Постанова

від 26.04.2018 по справі 912/2397/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 м.Дніпро Справа № 912/2397/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від ПАТ "Вторинні ресурси": ОСОБА_1, адвокат, довіреність №279167 від 22.02.2018;

від ПП "Помічник - 91": ОСОБА_2, керівник, витяг з ЄДР ,

від ПП "Помічник - 91": ОСОБА_3, адвокат, довіреність №б/н від 28.02.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Помічник - 91" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.12.2017 у справі №912/2397/17 (головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Вавренюк Л.С., Поліщук Г.Б., повний текст рішення складений 18.12.2017)

за позовом: Приватного підприємства "Помічник - 91", м.Кропивницький

до: Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси", м.Кропивницький

про стягнення 350 955 грн. 93 коп . та

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси", м.Кропивницький

до: Приватного підприємства "Помічник - 91", м. Кропивницький

про стягнення 304 940 грн. 12 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Приватне підприємство "Помічник-91" (надалі - ПП "Помічник-91") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" (надалі - ПАТ "Вторинні ресурси") на свою користь 356 884 грн. 20 коп. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до договору купівлі-продажу брухту та чорних металів №04-06/Б від 04.06.2014 ПАТ "Вторинні ресурси" отримано від ПП "Помічник-91" в серпні 2014 року брухт чорних металів, оплата якого не здійснена.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2017 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №912/2397/17.

До початку розгляду місцевим господарським судом справи по суті ПАТ «Вторинні ресурси» звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із зустрічним позовом про стягнення з ПП "Помічник-91" на свою користь 161 256 грн. 60 коп. основного боргу, 14 605 грн. 87 коп. 3% річних, 129 077 грн. 65 коп. інфляційних втрат.

Зустрічна позовна вимога мотивована відсутністю поставки за договором купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №04-06/Б від 04.06.2014 на здійснену суму оплати металобрухту.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.12.2017 у справі №912/2397/17 (головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Вавренюк Л.С., Поліщук Г.Б.) у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково; з ПП "Помічник - 91" на користь ПАТ "Вторинні ресурси" стягнуто 161 256 грн. 60 коп. заборгованості та 2 418 грн. 85 коп. судового збору; в решті зустрічного позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами обставини поставки ПАТ «Вторинні ресурси» металобрухту в серпні 2014 року на суму 356 884 грн. 20 коп.; вимоги зустрічного позову в частині стягнення 161 256 грн. задоволено, оскільки в матеріалах справи відсутні докази поставки в установлений договором строк оплаченого товару; щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати в порядку ст.625 Цивільного кодексу України, в позові відмовлено з посиланням на ті обставини, що зобов'язання ПП "Помічник - 91" за укладеним між сторонами договором не є грошовим.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПП "Помічник - 91" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Апелянт вказує, що:

- договір №30/08-14 від 30.08.2014 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, укладений між ПАТ «Вторинні ресурси» та ТОВ «Інтер-Сервіс Груп« , є сфальсифікованим/удаваним правочином, оскільки підписаний від імені ПАТ «Вторинні ресурси» невідомою особою з невідомими повноваженнями; з цього приводу 07.09.2017 порушено досудове розслідування у кримінальному проваджені, проте судом першої інстанції не надано правової оцінки цьому договору;

- місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки обставинам виконання сторонами умов договору №04-06/Б від 04.06.2014 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, зокрема усталеній практиці документарного оформлення всіх поставок товару за місяць актами приймання-передачі наприкінці місяця поставки;

- оскаржуване рішення прийнято без повного дослідження матеріалів справи.

ПАТ "Вторинні ресурси" проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду - без змін.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду ПП "Помічник - 91" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування №12017120020008326 та набрання законної сили судовим рішенням за його наслідками. В обґрунтування клопотання посилається на ті обставини, що в провадження слідчого відділу Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування за заявою ПП "Помічник - 91" за фактом заволодіння ПАТ "Вторинні ресурси" шахрайським шляхом грошових коштів в сумі 356 844 грн., яке внесено до Єдиного державного реєстру розслідувань за №12017120020008326 від 20.07.2017 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України.

ПП "Помічник - 91" також звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з клопотанням про призначення у справі комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів; пропонує поставити на вирішення експертів наступні питання :

- чи виконано підпис на договорі №30/08-14 купівлі продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014 ОСОБА_4, прізвище якого зазначено в якості підписанта від імені ПАТ "Вторинні ресурси" на зазначеному договору чи іншою невідомою особою?

- Чи поставлений підпис на договорі №30/08-14 купівлі продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014 ПАТ "Вторинні ресурси" та ТОВ Інтер-Сервіс Груп в дату, зазначену на документі, чи він виконаний в більш пізню дату (в яку?)

- Чи відповідає час виконання відбитків печатки, наявних на примірнику договору №30/08-14 купівлі продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014 ПАТ "Вторинні ресурси" та ТОВ Інтер-Сервіс Груп даті, зазначеної в документі?

- Чи є відбиток печатки, наявний на договорі №30/08-14 купівлі продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014 ПАТ "Вторинні ресурси" та ТОВ Інтер-Сервіс Груп відбитком справжньої печатки ТОВ Інтер-Сервіс Груп , що використовувалася ТОВ Інтер-Сервіс Груп в цей час?

Проведення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів пропонує доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-досліднього інституту судових експертиз (м. Кропивницький, вул.Волкова, 2); просить суд витребувати у ПАТ "Вторинні ресурси" та ТОВ Інтер-Сервіс Груп оригінал договору №30/08-14 купівлі продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014 для проведення комплексної експертизи; зупинити провадження у справі.

Окрім того, ПП "Помічник - 91" подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про виклик для допиту в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_5 (голова правління ПАТ "Вторинні ресурси" з 01.09.2014), ОСОБА_6 (менеджер ПАТ "Вторинні ресурси" у липні-вересні 2014), ОСОБА_4 (особа, чий підпис стоїть на договорі №30/08-14 купівлі продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014).

ОСОБА_7, що зазначені особи можуть повідомити про фактичні обставини справи, які відрізняються від висновків суду першої інстанції, зокрема про поставку товару та особливості його обліку, а також підстави на яких поставлений позивачем товар був облікований ПАТ "Вторинні ресурси" на іншу юридичну особу.

Вищезазначені клопотання апелянта задоволенню не підлягають з підстав, зазначених в ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі №912/2397/17.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Помічник-91« (продавець) та ПАТ «Вторинні ресурси» (покупець) укладено договір №04-06/Б від 04.06.2014 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів (надалі - договір) (а.с. 12, т.1).

Згідно вказаного договору продавець зобов'язався продати та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів (товар) згідно ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до п. 2.2. договору продавець постачає товар за свій рахунок на умовах «склад «Покупця» у пункти поставки, що зазначені у додаткових угодах до цього договору. Приймання товару від продавця здійснюється покупцем шляхом оформлення приймально-здавальних актів форми № 19 або № 69.

В розділі 3 договору сторонами погоджено, що ціни на товар є договірними та узгоджуються у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна на товар може змінюватися залежно від кон'юктури ринку брухту чорних металів. При зміни покупцем ціни в даному випадку, вона приймається сторонами після додаткового повідомлення і узгодження та відображається в приймально-здавальному акті. Оплата за товар проводиться покупцем за цінами, що діють на момент здачі товару платіжними дорученнями на підставі приймально-здавальних актів за формами № 19 або № 69 на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання товару. Розрахунки за товар можуть проводитись шляхом попередньої оплати.

Як зазначає ПП «Помічник-91» , на виконання договору ним здійснено поставку металобрухту в червні-серпні 2014 року, тоді як ПАТ «Вторинні ресурси» не розрахувалось за металобрухт, поставлений в серпні 2014 року.

Натомість ПАТ «Вторинні ресурси» заперечило обставини поставки й отримання товару в серпні 2014 року та зазначило, що товар, який поставлено в червні-липні 2017 року оплачено повністю. Більш того, зі сторони ПАТ «Вторинні ресурси» оплачено товар, який не поставлено (попередня оплата), яку просить стягнути ПАТ «Вторинні ресурси» згідно зустрічного позову у даній справі.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до господарського суду з позовом та зустрічним позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 264 Господарського кодексу України передбачено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та в установлений договором строк. Щодо покупця, то останній згідно приписів ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати замінити товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено в ч. 2 ст. 264 Господарського кодексу України, законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання.

Згідно ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Предметом укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 04-06/Б від 04.06.2014 є промисловий брухт та відходи чорних металів.

Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються, зокрема, Законом України «Про металобрухт» , який передбачає, що заготівля металобрухту - це діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом (ст. 1 Закону).

Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами (ч. 1 ст. 4 Закону).

Згідно ч.ч. 11. 12 ст. 4 Закону України «Про металобрухт» приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Форма актів приймання металобрухту від суб'єктів господарювання передбачалась ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.10.2011 N183 та які діяли до 16.03.2016.

Згідно п. 3.4. наведених ліцензійних умов, приймання металобрухту від суб'єктів господарювання оформляється актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів, форма яких наведена в додатках 2 і 3.

Таким чином, як правильно зазначив місцевий господарський суд, норми Закону України «Про металобрухт» , який регулює відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, та ліцензійні умови провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, передбачають обов'язкове оформлення акту приймання металобрухту під час прийняття металобрухту від юридичних осіб.

Між ПП «Помічник-91» та ПАТ «Вторинні ресурси» підписано акти приймання металів чорних (вторинних) від 05, 16 , 23, 24 червня та 08 липня 2014 року, у відповідності до яких ПП «Помічник-91» передано, а ПАТ «Вторинні ресурси» прийнято зазначений в актах металобрухт в загальній кількості 64,96 тонн на загальну суму 188 743 грн. 40 коп. (а.с. 68-78, т.1).

Щодо вказаного металобрухту, ПАТ «Вторинні ресурси» проведено відповідний розрахунок та оплачено товар. Спірною є поставка металобрухту, яка, за твердженням ПП «Помічник-91» , відбулась в серпні 2014 року на загальну суму 356 884 грн. 20 коп., за яку, як зазначає позивач за первісним позовом, ПАТ «Вторинні ресурси» розрахувалося частково.

На підтвердження поставки металобрухту в серпні 2014 року позивачем за первісним позовом надано до матеріалів справи акти приймання металів чорних (вторинних) № № 273-277, 287, 316, 319, 320, 329, 333, 342, 343, 348-350, 352, 354, 357-359, 363, 368, 369 від 01, 03, 11, 12-15, 18-10, 22 серпня 2014 (а.с. 135-147, т.2).

ПАТ «Вторинні ресурси» заперечено обставини фактичного отримання металобрухту за вказаними актами.

Як зазначено вище, згідно вимог Закону України «Про металобрухт» , приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

Надані до матеріалів справи акти приймання металів чорних (вторинних) за серпень 2014 року підписано зі сторони ПП «Помічник-91» директором ОСОБА_8 в розділі «Здав» , підпис якого скріплено печаткою ПП «Помічник-91» . ОСОБА_7 містять підпис іншої особи - ОСОБА_2 щодо перевірки металобрухту на вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність. Будь-який підпис та печатка ПАТ «Вториннні ресурси» в розділі «Прийняв» відсутні.

В апеляційній скарзі ПП "Помічник-91" стверджує, що відповідно до звичаю, прийнятого у відношеннях сторін, поставки товару здійснювались щотижнево, але оформлення актів приймання-передачі та здійснення розрахунків за отриманий товар здійснювалось наприкінці кожного місяця за весь обсяг поставленого товару. Окрім того, ПП "Помічник-91" стверджує, що наявність вказаного звичаю не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, а тому не потребує доказуванню.

У відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Надані ПП «Помічник-91» акти приймання металів чорних (вторинних) за серпень 2014 року, які не містять будь-якої відмітки про прийняття за такими актами металобрухту, не приймаються колегією суддів як належні докази на підтвердження обставин отримання ПАТ «Вторинні ресурси» зазначеного в актах металобрухту.

У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Таким чином, факт вчинення певних господарських операцій можливо досліджувати на підставі відповідних первинних документів, які повинні відповідати визначеним щодо таких документів обов'язковим вимогам.

Разом з цим, надані ПП «Помічник-91» перепустки та корінці до перепусток, як вірно зазначив місцевий господарський суд, не відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів та за своїм змістом не надають можливості встановити зміст господарської операції та ідентифікувати їх учасників.

Також, не є належними доказами на підтвердження обставин поставки надані позивачем за первісним позовом накладні, оскільки такі накладні не містять відомостей про прийняття товару, та товарно-транспортні накладні, так як в них відсутні будь-які відмітки про прийняття вантажу (том І а.с. 164-175, 199-228).

Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, який підписано директором ПП «Помічник-91» ОСОБА_8 та директором ПАТ «Вторинні ресурси» ОСОБА_2 станом на 25.08.2014 не вважається документом, що підтверджує здійснення господарських операцій між сторонами чи наявність зобов'язання за договором купівлі-продажу, оскільки вказаний документ не відповідає вимогам, що висувається до первинних документів (том І а.с. 198).

Доданий до первісного позову «звіт по заготівлі» (том І а.с. 13-16) не є документом затвердженої форми та не містить будь-якого підпису особи, якою такий звіт складався. Позивачем за первісним позовом не доведено з посиланням на норми законодавства належність як доказу наданого звіту.

Колегія суддів не приймає доводи позивача за первісним позовом щодо переоформлення ПАТ «Вторинні ресурси» поставки металобрухту ПП «Помічник-91» на поставку такого металобрухту іншою юридичною особою - ТОВ «Інтерс-сервіс Груп» . ОСОБА_7 обставини жодним чином не підтверджені та мотивовані лише власними твердженнями представників ПП «Помічник-91» .

Так, в матеріалах справи наявний договір №30/08-14 від 30.08.2014 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, який укладено між ТОВ «Інтер-сервіс Груп» , як продавцем металобрухту, та ПАТ «Вторинні ресурси» як покупцем (а.с. 132, т.1).

ОСОБА_7 договір підписано та скріплено печатками сторін договору та до вказаного договору надано належним чином оформлені і підписання акти приймання металів чорних (вторинних) (а.с. 134-145, т.1).

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину, в силу якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вищезазначеного договору в судовому порядку сторонами не подано. Окрім того, предметом позовів у справі є належне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу брухту та відховів чорних металів №04-06/Б від 04.09.2014, а саме виконання сторонами господарських операцій з поставки та оплати брухту.

При цьому договір №30/08-14 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 30.08.2014 не має відношення до господарських операцій, які виникли між ПАТ "Вторинні ресурси" та ПП "Помічник - 91", не може бути доказом виконання або невиконання зобов'язань сторін у справі.

Таким чином, позивачем за первісним позовом не подано належних доказів на підтвердження обставини поставки ПАТ «Вторинні ресурси» металобрухту в серпні 2014 року на суму 356 884 грн. 20 коп., внаслідок чого місцевий господарський суд правомірно первісний позов не задовольнив.

Як встановлено матеріалами справи, ПАТ «Вторинні ресурси» на виконання договору № 04-06/Б від 04.06.2014 перераховано на рахунок ПП «Помічник-91» грошові кошти в загальному розмірі 350 000 грн. (а.с. 58-67, т.1), тоді як ПП «Помічник-91» поставлено ПАТ «Вторинні ресурси» металобрухту на загальну суму 188 743 грн. 40 коп., про що оформлено відповідні акти (а.с. 68-78, т.1).

Згідно умов договору розрахунки за товар можуть здійснюватися шляхом попередньої оплати (п. 3.4.). В такому випадку поставка товару здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання попередньої оплати.

В призначеннях платежу на оплату ПАТ «Вторинні ресурси» зазначено «Оплата за металобрухт згідно договору №04-06/Б від 04.06.2014» без наведення посилань на конкретний акт чи інший документ, який би підтверджував фактичну передачу металобрухту.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у разі невиконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, покупець, який сплатив суму попередньої оплати, має право або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи слідує, що 02.07.2017 ПАТ «Вторинні ресурси» звернулося до ПП «Помічник-91» з вимогою сплатити грошові кошти в сумі 161 256 грн. (а.с. 95, т.1).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження поставки в установлений договором строк оплаченого товару в сумі 161 256 грн. 60 коп., позовні вимоги за зустрічним позовом в цій частині є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Стосовно вимог зустрічного позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд вірно зазначив, що частиною 2 ст. 615 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Приписами наведеної норми встановлено відповідальність за порушення саме грошових зобов'язань.

Разом з цим, повернення постачальником суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку (купівлю-продаж), не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України. За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення сум авансу та завдатку, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З підстав викладеного, вимоги зустрічного позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального права, при повному з'ясуванні обставин справи, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Помічник - 91" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.12.2017 у справі №912/2397/17 залишити без змін.

Судові витрати в зв'язку з переглядом справи у суді в апеляційному порядку покласти на Приватне підприємство "Помічник - 91".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І. О. Вечірко

(Повний текст постанови складено 27.04.2018).