Постанова

від 23.04.2018 по справі 826/1432/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/1432/17 Головуючий у І інстанції - Панченко О.О.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2018 (м. Київ, час - 10:22, дата виготовлення повного тексту відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Росшина звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1164140363 від 07.10.2016, №1165140303 від 07.10.2016, №1166140303 від 07.10.2016, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2016 №Ю-1429140303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.11.2016 №1430140303.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2018 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що інформаційно-консультаційні послуги надані СПД ОСОБА_2 ТОВ Росшина згідно договорів в межах підприємницької діяльності, яка не пов'язана з виконанням посадових обов'язків, як працівника підприємства (установи, організації або фізичної особи) та здійснена ним у вільний від таких обов'язків час, тому сума виплачених коштів є оплатою наданих суб'єктом підприємницької діяльності послуг, а не виплачених ОСОБА_2, як робітнику товариства чи фізичній особі коштів, тому висновку суду першої інстанції є необґрунтованими.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач протиправно прирівняв інформаційно-консультативні послуги надані СПД ОСОБА_2 згідно до договорів в межах підприємницької діяльності, який окрім іншого є директором ТОВ Росшина до трудового договору, внаслідок чого винесені податкові повідомлення-рішення з приводу нарахування податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військовий збір є протиправними.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що перевіркою дотримання ТОВ Росшина Податкового законодавства було встановлено порушення щодо формування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військовий збір.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та наголосив, що позивачем порушено норми Податкового законодавства, на підставі чого були винесені правомірні податкові рішення.

19.04.2018 до Київського апеляційного адміністративного суду позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Разом із тим, в даному клопотанні не зазначено причини не явки до суду, не надано доказів неможливості забезпечити явку уповноваженого представника, не наведено обґрунтованих підстав для перенесення розгляду справи, тому дане клопотання задоволенню не підлягає.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.08.2016 по 16.09.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Росшина з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт №400/26-15-14-02-01-14/33483573 від 23.09.2016, в якому встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1 пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168, пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2325663,80 грн; пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1ДФ); п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч. 1 ст.7 та п.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого встановлено заниження суми СПД на які нараховується єдиний внесок в розмірі 36,8 % та утримується єдиний внесок в розмірі 3,6 % на загальну суму (в межах максимальної величини) - 284696,51 грн; пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум військового збору на суму 135360,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки №400/26-15-14-02-01-14/33483573 від 23.09.2016, звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із відповідними запереченнями, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки рішенням № 21587/10/26-15-14-02-01 від 04.10.2016 залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки №400/26-15-14-02-01-14/33483573 від 23.09.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення № 1165140303 від 07.10.2016, яким за порушення позивачем пп. 164.2.1 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1 пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168, пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 4056336,64 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 2325663,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1730672,84 грн; №1166140303 від 07.10.2016, яким за порушення позивачем пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України донараховано військовий збір у сумі 234180,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 135360 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 98820,00 грн; № 1164140303 від 07.10.2016, яким за порушення позивачем п.176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1167140303 від 07.10.2016 зі сплати єдиного внеску у сумі 284696,51 грн; рішення №1168140303 від 07.10.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 142348,25 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними рішенням податкового органу звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно п. 177.8 ст. 178 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Статтею 168 Податкового кодексу України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, пунктом 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Росшина , в перевіряємому періоді здійснювало виплату коштів (у безготівковій формі) за інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 12813000,00 грн ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3), який одночасно є працівником ТОВ Росшина , а саме директором ТОВ Росшина відповідно до наказу про призначення від 29.01.2010 №31/1.

Підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Фізична особа - підприємець, що є платником єдиного податку, може бути найманим працівником, за умови, якщо її підприємницька діяльність не пов'язана з виконанням посадових обов'язків, як працівника підприємства (установи, організації, або фізичної особи) та здійснюється у вільний від таких обов'язків час.

Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, професія керівник підприємства класифікується за кодом 1210.1. Згідно посадової інструкції керівника підприємства мета посади: управління підприємством.

Відповідно до наданих позивачем копій договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг від 08.01.2013 № 08012013; від 10.01.2014 № 1001; від 24.03.2014 № 2403; від 01.07.2014 № 0107, виконавець (ФОП ОСОБА_2) надавав ТОВ Росшина - замовник, в особі заступника директора Прищепова М.І., який діє на підставі довіреностей № 1 від 08.01.2013, № 1 від 10.01.2014 інформаційно-консультаційні послуги.

Також, згідно договорів від 05.01.2015 № 05012015-1, від 04.04.2016 № 04042016-1 виконавець (ФОП ОСОБА_2) надавав ТОВ Росшина - замовник, в особі заступника директора Прищепова М.І., який діє на підставі довіреності № 1 від 05.01.2015 та в особі бухгалтера Зайнчуковської Л.П., яка діє на підставі довіреності № 1 від 04.04.2016 інформаційно-консультаційні послуги.

На виконання вищевказаних договорів, виконавцем було надано наступні інформаційно-консультаційні послуги: вивчення процесу управління компанією: надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленню цього процесу; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню: консультації з питань комерційної діяльності; надає консультації та поради, як в письмовій так і в усній формі ( за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції.

Вартість послуг становить: за договором від 08.01.2013 № 08012013-2484000,00 грн без ПДВ; за договором від 10.01.2014 № 1001-360000,00 грн без ПДВ; за договором від 24.03.2014 № 2403 - 705000,00 грн без ПДВ; за договором від 01.07.2014 № 0107 - 1933000,00 грн без ПДВ; за договором від 05.01.2015 № 05012015-1 - 6344000,00 грн без ПДВ; за договором від 04.04.2016 № 04042016-1 - 4900000,00 грн без ПДВ.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів ФОП ОСОБА_2 було виписано (оформлено) на адресу ТОВ Росшина акти здачі-приймання послуг.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в наданих актах здачі-приймання послуг відсутня конкретизація змісту проведеної господарської операції, а саме змісту інформаційно-консультативних послуг, що надавалися, відокремлення їх від основних посадових обов'язків ОСОБА_2, як керівника товариства. Позивачем не надано документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують фактичне виконання послуг по наданню інформаційно-консультативних послуг та розкривають зміст та обсяг наданих послуг, у зв'язку з чим надані позивачем акти та звіти виконавця не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують фактичне виконання послуг.

Відносини за договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг фактично є трудовими, сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та пп. 14.1.222 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 одночасно є працівником (найманою особою) товариства та роботи (послуги), зазначені в договорах виконані в рамках трудової діяльності, то суми виплачені в рамках виконання цього договору підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як заробітна плата.

Наданні до перевірки акти здачі-прийняття робіт не є підставою для відображення витрат в податковому обліку ТОВ Росшина , тому відповідачем правомірно зроблено висновок щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, податкове повідомлення рішення №1165140303 від 07.10.2016 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно підпункту 1.4 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, нетримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачу податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 4056336,64 грн та про законність податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 № 1165140303, спірне податкове повідомлення-рішення №1166140303 від 07.10.2016, яким за виявлені порушення пп.168.1.1. п.168.1 ст.168 з урахуванням пп.1.1 пп.1.5 пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ТОВ Росшина визначено суму військового збору, пені на загальну суму 234180,00 грн також є законним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, податкове повідомлення-рішення № 1164140303 від 07.10.2016, яким за порушення позивачем п.176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) також є правомірним.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи значених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до акта про результати документальної планової виїзної перевірки від 23.09.2016 № 400/26-15-14-02-01-14/33483573 встановлено порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме занижено базу нарахування єдиного внеску, в результаті чого донараховано єдиний внесок в розмірі 36,8% та утримується єдиний внесок в розмірі 3,6% на загальну суму (в межах максимальної величини) - 284696,51 грн.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не було своєчасно сплачено суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1167140303 від 07.10.2016 зі сплати єдиного внеску у сумі 284696,51 грн та рішення №1168140303 від 07.10.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 142348,25 грн є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що фізична особа-підприємець, що є платником єдиного податку, може бути найманим працівником, за умови, якщо її підприємницька діяльність не пов'язана з виконанням посадових обов'язків, як працівника підприємства (установи, організації або фізичної особи) та здійснюється у вільний від таких обов'язків час.

Разом із тим, в актах здачі-приймання робіт відсутня конкретизація змісту господарської операції, а саме змісту інформаційно-консультаційних послуг (перелік використаних джерел (ресурсів), опис, напрямки інформації, позивачем не було надано документів (звітів), щодо конкретного обґрунтування використання в господарській діяльності отриманих інформаційно-консультаційних послуг, не надано належних та допустимих доказів наявності детальної документації та інформації про особливості використання придбаних інформаційно-консультаційних послуг.

Також позивачем не надано документальних доказів, що б дали змогу чітко конкретизувати, які функції ОСОБА_2 виконував як директор, а які - як суб'єктом підприємницької діяльності, тобто не доведено, що його підприємницька діяльність не пов'язана з виконанням посадових обов'язків, як працівника підприємства.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 одночасно є працівником (найманою особою) товариства та роботи (послуги), зазначені в договорах виконані в рамках трудової діяльності, то суми виплачені в рамках виконання цього договору підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як заробітна плата.

Крім того, позивачем здійснено реалізацію рухомого майна - (легковий автомобіль) INFINITI FX35 AWD Premium фізичній особі ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_1) за 40000 грн, при цьому, до перевірки надано довідку рахунок від 16.10.2013 №082845, акт експертної оцінки рухомого майна відсутній, реалізація проводилась по договірній ціні нижче середньої ринкової вартості (175780 грн) легкового автомобіля.

Посилання апелянта на те, що податковим органом було проведено розрахунок штрафних санкцій без зазначення періоду та підстав для їх застосування, жодним чином не спростовує наявність з боку позивача порушень норм чинного законодавства, не є підставою для звільнення від відповідальності та не є доказом протиправної діяльності контролюючого органу.

Позивачем не надано доказів на спростування викладених в акті №400/26-15-14-02-01-14/33483573 від 23.09.2016 порушень, не надано обґрунтованих доказів щодо відсутності ідентичності у виконуваних ОСОБА_2 функцій, як директором ТОВ Росшина та наданих ним інформаційно-консультаційних послуг на виконання укладених договорів, як суб'єктом підприємницької діяльності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи наявність порушень норм Податкового кодексу України з боку позивача, відсутність належних доказів щодо спростування зазначених порушень в акті перевірки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №1164140363 від 07.10.2016, №1165140303 від 07.10.2016, №1166140303 від 07.10.2016, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2016 №Ю-1429140303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.11.2016 №1430140303, прийняті відповідачем в межах та у спосіб визначений чинним законодавством є правомірними та не підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З огляду на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю Росшина строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, відповідачем судовий збір в добровільному порядку сплачено не було, наявні підстави для його стягнення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2018 - без змін .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина (04073, м. Київ, вул. Ливарська, 2, ідентифікаційний код 33483573) до спеціального фонду державного бюджету України (р/р 31215256700001, отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 106156,61 грн.

Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.04.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна