Рішення

від 26.04.2018 по справі 903/242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2018 р. Справа № 903/242/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/242/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд XXI» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» , с. Доротище, Ковельського району, Волинської області

про стягнення 37 121,67 грн.,

у присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1В.(довіреність № б/н від 17.04.2018р.),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Конкорд XXI» звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» 93189,45 грн., з них: 64940,38 грн. заборгованості за поставлений товар, 28249,03грн. пені,

На обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 579 від 01.04.2016р.

Позивачем на підставі ст.249 ГПК України подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2018р. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; задовольнити клопотання позивача та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи призначено на 26.04.2018 року.

19.04.2018р. на адресу суду надійшла заява позивача від 16.04.2018р. про зменшення розміру позовних вимог. Позивач просив суд стягнути з ТзОВ Брума 57 121,67 грн. з них: 44 940,38 грн. основного боргу, 7 824,86 грн. пені за період з 09.11.2017р. по 02.04.2018р., 773,93 процентів річних за період з 09.11.2017р. по 02.04.2018р. та 3 582,50 збитків завданих інфляцією за листопад 2017 року-березень 2018 року. Заяву обґрунтував тим, що відповідач частково сплатив борг на суму 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 320 від 16.04.2018р.

26.04.2018р. на адресу суду надійшла заява позивача від 26.04.2018р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з ТзОВ Брума 37 121,67 грн. з них: 24 940,38 грн. основного боргу, 7 824,86 грн. пені за період з 09.11.2017р. по 02.04.2018р., 773,93 процентів річних за період з 09.11.2017р. по 02.04.2018р., 3 582,50 грн. інфляційних за період з листопада 2017 року по березень 2018 року.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, суд прийняв заяву позивача № б/н від 26.04.2018р.р. про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову - 37 121,67 грн., з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 26.04.2018р. позивач позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4502200021100 від 19.04.2018р.

Враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 26.04.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що він належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 37 121,67 грн. заборгованості підлягає до задоволення з огляду на таке.

01.04.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю Конкорд XXI як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «Брума» , як покупцем було укладено договір поставки № 579.

Відповідно до р. 1. договору постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця товар, а саме: цвяхи, пневмноінструмент та запчастини, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його вартість на умовах, у строки і в порядку, визначеному цим договором. Асортимент, кількість та ціна товару зазначається в рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання попереднього письмового чи усного замовлення покупця. Партією товару є кількість товару, що поставлений по одній товарній накладній.

Відповідно до п. 2.4. договору поставки датою поставки товару та моментом переходу до покупця права власності і всіх ризиків на товар за цим договором вважається дата передачі товару покупцю на складі постачальника, що вказана у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору № 579 від 01.04.2016р. позивач передав відповідачу товар: цвяхи на суму 224 940,38 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2230 від 25.10.2017р., рахунком на оплату № 2388 від 19.10.2017р., довіреністю № 29 від 25.10.2017р. на отримання цінностей за рахунком № 2388 від 19.10.2017р., доданими до матеріалів справи.

Видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень.

Відповідно до р. 5 договору ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в рахунках. Ціна товару є договірною, зазначена в прас-листі постачальника та підпорядкована системі знижок постачальника. З урахуванням конкурентоспроможності з аналогічним товаром. Сторони визнають, що ціни на товар, що діють на момент підписання цього договору, є попередніми і можуть бути змінені. Постачальник залишає за собою право коригування цін на товари в межах зміни співвідношення вартості показників, котрі впливають на ціноутворення товару. Розрахунок між сторонами за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем в безготівковому порядку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків, наданих постачальником, наступним чином: не менше ніж 50% від вартості партії товару, що постачається у вигляді передоплати, решту 50% на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому випадку до кінця поточного місяця.

Однак, відповідач у повному обсязі, у встановлені р. 5 договору строки за отриманий товар оплати не здійснив.

12.03.2018р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 011 з вимогою сплатити 134 940,38 грн. заборгованості згідно з договором № 579 від 01.04.2016р.

Відповідач вимог претензії не виконав, суму боргу не сплатив, що призвело до звернення позивача з позовом до суду.

Станом на день подачі позову загальна сума заборгованості відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд XXI» становила 64 940,38 грн., а з урахуванням заяви позивача від 26.04.2018р. про зменшення розміру позовних вимог сума основного боргу становить 24 940,38 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 24 940,38 грн., або доказів її оплати відповідач суду не надав.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу Україн за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих на себе за договором поставки № 579 від 01.04.2016р. зобов'язань, не перерахував у повному обсязі оплати за отриманий товар, позовна вимога про стягнення з нього 24 940,38 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

В заяві про зменшення розміру позовних вимог від 26.04.2018р. позивач просить також стягнути з відповідача 7 824,86 грн. пені за період 09.11.2017р. по 02.04.2018р., 773,93 грн. процентів річних за період з за період 09.11.2017р. по 02.04.2018р. та 3 582,50 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з листопада 2017 р. по квітень 2018р.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.2. договору за порушення строків оплати за поставлений товар (у випадку перевищення терміну оплати, визначеному п. 5.3. договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3 % від вартості неоплаченої частини товару за кожен день прострочки.

Позивачем нараховано пеню із врахуванням ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , оскільки відповідно до ст. 3 закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що відповідачем були порушені визначені договором строки оплати вартості товару, встановлених п. 5.3. договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7 824,86 грн. пені за період з 09.11.2017р. по 02.04.2018р. підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування розміру збитків, завданих інфляцією, за допомогою програмного комплексу Ліга: закон для всіх судом встановлено, що є правові підстави для нарахування 3 506,77 грн. збитків, завданих інфляцією.

Початок невиконання відповідачем зобов'язання з оплати виникає з листопада 2017 року.

Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С - сума боргу; ІІср.- сукупний індекс інфляції.

Сума збитків, завданих інфляцією, за листопад 2017 року становить 584,46 грн., за грудень 2017 року 649,40 грн. за січень 2018 року 974,11 грн., за лютий 2018 року 584,46 грн. за березень 2018 року 714,34 грн.

Всього сума збитків, завданих інфляцією, складає 3 506,77 грн. Однак позивач просить стягнути 3 852,50 грн. Отже, в задоволенні 75,73 збитків, завданих інфляцією слід відмовити як в нарахованих безпідставно.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, з нього слід також стягнути 773,93 грн. процентів річних за період з 09.11.2017р. по 02.04.2018р.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати на підставі п. 3 ч. 4 ст.129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» (45022, Волинська область, Ковельський район, с. Доротище, вул. Лесі України,49, код 37707381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд XXI» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 26/2, код 32049534) 37 045 грн. 94 коп. з них: 24 940 грн. 38 коп., 7 824 грн. 86 коп. пені, 773 грн. 93 коп. процентів річних, 3 506 грн. 77 коп. збитків завданих інфляцією, 700 грн. 40 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. В задоволенні 75 грн. 73 коп. збитків, завданих інфляцією відмовити.

Повне рішення складено: 02.05.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя І. О. Якушева