ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2018р. Справа № 914/400/18
За позовом: Приватного акціонерного товариства “ОТІС”, м. Київ
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного кооперативу “Апартаменти-Захід 6”, м. Львів
про стягнення 49 200, 00 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства “ОТІС” до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного кооперативу “Апартаменти-Захід 6” про стягнення 49 200, 00 грн заборгованості за договором від 29.09.2014 D2 № 16361.
Ухвалою суду 07.03.2018 відкрито провадження у справі № 914/400/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.04.2018. Представник позивача в судове засідання 02.04.2018 не з'явився, обов'язкова явка в судове засідання судом не вимагалася. Представник відповідача в судове засідання 02.04.2018 не з'явився, письмового відзиву, доказів сплати заборгованості, акта звірки взаємних розрахунків з позивачем станом на час звернення з позовом до суду не подав. У зв'язку із відсутністю доказів отримання відповідачем ухвали суду від 07.03.2018, суд постановив відкласти розгляд справи на 23.04.2018.
Представник позивача в судове засідання 23.04.2018 не з'явився, на адресу суду надіслав оригінали доказів для огляду судом.
Представник відповідача в судове засідання 23.04.2018 не з'явився, на адресу суду повернувся конверт із ухвалою про відкриття провадження у справі із відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання». Ухвали про відкриття провадження і відкладення розгляду справи скеровувалися відповідачу за адресою вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: 79007, м. Львів, вул. Наливайка, 3, кімн. 9.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи, судом прийнято судове рішення у справі.
Позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство “ОТІС” (надалі – позивач, підрядник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного кооперативу “Апартаменти-Захід 6” (надалі – відповідач – замовник) про стягнення 49 200, 00 грн заборгованості за договором від 29.09.2014 D2 № 16361 (надалі – договір).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору, позивач як підрядник прийняв на себе зобов'язання виготовити ліфтове обладнання і провести монтажно - налагоджувальні роботи для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Пулюя, 34, 36, 38…..с.6 (ліфт, в/п 1000 кг на 12 зупинок), а замовник зобов'язаний сплатити підряднику вартість зазначеного обладнання та вартість монтажно - налагоджувальних робіт.
Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість договору з врахуванням ПДВ склала 393 960 грн.
Відповідно до пункту 2.2. даного договору, розрахунки здійснюються шляхом поетапної оплати:
1- й етап – 30 % вартості обладнання, до 30 вересня 2014 року.
2- й етап – 30 % вартості обладнання, до 31 жовтня 2014 року.
3- й етап – 40 % вартості обладнання, до 30 листопада 2014 року.
4- й етап – 50 % вартості робіт, протягом 5 банківських днів після прибуття обладнання на об'єкт монтажу.
Подальші розрахунки - 50% вартості робіт (монтажно - налагоджувальні роботи ліфтового обладнання) здійснюються замовником на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.
Свої зобов'язання за договором щодо виконання монтажно - налагоджувальних робіт ліфтового обладнання позивач виконав, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2015 року на суму 98 400, 00 грн.
Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання перед позивачем за договором щодо виконання 1-го, 2-го, 3-го, та 4-го етапів оплати виконав належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 344 760, 00 грн, а саме:
• від 01.10.2014 № 69 на суму 88 668, 00 грн;
• від 10.03.2015 № 12456386 на суму 88 668, 00 грн;
• від 16.03.2015 № 12456425 на суму 167 424, 00 грн.
Однак, здійснення подальшого розрахунку – оплату 50% вартості монтажно - налагоджувальних робіт ліфтового обладнання робіт у розмірі 49 200 грн, відповідач не здійснив.
Відповідно до п. 2.2. договору оплата за виконані роботи здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.
Враховуючи те, що відповідач 30 вересня 2015 року підписав акт приймання виконаних будівельних робіт без будь-яких зауважень і заперечення щодо якості та вартості виконаних робіт зі сторони відповідача не заявлялись, то останній, відповідно до умов пункту 2.2. договору, зобов'язаний був здійснити оплату не пізніше 6 жовтня 2015 року. Однак, відповідач в зазначений термін подальший розрахунок, а саме 49 200, 00 грн вартості робіт (монтажно - налагоджувальні роботи ліфтового обладнання) не здійснив у зв'язку з чим, свої зобов'язання за договором виконав не повністю.
Позивач 23.01.2018 скерував на адресу відповідача претензію № 22-юр щодо оплати наступної частини вартості робіт у розмірі 49 200, 00 грн, яку останні залишив без відповіді. Вищенаведене і стало підставою для звернення з позовом до суду.
Позиція відповідача.
Відповідач письмових пояснень чи заперечень на позов до суду не подав, доказів сплати заборгованості не представив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові проведені роботи. Оплата робіт здійснюється відповідно до встановленої договором ціни.
Як встановлено судом, 29.09.2017 між сторонами у справі було укладено договір на виготовлення та монтаж ліфтового обладнання D2 № 16361, згідно з яким підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання виготовити ліфтове обладнання і провести монтажно - налагоджувальні роботи для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Пулюя, 34, 36, 38…..с.6 (ліфт, в/п 1000 кг на 12 зупинок), а замовник зобов'язався сплатити підряднику вартість обладнання, за ціною, визначеною цим договором у розділі 2 та провести прийомку поставленого від підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4.
Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість договору з врахуванням ПДВ склала 393 960 грн.
Згідно з п. 2.2. договору, розрахунки здійснюються шляхом поетапної оплати:
1-й етап – 30 % вартості обладнання, до 30 вересня 2014 року.
2-й етап – 30 % вартості обладнання, до 31 жовтня 2014 року.
3-й етап – 40 % вартості обладнання, до 30 листопада 2014 року.
4-й етап – 50 % вартості робіт, протягом 5 банківських днів після прибуття обладнання на об'єкт монтажу.
Подальші розрахунки - 50% вартості робіт здійснюються замовником на підставі акта (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.
Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом трьох робочих днів перевіряє обґрунтованість акта та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт. Оплата за виконані роботи здійснюється протягом п'яти банківських днів після підписання акта.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що виконання робіт за договором здійснюватиметься в 2 етапи:
1- й етап - поставка обладнання, що оформляється видатковою накладною.
2- й етап - виконання робіт, що оформляється актом прийомки виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2. договору, постачання обладнання та монтажні роботи здійснюються у термін, який зазначено у додатку № 1 після оплати першого етапу договору згідно з п.2.2. та після повного погодження замовленої технічної документації, наданої згідно з п.5.2.
Як вбачається із акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2015 року на суму 98 400, 00 грн, позивач свої зобов'язання за договором щодо виконання монтажно - налагоджувальних робіт ліфтового обладнання виконав.
Враховуючи те, що відповідач 30 вересня 2015 року підписав акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 без будь-яких зауважень щодо якості та вартості виконаних робіт, то останній, відповідно до умов пункту 2.2. договору, зобов'язаний був здійснити оплату не пізніше 6 жовтня 2015 року.
Однак, відповідач в зазначений термін подальший розрахунок, а саме 49 200, 00 грн вартості робіт (монтажно - налагоджувальні роботи ліфтового обладнання) не здійснив у зв'язку з чим, свої зобов'язання за договором повністю не виконав.
Позивач 23.01.2018 скерував на адресу відповідача претензію № 22-юр щодо оплати наступної частини вартості робіт у розмірі 49 200, 00 грн, яку останні залишив без відповіді. Вищенаведене і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Станом на час розгляду справи відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів погашення боргу до суду не надав, отже, вимога про стягнення з відповідача 49 200, 00 грн заборгованості є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 124, 129, 231, 236-241, 331, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Апартаменти-Захід 6” (79007, м. Львів, вул. Наливайка, будинок 3, кімната 9, код ЄДРПОУ 39228404) на користь приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) суму в розмірі 50 962, 00 грн, з яких:
- 49 200, 00 грн заборгованості;
- 1 762, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2018 |
Оприлюднено | 04.05.2018 |
Номер документу | 73701944 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні