Постанова

від 18.04.2018 по справі 809/1439/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Панікар І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/419/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 809/1439/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ :

25.10.2017р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації (надалі ТзОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації ) з врахуванням заяви про зміну позовних вимог звернувся в суд із позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган всупереч вимогам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , Закону України Про електронний цифровий підпис та інших підзаконних нормативно-правових актів у квітні 2017 р. заблокував реєстрацію електронних документів товариства.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Коломийської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 1 від 10.10.2016р. про визнання електронних документів за період з 22.05.2017р. по 08.12.2017р. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

10.10.2016 р. позивач ТзОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації уклав з Коломийською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області договір № 1 про визнання електронних документів.

Згідно п. 1 Договору, предметом даного договору є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

В п. 3.1 Договору передбачено, що податковий орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку.

Відповідно до квитанції від 10.10.2016р. Договір прийнято Державною фіскальною службою України та призначено реєстраційний номер документу 9187748432.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгований до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

В п. 6.4 Договору визначено, що податковий орган має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката ( сертифікатів ) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до відомостей інформаційного ресурсу АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС позивачу видано чотири сертифікати ключів ЕЦП від 06.10.2016 р. Завершення строк дії 10.06.2018 р.

Із відомостей які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації зареєстровано за адресою: 78293, Івано-Франківська область, Коломийський район, село Ковалівка, вул. Грушевського, 7.

З матеріалів справи видно, що в першому кварталі 2017 р. податковий орган не проводить реєстрацію електронних документів, в тому числі податкових декларацій.

Так, у квітні 2017р. податковим органом заблоковано реєстрацію будь яких електронних документів позивача у зв'язку з порушенням останнім вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008р., а саме - ЄДРПОУ 35367174.

Згідно інформації зазначеної у отриманій товариством квитанції за № 1 від 20.04.2017р. електроні документи позивача не прийнято податковим органом у зв'язку з припиненням дії Договору про визнання електронних документів.

Як видно з матеріалів справи, підставою зупинення дії Договору про визнання електронних документів податковим органом є відсутність ТзОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації за місцезнаходженням, яке здійснювало фінансово-господарські операції ризикового характеру з підміною товару (лист ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 1072/7/09-19-21-08 від 30.03.2017р. скерований начальнику Коломийської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області).

Судом першої інстанції встановлено, що сертифікати електронного цифрового підпису сформовані 10.10.2016 р. та чинні на момент подачі платником податкової декларації з ПДВ за березень 2017 р., а позивач не змінював свого місця реєстрації із моменту укладення Договору з податковим органом.

п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлений цим Кодексом строки контролюючого органу в якому перебуває на обліку платник податків.

В п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків в тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у формі, доступному для її технічної обробки.

Із змісту п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України видно, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Правовідносини з приводу подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція).

В п. 7.4 розділу 111 Інструкції передбачено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу Державної податкової Служби засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органам Державної податкової служби на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність, другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Державної податкової служби. Якщо на адресу платника податків не надійшла квитанція тому, податковий документ вважається неодержаний.

У п. 7.5 ст. 7 розділу 111 Інструкції № 233 передбачено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату ( стандарту ) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність та дані про відправника квитанції. На дану квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС здійснюється її шифрування та надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку, а другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 7.6 ст. 7 розділу 111 Інструкції № 233 визначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірний квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Отже, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. При цьому, відсутність першої квитанції свідчить, що звітність не доставлена до контролюючого органу. Перша квитанція не містить інформацію про прийняття та/або не прийняття податкової звітності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу не направлялась друга квитанція, про причину неприйняття податкової звітності зазначено у першій квитанції.

Із змісту п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа орану державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено протиправна відмова органом державної податкової служби ( посадовою особою ) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою в день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий орган протиправно всупереч Договору про надання електронних документів від 10.10.2016 р. № 1 та п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України розірвав дію даного договору в односторонньому порядку та не прийняв декларацію з ПДВ за березень 2017 р. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи податкового органу про розірвання Договору про визнання електронних документів, з огляду на те, що у відповідності до п. 6.4 договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Проте, податковий орган не надав суду доказів, які б підтверджували, що позивач не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або змінив місце реєстрації. Тобто, відповідач не надав доказів існування підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податковий орган всупереч п. 12.4, 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, ч. 12 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб не виконав вимог закону щодо встановлення місцезнаходження позивача оскільки, обставини щодо місцезнаходження останнього не були встановлені належним чином.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 809/1439/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

Суддя С.М. Кузьмич

Постанова складена в повному обсязі 27.04.2018 року.