період з лютого 2015 по грудень 2017 інфляційні втрати у розмірі 2 771, 58 грн. та за період з 05.02.2015 по 15.01.2018 3 % річних у розмірі 572, 43 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору, зміна умов або розірвання договору проводиться за погодженням сторін, які оформляються додатковим письмовим повідомленням та є невід'ємною частиною цього договору.

Так, 21.11.2017 позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про припинення дії договору оренди торгового місця, з якого вбачається, що ПХО "Золочівський ринок" не має наміру продовжувати дію договору оренди № 28 на 2018 рік та просить оплатити наявну заборгованість по орендній платі, підписати акт приймання передачі торгівельного місця та звільнити торгівельне місце в строк до 03.01.2018 (арк. справи 20). Вказане повідомлення отримано відповідачем 22.11.2017 (арк. справи 66).

10.01.2018 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про деонтаж кіоску де зазначив, що з 01.01.2018 договір оренди торгівельного місця № 28 припинений, у зв'язку з чим, просив оплатити заборгованість по орендній платі, підписати акт приймання - передачі та демонтувати кіоск в найкоритший термін (арк. справи 21).

Відповідач вимоги позивача не виконав та зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначено Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105.

Відповідно до п. 2 розділу 1 цих Правил передбачено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).

Згідно з п. 13 вказаних Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків, столів, транспортних засобів, причепів, візків, у тому числі ручних, у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Відповідно до п. 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Вказане у Правилах визначення торгового місця не є земельною ділянкою в розумінні ст. 79 Земельного кодексу України, якою передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Враховуючи наведені норми, а також положення Земельного кодексу України, якими регулюються набуття права користування та право власності на земельні ділянки, договір оренди торгового місця не є договором, на підставі якого виникає право користування на земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконкому Золочівської селищної Ради народних депутатів від 12.09.2000 № 138-1, Золочівською селищною радою народних депутатів Золочівського району Харківської області було видано СП "Золочівський ринок" Державний акт на право постійного користування ІІ-ХР № 001103 та надано у постійне користування 0,8756 га (арк. справи 23).

Рішенням Золочівської селищної ради від 25.11.2009 ПХО Золочівський ринок передано в оренду земельну ділянку для комерційного використання (для обслуговування будівель ПХО Золочівський ринок Харківської облспоживспілки) площею 0,5093 га, а сааме: вул. Коника, 6 Б - 0,4765 га, вул. Коника, 4-А 0,0328 га, відповідно до проекту відведення строком на 10 років з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки земель смт. Золочів (акр. справи 24).

Вказане рішення на час розгляду справи є чинним. Проте договору оренди на підставі даного рішення між сторонами не укладено.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2017 по справі № 922/248/17 скасовано рішення Золочівської селищної ради від 12.02.2014 № 2408 XLVIII сесії VI скликання "Про передачу земельної ділянки в оренду Підприємству "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки для обслуговування будівель ринку, розташованої за адресою смт. Золочів, вул. Коника, 6Б. Визнано недійсним договір оренди від 03.04.2014 земельної ділянки загальною площею 0,4765 га, кадастровий номер 6322655100:01:008:0060, розташованої у смт. Золочів, вул. Коника, 6Б та зобов`язано Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2477 га. Вказане рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та поставою Вищого господарського суду України від 19.10.2017.

Відповідач та третя особа наголошують, що після набрання законної сили рішення господарського суду від 27.03.2017 по справі № 922/248/17 позивач жодних прав на земельну ділянку, де розташований кіоск відповідача не має.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у позивача наявне право користування земельної ділянки, на йкій розташовано ринок саме на підставі акту на право постійного користування ІІ-ХР № 001103, площею 0,8756 га

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, визначених законом, суд дійшов висновку, що у Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки наявні правові підстави для зайняття спірної земельної ділянки та посилання відповідача та третьої особи на відсутність права користування земельною ділянкою є безпідставиними.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 216, 217, 218 ГК України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3.4, 4.3.5, 4.3.6 договору орендодавець зобов'язується забезпечити сторожування ринку. Проводити прибирання проходів і проїздів території ринку від сміття, снігу, посипання песком або сіллю в зимовий період. Забезпечувати освітлення території ринку в нічний час.

На виконання вказаних умов договору позивачем укладені: Договір про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення № 27 від 05.01.2016, Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 04.01.2014, Договір № 267/9.1 від 27.03.2014 про дератизаційні та дезінфекційні роботи, Договір про постачання електричної енергії № 55116 від 07.07.2004, Договір № 19 від 16.02.2015, Договір № 43 Т від 20.04.2015, Договір про спостереження та реагування на засоби тривожної сигналізації за допомогою пульту центалізованого спостереження від 22.11.2017 (акр. справи 31-38).

Виконання позивачем п. 4.3 договору також підтверджується наданими до суду рахунками на оплату (арк. справи 143-149).

Відповідач не надав до суду доказів невиконання позивачем умов договору оренди торгівельного місця щодо надання вказаних послуг.

Разом з цим, позивач наголошує, що відповідач в порушення умов договору протягом 3 років не сплачував орендну плату, у зв'язку з чим має заборгованості за період з 01.02.2015 по 01.01.2018, яка складає 13104 грн.

Відповідач з приводу плати за користування предметом оренди зазначає, що відповідно до п. 6.4.10 договору, дія договору припиняється у разі недосягнення згоди про збільшення розміру плати за користування предметом оренди. Так, 07.05.2014 підприємці Золочівського ринку, в тому числі і відповідач, звернулись до керівника ПХО Золочівський ринок з заявою про не погодження підвищення ставки орендної плати з 0,80 грн. до 1,20-1,30 грн. в день (арк. справи 180-181).

Директор ПХО Золочівський ринок у відповідь на заяву від 07.05.2014 листом повідомив, що залишити орендну плату на рівні 0,80 грн. за 1 кв. м. в день неможливо у зв'язку з підписанням договору оренди земельної ділянки з Золочівською селищною радою, що спричинило збільшення витрат по ринку. Зауважив, що орендна плата за торгівельне місце не підвищувалась з 2008 року. Зазначив, що ринок не має змоги не підвищувати розмрі орендної плати торгівельного місця, але враховуючи теперішній стан в Україні, зменшення покупної спроможності громадян розмір мінімальної орендної плати може становити 1,10 грн. (акр. справи 182).

Відповідач стверджує, що у з'язку з тим, що сторони договору № 28 не досягли згоди з приводу збільшення розміру плати за користування предметом оренди, додаткова угода не була підписана, а отже договір № 28 є припиненим.

Відповідно до п. 6.4.2 договору № 28 оренди торгового місця на ПХО "Золочвський ринок" від 01.01.2012, дія договору припиняється внаслідок дострокового його розірвання орендодавцем або орендарем.

Приписами ст. 188 ГК України, встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, та встановлено порядок зміни (розірвання) договору, в якому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити (розірвати) договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала цю пропозицію про зміну (розірвання) договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Повідомлення позивача про збільшення орендної плати, яке отримане відповідачем 08.05.2014, є за своєю суттю пропозицією щодо зміни умов договору, а не повідомленням чи вимогою щодо його розірвання чи припинення.

Відповідно до п. 6.6 договору № 28 оренди торгового місця на ПХО "Золочвський ринок" від 01.01.2012 у випадку відсутності заперечень орендодавця про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Таким чином, у звязку з тим, що позивач не звертався до відповідача про припинення дії договору, даний договір був пролонгований, згідно п. 6.6 договору № 28 оренди торгового місця на ПХО "Золочвський рино" від 01.01.2012 до 01.01.2018.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, 21.11.2017 звернувся до відповідача з повідомленням про припинення дії договору № 28 оренди торгового місця на ПХО "Золочвський ринок" від 01.01.2012, у зв`язку з чим, з 01.01.2018 даний договір припинив свою дію на підставі 6.4.1 договору, а саме: в наслідок закінчення строку його дії.

Крім цього, суд не приймає доводи відповідача про припинення дії договору оренди № 28 у 2014 року, оскільки відповідно до виписки/особовий рахунок за 16.01.2015 та з 03.03.2015 по 04.03.2015 відповідач сплачував орендну плату за січень 2015 та лютий 2015 року (арк. справи 168-169).

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір № 28 оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" від 01.01.2012 був діючим з 01.01.2012, однак припинив свою дію 01.01.2018.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, беручи до уваги доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди торгівельного місця № 28 від 01.01.2012 у сумі 13 104 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних за період прострочення з 23.02.2017 - 30.10.2017 року у сумі 1165, 90 грн. та інфляційного збільшення суми боргу за пероід заборгованості з 23.02.2017 - 30.10.2017 року у сумі 4244, 41 грн. суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 05.02.2017 - 15.01.2018 у сумі 572,43 грн. та розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2015 по грудень 2017 року у сумі 2771, 58 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 05.08.2017 по 15.01.2018 у розмірі 1414,97 грн. суд виходить з наступного.

Приписами п. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1.1 договору, за порушення строку перерахування, встановлених в п. 3.3 Орендар сплачує пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 05.08.2017 по 15.01.2018 у розмірі 1414,97 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в у розмірі у розмірі 1414,97 грн., є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Щодо позовної вимоги про звільнення торгівельного місця № 28, яке використовується відповідачем на підставі договору № 28 від 01.01.2012, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, він діє з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Відповідно до п. 6.2. договору, зміна умов або розірвання договору проводиться за погодженням сторін, які оформляються додатковим письмовим повідомленням та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 6.4 дія договору припиняється внаслідок несплати орендарем плати за користування предметом оренди більше одного місяця.

Згідно з п. 6.6 договору у видапку відсутності заперечень орендодавця про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені цим договором.

Судом встановлено, що з лютого 2015 року відповідач, в порушення умов п. 3.1., 3.3. договору не сплачував орендну плату, на підставі чого у останнього утворилась заборгованість, яка складає 13104 грн.

Позивач наголошує, що у зв'язку з великою заборгованістю відповідача по оплаті орендної плати, він не мав намір продовжувати строк дії договору на 2018 рік, про що письмово повідомив відповідача та просив оплатити наявну заборгованість по орендній платі, підписати акт приймання передачі торгівельного місця та звільнити торгівельне місце в строк до 03.01.2018 (арк. справи 20).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивач умови договору виконав та направив повідмлення про припинення дії договору оренди торгівельно місця, зважаючи на наявність заборгованості відповідача по орендній платі за три роки, договір № 28 оренди торгівельно місця від 01.01.2012 є припиненим з 01.01.2018.

Відповідно до п. 4.2.4 договору при розірванні договору орендар здійснює демонтаж торгівельного кіоску та вивіз його з території ринку, або ж продає торгівельний кіоск в термін не більше 10 днів з дня розірвання даного договору.

Позивач 10.01.2018 направив на адресу відповідача повідомлення про деонтаж кіоску де зазначив, що з 01.01.2018 договір оренди торгівельного місця № 28 припинений, у зв'язку з чим, просив оплатити заборгованість по орендній платі, підписати акт приймання - передачі та демонтувати кіоск в найкоритший термін (арк. справи 21).

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи норми чинного законодавства, беручи до уваги, що з припиненням дії договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про звільнення відповідача з орендованого ним об'єкту за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги те, що позов задоволено повністю, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524, 00 грн. покладає на відповідача.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн., суд виходить з того, що згідно п. 2 ч. 2 ст.126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 було укладено договір б/н про надання правової допомоги від 15.11.2017, згідно з яким позивач доручає, а адвокат зобов'язується в порядку і на умовах вказаного договору, надавати клієнту весь комплекс необхідної правової допомоги, використовувати передбачені в законодавчих актах засоби, способи та методи захисту, пов'язані зі стягненням з ФОП Поночовна Т.І. заборгованості по сплаті орендної плати торгового місця № 28 за договором оренди від 01.01.2012 і демонтаж кіоска № 28.

Згідно з довідкою про використаний час та виконані роботи згідно з умовами договору від 15.11.2017 станом на 02.04.2018 на виконання умов договору адвокат ОСОБА_3 отримав 3000, 00 грн., що підтверджується відповідним розрахунковим документом. За згодою сторін суму у розмірі 2000, 00 грн. буде виплачено адвокату після винесення рішення суду (арк. справи 213-214).

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, виходячи з ч. 2 ст. 126 ГПК України, беручи до уваги умови договору б/н про надання правової допомоги від 15.11.2017 та довідку про використаний час та виконані роботи згідно з умовами договору від 15.11.2017, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати на професійну правницу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Поночовни Тамари Іванівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь підприємства Золочівський ринок Харківської облспоживспілки (62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Коника, 6 Б, код ЄДРПОУ 01563314) заборгованісті у розмірі 17 862, 98 грн., у тому числі: 13 104 грн. заборгованість по орендній платі; 2 771, 58 грн. інфляційних втрат; 1 414, 97 грн. пені; 572, 43 грн. 3% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу позивачу у розмірі 5000, 00 грн.

3. Звільнити торгівельне місця № 28, яке використовується відповідачем на підставі договору № 28 від 01.01.2012, загальною площею 18 кв.м., яке розташоване на території ПХО Золочівський ринок по вул. Коника, 6 Б у смт. Золочів, шляхом демонтажу тимчасової споруди (торгівельного кіоску) у 10 дений термін з дня набрання рішення законної сили.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.04.2018.

Суддя Н.А. Новікова