Постанова

від 27.04.2018 по справі 815/3018/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 квітня 2018 року

справа №815/3018/17

адміністративне провадження №К/9901/4976/17

Верховний Суд у складі колегії суддівКасаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у складі судді Левчук О.А. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А., Федусика А.Г. у справі №815/3018/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркадон" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркадон" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2016 року № 0002011406.

Позовна заява мотивована тим, що висновок про несвоєчасне оприбуткування торгівельної виручки є необґрунтованим, позаяк касовий апарат був несправний, що виключало можливість вчасно зробити звіт у книзі обліку реєстратора розрахункових операцій. Висновок про наявність позалімітних залишків готівки в касі не відповідає дійсності, оскільки виручка щоденно здавалась до банку. Грошові кошти оприбутковувались у касі Товариства з подальшою передачею в банк позалімітних грошових коштів.

26 липня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд постановою адміністративний позов задовольнив частково, податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2016 року №0002011406 скасував в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 76 096,22 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем дотримані Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 637), оскільки встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку графік роботи підприємства не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, а тому понадлімітні кошти здавались до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі в розмірі 76 096,22 грн.

В той же час, суд першої інстанції зробив висновок про правомірність застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за несвоєчасне оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми у розмірі 32 292,3 грн (6458,46 грн х 5) на підставі того, що позивачем не було вчинено дій з оприбуткування готівки при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій, а саме 10 червня 2016 року не здійснено запис в корінець розрахункової квитанції з поміткою Службове внесення в сумі 6458,46 грн та запис в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, апеляційна скарга позивача задоволена, постанова суду першої інстанції скасована, прийнята у справі нова постанова, якою адміністративний позов задоволений, скасоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення на загальну суму 108 388,52 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що не погоджується з його висновком про обґрунтованість застосування штрафу за несвоєчасне оприбуткування готівки за 10 червня 2016 року, оскільки не оприбуткування готівки у вказану дату сталося не з вини робітників позивача, а внаслідок виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу, що позбавило можливості позивача своєчасно роздрукувати Z-звіт за вказану дату.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що в ході фактичної перевірки Товариства виявлені порушення чинного законодавства у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівки та понадлімітної готівки, що підтверджується наявними доказами. Однак, суди попередніх інстанцій надали перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів адміністративного судочинства, таких як рівність учасників процесу перед законом і судом, диспозитивність, офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №2102 від 08 грудня 2016 року проведено фактичну перевірку позивача з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, за результатами якої 23 грудня 2016 року складено акт про результати фактичної перевірки № 711/15/54/РРО/40199796 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування торгівельної виручки (за готівку) в книгу обліку розрахункових операцій в сумі 6 458,46 грн, а саме торгівельна виручка (готівка) в сумі 6 458,46 грн за 10 червня 2016 року оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій 11 червня 2016 року, що підтверджується контрольною стрічкою РРО та встановлено понадлімітні залишки готівки в касі на загальну суму 38 048,11 грн.

30 грудня 2016 року відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 108 388, 52 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав на те, що висновки суду першої інстанції є частково необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо дотримання позивачем вимог Положення № 637, оскільки встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку графік роботи підприємства не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, а тому понадлімітні кошти здавались до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до пункту 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з пунктом 2.10 Положення № 637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість).

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637 ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Згідно з пунктом 5.1 Положення № 637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Пунктом 5.9 Положення №637 передбачено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Відповідно до пункту 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Згідно з пунктом 7.21 Положення № 637 під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що 05 квітня 2016 року директором позивача виданий наказ № 1, яким встановлено, що понадлімітні залишки готівкових коштів, які надходять до каси підприємства, здаються відповідальною (підзвітною) особою до банківських установ не пізніше наступного робочого дня із дня надходження таких коштів до каси підприємства та призначено директора відповідальним за своєчасну здачу понадлімітних залишків готівкових коштів до банківських установ.

Пунктом 2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників позивача від 05 квітня 2016 року, встановлений початок роботи роздрібних магазинів з 07:30, закінчення 23:00, без вихідних та перерв.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем дотримано вимоги Положення № 637, оскільки встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку графік роботи підприємства не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, а тому понадлімітні кошти здавались до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи заявника касаційної скарги про наявність обставини перевищення лімітів залишку готівки в касі позивача.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що з боку позивача відсутнє порушення у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівки в ситуації, коли реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу.

Згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій повинно здійснюватися на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК), а тому неможливість роздрукування Z-звіту за 10 червня 2016 року позбавило позивача можливості своєчасно оприбуткувати готівку у книзі обліку розрахункових операцій.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивач здійснював господарську діяльність у крамниці Дон Батон із застосуванням реєстратора розрахункових операцій № 3000228085. У вечері 10 червня 2016 року, після закінчення робочого дня крамниці ДонБатон , приблизно о 23:05 год. реєстратор розрахункових операцій вийшов із ладу, внаслідок чого стало неможливим роздрукуванням фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 10 червня 2016 року, що підтверджується пояснювальною запискою касира.

Через технічну несправністю реєстратора розрахункових операцій, його було вилучено та відправлено для огляду та ремонту до ПП Комес-електронік 2000 , з яким позивачем укладений договір на технічне обслуговування та ремонт РРО.

Протягом технічної несправності РРО будь-які господарські операції у крамниці Дон Батон не проводились та будь-які кошти до каси підприємства не надходили.

Працівниками ПП Комес-електронік 2000 встановлено, що причиною технічної несправності РРО стала некоректна робота АКБ, що підтверджується відповідним записом у розділі № 4 книги обліку розрахункових операцій.

11 червня 2016 року, після усунення технічної несправності реєстратора розрахункових операцій, касиром позивача роздрукований фіскальний звітний Z-звіт за 10 червня 2016 року та на його підставі зроблений відповідний запис у книзі обліку розрахункових операцій.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що несвоєчасне оприбуткування готівки за 10 червня 2016 року сталося не з вини працівників позивача, а внаслідок виходу реєстратору розрахункових операцій із ладу, що позбавило позивача технічної можливості своєчасно роздрукуватиZ-звіт за 10 червня 2016 року.

10 червня 2016 року позивач не використовував розрахункові квитанції, оскільки після виходу реєстратору розрахункових операцій із ладу та за весь час його поломки позивач розрахункові операції у крамниці Дон Батон не здійснював.

За відсутності фіскального звітного чеку та даних розрахункової книжки оприбуткування готівки за 10 червня 2016 року виявилось неможливим, адже був відсутній документ, на підставі якого можливо було б оприбуткувати готівку.

Суд відхиляє доводи заявника касаційної скарги про те, що відповідач повинен був заповнити розрахункову квитанцію, в корінці якої вказати Службове внесення , та на її підставі здійснити відповідний запис в книзі обліку розрахункових операцій згідно з положеннями Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерствадоходів і зборів України від 28.08.2013р. № 417, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 417), з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ІІ Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій Порядку № 417 використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункової операції, передбачає, зокрема щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Згідно з пунктом 9 глави 4 розділу ІІ Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій Порядку № 417 у розділі 3 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою реєстратора розрахункових операцій після відновлення постачання електроенергії чи встановлення реєстратора розрахункових операцій після ремонту.

Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу ІІІ Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок Порядку № 417 сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою Службове внесення . Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою Службова видача .

Згідно з пунктом 1 глави І Загальні положення Порядку № 417 він розроблений відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Податкового кодексу України.

Статтею 5 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, вказано нормою закону передбачено використання розрахункової книжки у випадку проведення розрахункових операцій в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового відключення електроенергії.

В свою чергу, в спірних правовідносинах розрахункові операції в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій не проводилися, а тому норми Порядку № 417 щодо заповнення розрахункової квитанції та здійсненні на її підставі записів в книзі обліку розрахункових операцій, на які посилається скаржник, не поширюються на такі правовідносини.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі №815/3018/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: С.С.Пасічник

В.П.Юрченко