Постанова

від 22.03.2018 по справі 804/4870/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2018 рокусправа № 804/4870/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чабаненко С.В.

судді: Чумака С.Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 р. (суддя Верба І.О.) по справі № 804/4870/17 за позовом Приватного підприємства "Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000" до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000781400 від 27 жовтня 2016 року, яким платнику податків визначено до сплати податок на додану вартість на загальну суму 354006 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, посадовими особами ДПІ у Красногвардійському (перейменовано у Чечелівському) районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області в період з 23.09.2016 року по 03.10.2016 року проведена позапланову виїзну перевірку ПП БМК Будсервіс-2000 (код ЄДРПОУ 31102827) з питань правильності нарахування та сплаті до бюджету України податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Селена Буд (код ЄДРПОУ 39627806) та ТОВ Оріон Строй (код ЄДРПОУ 40001565) за період грудень 2015 року.

За результатами перевірки складений акт №1210/04-66-14-01/31102827 від 10.10.2016 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за грудень 2015 року на загальну суму 236003,83 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від ТОВ Оріон Строй , ТОВ Селена Буд .

На підстав акту перевірки від 10.10.2016 року №1210/04-66-14-01/31102827 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000781400 від 27.10.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 354006 грн., з них за податковими зобов'язаннями 236004 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 118002 грн. (а.с.14).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 27.10.2016 року № 0000781400.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді, що між ПП БМК БУДСЕРВІС-2000 (покупець) та ТОВ Селена Буд (продавець) 01.10.2015 року укладено договір купівлі-продажу №110 (а.с.219-221).

На виконання умов договору ТОВ Селена Буд складені:

- видаткові накладні на постачання товару (будівельні матеріали) (а.с.222-238, т.1);

- податкові накладні (а.с.103-109, т.2)

Розрахунку з товар здійснено за платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок ТОВ Селена Буд у ПУАТ Смартбанк (а.с.239-247, т.1).

На підтвердження транспортування товару надано ТТН , в яких вказаний автомобільний перевізник ТОВ Селена Буд , замовник ПП БМК Будсервіс-2000 , вантажовідправник ТОВ Селена Буд , 08130 Київська обл., село Чайки, вул. Антонова, 68А, вантажоодержувач ПП БМК Будсервіс-2000 м. Дніпропетровськ, вул. Новобудівельна 5Б, пункт навантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, без зазначення конкретної адреси, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська. 91а; м. Дніпропетровськ, вул. Краснопольська 14а; м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147; Дн-ська обл. Солонянський р-н. с. Ленінське, вул. Осипенко 6, відпуск дозволив ОСОБА_1 (а.с. 247-253, т.1, 1-10, т.2).

В свою чергу у ТТН №594, №602, №612, №586, №408, №520, №421, №532 відсутня інформація про номер автомашини, також позивачем не надані ТТН по видатковим накладним №380 від 27.12.2015 року, №395 від 30.12.2015 року, №384 від 29.12.2015 року, №142 від 09.12.2015 року, та частково по видатковій накладній №362 від 24.12.2015 року.

В акті перевірки контролюючий орган, посилаючись на податкову інформацію, зазначає щодо нереальності господарських операції позивача з ТОВ "Селена Буд", оскільки у останнього відсутні трудові ресурси, основні засоби, складські приміщення , в тому числі і орендовані, необхідні для проведення господарських операцій.

Також позивачем надані договори підряду та документи, відповідно до яких виконувались будівельні роботи, для виконання яких був укладений договір купівлі-продажу товарно- матеріальних цінностей від 01.10.2015 року №110 із продавцем ТОВ Селена Буд .

Дослідивши первинні документи, доводи сторін колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості встановити походження придбаного позивачем товару, підтвердити місце навантаження та його перевезення, а також використання саме придбаних будівельних матеріалів при виконанні позивачем підрядних робіт.

Крім того, наведені в акті перевірки сертифікати та паспорти товару не свідчать про придбання товару саме у заявленого постачальника, оскільки в ході проведення перевірки не встановлені взаємовідносини ТОВ Селена Буд з заводами-виробниками або імпортерами заявленого товару.

Отже, з вищенаведеного колегія суддів доходить висновку стосовно правомірності висновків акту перевірки та відсутності підстав для задоволення позову в частині правовідносин платника податків із ТОВ Селена Буд .

Також у перевіряємому періоді ПП БМК Будсервіс-2000 укладено ряд договорів підряду з ТОВ Оріон Строй :

1) договір підряду №14 від 14.12.2015 року, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов'язання власними або залученими силами здійснити капітальний ремонт приміщення (опалення, водопостачання, водовідведення і благоустрій) гуртожитку, що знаходиться за адресою: вул. С.Ковалевської, 10, м. Дніпропетровськ, а замовник зобов'язується прийняти об'єкти робіт і виплатити підрядників грошову винагороду за виконані роботи, обумовлену цим договором;

2) договір підряду №7 від 07.12.2015 року, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов'язання власними або залученими силами здійснити роботи по реконструкції будівлі 508А/3,508В/3 та капітальний ремонт будівлі 508/3 ГП НПО ПХЗ Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська 44, а замовник зобов'язується прийняти об'єкти робіт і виплатити підрядникові грошову винагороду за виконані роботи, обумовлену цим договором. Згідно пункту 2.1 договору вартість робіт 155159 грн., в тому числі ПДВ 25859,91 грн.;

3) договір підряду №16 від 16.11.2015 року, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов'язання здійснити роботи по реконструкції будівлі 508А/3,508В/3 ГП НПО ПХЗ Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська 44, замовник і зобов'язується прийняти об'єкти робіт і виплатити підрядникові грошову винагороду за виконані роботи; згідно пункту 2.1 даного договору вартість робіт 215810,34 грн. в тому числі ПДВ;

4) договір підряду №2411 від 24.11.2015 року, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов'язання здійснити улаштування підлоги, що знаходиться за адресою: вул. Космічна, 13, м. Дніпропетровськ, а замовник зобов'язується прийняти об'єкти робіт і виплатити підрядникові грошову винагороду за виконані роботи.

На підтвердження виконання робіт по вищезазначеним договорам підряду позивачем надано складені керівником позивача та керівником ТОВ Оріон Строй ОСОБА_2 довідки про вартість виконаних робіт та витрати, акти виконаних робіт за грудень 2015 року.

Також ТОВ Оріон Строй складені податкові накладні №441 від 23.12.2015 року на суму 126500 грн., у тому числі ПДВ 21083,33 грн.; №464 від 28.12.2015 року на суму 148900 грн., у тому числі ПДВ 24816,67 грн.; №440 від 28.12.2015 року на суму 144000,00 грн., у тому числі ПДВ 24000 грн.; №221 від 11.12.2015 на суму 100000 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн.; №439 від 28.12.2015 року на суму 129500 грн., у тому числі ПДВ 21583,33 грн.

При цьому в акті перевірки податковий орган зазначив про відсутність на ТОВ Оріон Строй трудових ресурсів, необхідних для виконання будівельних робіт, що підтверджено актами приймання виконаних ТОВ Оріон Строй у грудні 2015 року будівельних робіт, та свідчить про нереальність проведення ТОВ Оріон Строй , відображених у податковій звітності позивача оподатковуваних операцій. Залучення субпідрядників для виконання заявленого обсягу робіт не проводилось.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2017 року у справі №201/12198/17, провадження №1-кс/201/7657/2017, що в ході проведених слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, встановлено, що реквізити ТОВ Оріон Строй (код 40001565) використовуються в протизаконній схеми з конвертації грошових коштів та створення умов для ухилення від сплати податків різним суб'єктам господарювання. Крім того, ТОВ Оріон Строй (код 40001565) на протязі 2015-2016 років здійснювало документальне оформлення безтоварних операцій по взаємовідносинам з ПП НОРМЕР (код 36840461), яке в свою чергу відображало в податковій звітності (вносило неправдиві відомості) підприємства безтоварні операції з рядом підприємств з ознаками фіктивності , а саме: ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ (код 40462777), ТОВ УКРНОВБУД (код 40060458), ТОВ КВАДРО-МОНОЛІТ (код 40235692), ТОВ ДОРНЕС (код 39936769), ТОВ Люкссмайл (код 39592627), ТОВ ВКЦ ХАУЗ (код 39320962), які фактично не могли поставити товар/послуги так як згідно з проведеним аналізом податкових накладних вищевказаних підприємств з ознаками фіктивності встановлено невідповідність реалізованого та придбаного товару, відсутність умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів/робіт/послуг.

Отже, судом першої інстанції правомірно враховано обставин, які підтверджують відкриття невстановленими особами, використовуючи паспортні данні ОСОБА_3, для ТОВ Оріон Строй (код 40001565) рахунку №26006301003250 у ПУАТ Смартбанк . При цьому, всі документи по досліджуваним операціям позивача та ТОВ Оріон Строй підписані ОСОБА_3 та платежі здійснювались позивачем на поточний рахунок №26006301003250 в ПУАТ Смартбанк .

Крім наведеного, виходячи з укладених позивачем з ТОВ "Оріон Строй" договорів підряду, а також актів приймання виконаних робіт вбачається, що ремонтні роботи проводились за адресами в місті Дніпропетровську по вул. С. Ковалевської, 10 та вул. Космичній, 13, проте, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження права замовлення таких робіт, як то договір оренди, договір підряду, тощо.

Щодо господарських операцій відповідно до договору підряду від 28.03.2014 року № 531714, укладеного між позивачем та ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" на виконання капітального ремонту будівлі 508/3, ДП "НВО "ПХЗ" Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44, суд звертає увагу, що позивачем, як підрядником та ТОВ "Самаріс" 03.04.2014 року укладено договір підряду №3/4 на виконання ремонту вищезазначеної будівлі ДП "НВО "ПХЗ". Актами прийому виконаних робіт підтверджено, що фактично позивачем та ТОВ "Самаріс", ТОВ "Оріон Строй" виконувались ремонтні роботи вказаного приміщення ДП "НВО "ПХЗ"аналогічні за назвою, обсягом та змістом. При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували допуск певних працівників позивача, ТОВ "Оріон Строй", ТОВ "Самаріс" для виконання цих робіт на території ДП "НВО "ПХЗ" не надано.

Крім того, згідно договору підряду, укладеного між позивачем та ДП "НВО "ПХЗ" (т.1 а.с.18-21) невід'ємними додатком до акту виконаних робіт (форма № КБ-2в) є виконавча документація (заповнені журнали робіт, акти на закриття прихованих робіт, оформлені відповідно з ДБН 3.1.5-2009 та додані до них паспорти і сертифікати на матеріали, конструкції, обладнання, акти приймання матеріалів і обладнання в монтаж), проте такі документи відсутні.

Колегія суддів вважає за необхідне окремо зазначити, що деякі документи не містять жодних підписів, зокрема, це відомості використаних ресурсів затрат підрядника, розрахунок загально виробничих витрат до локальних кошторисів.

Таким чином вищенаведене свідчить про нереальність господарський операцій з зазначеними контрагентами та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 804/4870/17- залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко