ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1037/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Попко Я.С.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 13 грудня 2017 року (ухвалене головуючим-суддею Бойко О.М., час ухвалення судового рішення 13 год 05 хв у м.Львові, дата складання повного судового рішення не вказана) за позовом Об'єднання співвласників будинків першого молодіжного житлового комплексу до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними дій, визнання протиправним наказу, припису та постанови,
в с т а н о в и в :
У серпні 2017 року Об'єднання співвласників будинків першого молодіжного житлового комплексу (далі - Об'єднання, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова (далі - Інспекція, відповідач), внаслідок яких були складені акт та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 25.07.2017, визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції № 67/17 від 14.08.2017 Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт № ІУ 114153301491 на об'єкт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом на пр. Червоної Калини, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 у м. Львові (замовник будівництва Об'єднання) (далі - наказ), визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.07.2017 (далі - припис), визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції № 0006-вих-3383/83 від 01.08.2017 (далі - постанова) та зобов'язати Інспекцію подати дані до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів про прийняття рішення про видачу зазначеного дозволу.
Позов мотивований тим, що дії відповідача по здійсненню заходів державного нагляду (контролю) під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за наслідком яких були складені оспорювані рішення є протиправними, оскільки такі не могли вчинятися по причині відсутності у контролюючого органу повноважень після 22.07.2017. Додатково позивач зазначає, що відповідачем не було складено акту про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що підтверджує відсутність самого факту недопущення. Окремою підставою для визнання протиправним наказу є його невідповідність вимогам п.3 ч.6 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI), згідно якого дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю. Однак, таких приписів позивач від відповідача не отримував.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 13.12.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ, припис, а також визнано протиправною та скасовано постанову. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Інспекція подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що відповідач своїм рішенням № 21-н/пз скасував спірні припис та наказ. Вважає, що на момент прийняття оскаржуваного судового рішення був відсутній предмет спору, а відтак не було підстав для визнання їх протиправними та безпідставно покладено на Інспекцію сплату судового збору за вказані позовні вимоги. Щодо оспорюваної постанови, то у ДАБІ України були відсутні підстави для її скасування. Вважає, що Інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством, який регулює порядок проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Тому просить скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13.12.2017 та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Грицину Я.М., який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача Сухоцького М.П., який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що на підставі наказу Інспекції № 156-П від 10.07.2017 та направлення для проведення позапланового заходу № 474-пп від 10.07.2017, посадовою особою Інспекції у період з 10.07.2017 по 25.07.2017 була проведена позапланова перевірка на об'єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом на пр. Червоної Калини, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 у м.Львові , замовником якого є Об'єднання, підрядником - Корпорація будівельних підприємств Галичартбуд , генеральним проектувальником - ПП Артвир ГАП Швець Данило Володимирович.
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт було складено акт № 1/474 від 25.07.2017, яким встановлено, що Інспекцією в період з 15 по 23 травня 2017 року проводилася позапланова перевірка на вказаному об'єкті будівництва. При цьому, замовником будівництва не було допущено посадових осіб Інспекції до його проведення, про що 23.05.2017 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким зобов'язано в строк до 17.06.2017 забезпечити доступ посадових осіб Інспекції до проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті будівництва. При перевірці виконання вимог припису від 23.05.2017 в період з 10 по 25 липня 2017 року у зв'язку із повторним не допуском посадових осіб з боку Об'єднання, її проведення виявилось неможливим.
Цього ж дня, у зв'язку з недопущенням посадових осіб контролюючого органу, заступником начальника відділу Інспекції Германчуком Р.В. стосовно Об'єднання було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому зазначено, що він складений у присутності заступника голови правління Хапко Б.С., про що свідчить його підпис на протоколі.
25.07.2017 цією ж посадовою особою Інспекції товариству було внесено припис з вимогою усунути виявлені порушення, зокрема, забезпечити до 08.08.2017 доступ посадових осіб Інспекції до проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті будівництва.
В подальшому, 01.08.2017, за результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1/474 від 25.07.2017 та протоколу, начальником Інспекції Цабак В.Я. відносно позивача була винесена спірна постанова, якою встановлено порушення позивачем абз.4 п.14 Порядку № 553 та визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - Закон № 208/94-ВР) і накладено штраф у розмірі 25 260 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішення Інспекції, оскільки такі були скасовані вищестоящим органом 06.10.2017. Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправною та скасування спірної постанови, суд першої інстанції прийшов до висновку про її протиправність, оскільки вона прийнята на підставі припису від 23.05.2017, який винесений з порушенням ряду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно ч.1 ст.41 цього Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 цього Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням № 21-н/пз від 06.10.2017, прийнятим головним інспектором Романишиним А.Р., головним інспектором Якимець Г.В. та головним інспектором Хар М.І. було скасовано припис від 23.05.2017, припис від 25.07.2017 та наказ, оскільки такі були прийняті з порушенням вимог містобудівного законодавства.
Крім того, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду врегульовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19.08.2015 (далі - Порядок № 698).
Пунктами 18 та 19 Порядку № 698 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов'язаний пред'явити керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. У разі недопущення об'єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2. Позапланова перевірка проводиться у присутності керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено у встановленому порядку дотримання вимог чинного законодавства, оскільки посадовими особами Інспекції на підтвердження не допуску до проведення перевірки відповідний акт не складався.
Таким чином, аналізуючи положення наведених вище норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про протиправність припису від 25.07.2017 та наказу.
Щодо визнання протиправною та скасування оспорюваної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом першим частини шостою статті 2 Закону № 208/94-ВР передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в основу оспорюваної постанови були покладені спірні наказ та припис, які були скасовані посадовими особами вищестоящого органу відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність у зв'язку з цим предмету спору та зазначає при цьому наступне.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
При цьому, важливим є встановлення не факту самого скасування рішення, а можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача.
Як вірно звернув увагу в своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції представник позивача, оспорювана постанова є похідною від спірних припису та наказу, що вказує на наявність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе лише за умови визнання їх протиправними.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та скасування спірної постанови.
Стосовно доводів апелянта про те, що позивачем добровільно було сплачено штраф на підставі спірної постанови, то такі, на думку колегії суддів, в комплексному аналізі досліджених судом доказів не спростовують позицію представника позивача та висновків суду першої інстанції про її протиправність.
В частині судового рішення, що не оскаржується суд апеляційної інстанції згідно ч.1 ст.308 КАС України висновків не робить, а підстав для застосування частини другої цієї статті не вбачає.
Частиною другою статті 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладено на відповідача.
Проте, такого обов'язку відповідач у даній справі не виконав.
Згідно ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 13 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Я. С. Попко Повне судове рішення складено 27.04.2018.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73698756 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні