Постанова

від 17.04.2018 по справі 910/9260/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9260/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмарі",

представник боржника - не з'явився,

ініціюючий кредитор ОСОБА_4 - особисто (в режимі відеоконференції),

розглянувши касаційну скаргу (в режимі відеоконференції)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5

на постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015

суддя: Івченко А.М.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017

у складі колегії суддів : Дикунська С.Я. (головуючий), Жук Г.А., Мальченко А.О.

у справі господарського суду міста Києва

за заявою ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2014 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_4 (далі гр. ОСОБА_4, кредитор) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі".

За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2014 порушено провадження у справі № 910/9260/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" (далі ТОВ "Трансмарі", боржник); визнано грошові вимоги гр. ОСОБА_4 до ТОВ "Трансмарі" у розмірі 477 000,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2014, за результатами попереднього засідання, визнано кредиторами ТОВ "Трансмарі" у справі № 910/9260/14 наступних кредиторів:

гр. ОСОБА_4 з грошовими вимогами у розмірі 477 000,00 грн. (4 черга); Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з грошовими вимогами у розмірі 422,24 грн. (2 черга);

затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Трансмарі".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014 визнано кредитором Київський міський центр зайнятості з грошовими вимогами до ТОВ "Трансмарі" у розмірі 267,64 грн. (3 черга); зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона В.В. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.

19.01.2015 ухвалою господарського суду міста Києва визнано заявлені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі РВ ФДМУ по Донецькій області) грошові вимоги до ТОВ "Трансмарі" на загальну суму 5 234 813,15 грн., з яких: 3 341 874,48 грн. (4 черга), 1 892 938,67 грн. (6 черга); зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона В.В. включити заявлені РВ ФДМУ по Донецькій області грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів, інше.

27.05.2015 комітетом кредиторів ТОВ "Трансмарі" прийнято рішення клопотати перед господарським судом міста Києва про визнання ТОВ "Трансмарі" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; визначення арбітражного керуючого за допомогою системи з відбору кандидатів в якості ліквідатора банкрута.

24.06.2015 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Гуцал Тамари Михайлівни.

Постановою господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 910/9260/14 (суддя - Івченко А.М.) визнано банкрутом ТОВ "Трансмарі"; відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Микитьона В.В.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуцал Тамару Михайлівну; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі № 910/9260/14 апеляційну скаргу ТОВ "ВІКС" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2014 та постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2016 касаційну скаргу ТОВ "Трансмарі" в особі керівника та засновника ОСОБА_5 задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі № 910/9260/14 господарського суду міста Києва скасовано; справу № 910/9260/14 Господарського суду міста Києва передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

При цьому, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що апеляційний господарський суд, всупереч приписам ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) (в редакції, чинній до 15.12.2017), не надав належної правової оцінки фактам та обставинам встановленим господарським судом першої інстанції, а також доводам ТОВ "ВІКС", що містяться в апеляційній скарзі та поясненнях учасників судового процесу щодо наявності майна боржника, статусу гр. ОСОБА_4 як інваліда ІІ групи, порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трансмарі" на підставі копій документів не завірених належним чином (без дослідження у встановленому законом порядку їх оригіналів), порушення прав ТОВ "ВІКС" як засновника ТОВ "Трансмарі".

Також, зауважив на тому, що постанова господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у цій справі не містить аналізу фінансово-економічного стану боржника; не встановлено факту перевищення розміру пасиву боржника над його активами; не досліджено та не надано належної правової оцінки звіту та діям розпорядника майна щодо встановлення наявності активів боржника (не досліджений зміст відповідей установ та організацій на запити розпорядника майна ТОВ "Трансмарі" - арбітражного керуючого Микитьона В.В.).

Крім того, Вищим господарським судом України вказано на те, що поза увагою господарського суду апеляційної інстанції залишилось питання належного повідомлення засновників та керівника боржника про проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів 27.05.2015 (докази повідомлення кредиторів та запрошених учасників відсутні в матеріалах справи).

За результатами нового розгляду, Київським апеляційним господарським судом 14.12.2016 у справі № 910/9260/14 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ "ВІКС" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2014 і постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 910/9260/14 залишено без змін.

Господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що 27.05.2015 відбулось засідання комітету кредиторів на якому було вирішено клопотати перед господарським судом міста Києва про визнання ТОВ "Трансмарі" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; ліквідатора ТОВ "Трансмарі" визначити за допомогою автоматичної системи з відбору кандидатів (Протокол № 1 від 27.05.2015). Дослідивши витяг з Державного реєстру іпотек № 36902508, звіт та дії розпорядника майна щодо наявності майна і активів боржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку про перевищення розміру пасиву боржника над його активами, а також встановив, що наявного майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Водночас, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що 24.06.2015 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, як ліквідатора ТОВ "Трансмарі" було визначено арбітражного керуючого Гуцал Тамару Михайлівну.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 скасовано, справу № 910/9260/14 передано до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Вищий господарський суд України виходив з того, що суд апеляційної інстанції не виконав зазначені судом касаційної інстанції вказівки та не надав належної правової оцінки встановленим місцевим судом обставинам та фактам, в тому числі доводам ТОВ ВІКС , які містяться в апеляційний скарзі та поясненнях учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, прийняту за результатами нового розгляду, апеляційну скаргу ТОВ "ВІКС" залишено без задоволення, ухвалу від 21.05.2014 та постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що в даному випадку були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, фінансовий стан боржника є таким, що не дає можливості відновити його платоспроможність та в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, адже пасиви перевищують його активи й погашення вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури відносно боржника.

Не погоджуючись з ухвалою від 21.05.2014 та постановою господарського суду міста Києва від 24.06.2015, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 910/9260/14, ТОВ "Трансмарі" в особі засновника ОСОБА_5 звернулося з касаційної скаргою про скасування зазначених судових рішень та з вимогою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарськими судами норма матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9260/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5 в частині оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 21.05.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у відповідній частині відмовлено з посиланням на ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; поновлено ТОВ "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 910/9260/14 за касаційною скаргою ТОВ "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5 на постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017; призначено розгляд справи на 06.03.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.02.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У зв'язку з відрядженням судді Катеринчук Л.Й. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: Погребняк В.Я. (головуючий), Пєсков В.Г., Жуков С.В., (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2018 розгляд касаційної скарги ТОВ "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5 на постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 відкладено на 17.04.2018, про що повідомлено учасників провадження.

В подальшому на підставі клопотання гр. ОСОБА_4 та в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) Верховним Судом прийнято ухвалу від 12.03.2018, якою вирішено проводити засідання 17.04.2018 в режимі відеоконференції, про що також повідомлено учасників справи.

Ініціюючий кредитор ОСОБА_4 у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти вимог останньої та просить відмовити у задоволенні вказаної скарги, та вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийнятті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 17.04.2018 в режимі відеоконференції приймав участь ініціюючий кредитор гр. ОСОБА_4 , який підтримав свою позицію, викладену у відзиві на касаційну скаргу.

Інші учасники даного судового процесу, в судове засідання 17.04.2018 повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, що не з'явились.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, кредитора, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до ч.4 цієї статті (ч. 9 ст. 26 Закон про банкрутство).

Як встановлено судами обох інстанцій, на засіданні комітету кредиторів 27.05.2015 було прийнято рішення клопотати перед господарським судом міста Києва про визнання ТОВ Трансмарі банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та визначення арбітражного керуючого за допомогою системи з відбору кандидатів в якості ліквідатора банкрута, це рішення оформлене протоколом № 1 від 27.05.2015.

Відповідно до ст. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.

В підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; ухвалу про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство; ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.

Якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.

У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень або прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації у випадках: якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника; якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд в судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

При прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведеним факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Суб'єкт господарської діяльності на підставі абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство може бути визнаний банкрутом тільки у разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фінансовий стан ТОВ "Трансмарі" протягом періоду, що аналізується, характеризується поточною та критичною неплатоспроможністю, передкризовою ліквідністю та кризовою фінансовою стійкістю, скороченням економічної ефективності господарської діяльності підприємства, що визначає неможливість його подальшого розвитку за рахунок власних джерел.

Крім того, судами встановлено, що має місце факт перевищення розміру пасиву боржника над його активами, недостатність наявного у боржника майна для задоволення вимог кредиторів, що підтверджується, зокрема, витягом з Державного реєстру іпотек № 36902508, звітом розпорядника майна щодо наявності майна і активів боржника.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що пропозицій щодо відновлення платоспроможності ТОВ "Трансмарі" шляхом проведення санації розпоряднику майна не надходило.

При цьому, судом враховано відсутність станом на день розгляду справи в підсумковому засіданні (24.06.2015) повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань та заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника.

Враховуючи встановлену судами попередніх інстанцій неспроможність боржника - ТОВ "Трансмарі" відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані господарським судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а також враховуючи виконання судом апеляційної інстанції вказівок Вищого господарського суду України, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про необхідність прийняття постанови про визнання боржника - ТОВ "Трансмарі" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Доводи скаржників про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та в більшості своїй, зводяться до переоцінки доказів, зокрема, щодо правомірності прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трансмарі" до розгляду місцевим судом, що в силу норм ст. 8 Закону про банкрутство виключає її перегляд в касаційному порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч.1 ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5 та залишення без змін постанови господарського суду міста Києва від 24.06.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 910/9260/14.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, отже судовий збір у даному випадку не розподіляється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" в особі засновника товариства ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 24.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 910/9260/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков