ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2018р. Справа №914/388/18
Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі судового засідання Думин В.Я. розглянула справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Справа Наша» , м. Луцьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія №1» , м. Львів
про стягнення заборгованості 500 000, 00 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору та обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Справа Наша» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія №1» про стягнення заборгованості 500 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань згідно Додаткової угоди до правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю Справа наша (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія №1 (Новий кредитор) 03.10.2016 р. Позивач, зокрема, стверджує, що відповідачем в порушення п. 2.6 Правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 р. (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 03.10.216 р.) не здійснено зобов'язання щодо оплати суми в розмірі 500 000,00 грн. до 01.05.2017 року, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою від 02.03.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 27.03.2018 року.
Ухвалою від 27.03.2018 р. підготовче засідання відкладено на 24.04.2018 р.
27.03.2018 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№10913/18), в якому зазначив, що ТзОВ Транспортна компанія №1 визнає, що дійсно станом на момент подання відзиву у відповідача є заборгованість за Правочином про уступку права вимоги від 04.03.2016 р. в розмірі 500 000,00 грн. Однак погасити вказану заборгованість відповідач немає можливості , оскільки перебуває у скрутному фінансовому становищі.
Ухвалою від 24.04.2018 р. суд закрив підготовче провадження у справі №914/388/18 та перейшов до розгляду справи по суті.
В судове засідання 24.04.2018р. з'явився представник позивача. Позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 24.04.2018р., однак у поданому 27.03.2018 р. відзиві на позовну заяву (вх.№10913/18) відповідач просить розглядати справу за наявними матеріалами без присутності відповідача.
За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Золотий Екватор (Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Справа наша (Позикодавець) було укладено Договір безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 31, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику позику в сумі 2 000 000 000, 00 грн., з метою створення та реалізації останнім програм по проведенню економічно доцільних господарських операцій.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
У відповідності до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 04.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Справа наша (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія №1 (Новий кредитор) укладено Правочин про уступку права вимоги (далі - Правочин), відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає право вимоги першого і стає кредитором ТОВ Золотий Екватор , відповідно до умов якого предметом відступлення є вимога до боржника по виконанню частини зобов'язання згідно Договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 31 від 05.02.2016 (далі - Основний договір), а саме зобов'язання по поверненню суми позики в розмірі 120 000 000, 00 грн.
03.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Справа наша (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія №1 (Новий кредитор) укладено Додаткову угоду до правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року, якою внесли зміни щодо графіку сплати суми заборгованості.
Відповідно до ст. ст. 525 , 526 , 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України , де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно з п. 2.6. Правочину (в редакції Додаткової угоди від 03.10.16), право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене первісним кредитором та новим кредитором в сумі 120 000 000,00 грн. Новий кредитор зобов'язується оплатити первісному кредитору зазначену грошову суму в наступні терміни:
- до 05.12.2016 (включно) - 550 000, 00 грн., із зазначенням у призначенні платежу: згідно рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 року по справі № 910/10711/16 ;
- до 31.12.2016 (включно) - 500 000, 00 грн., із зазначенням та призначенні платежу: згідно правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року та додаткової угоди від 03.10.2016 року ;
- до 01.05.2017 (включно) - 500 000, 00 грн., із зазначенням та призначенні платежу: згідно правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року та додаткової угоди від 03.10.2016 року ;
- до 01.07.2017 (включно) - 118 450 000, 00 грн., із зазначенням та призначенні платежу: згідно правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року та додаткової угоди від 03.10.2016 року .
Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, останнім не здійснено зобов'язання визначене п. 2.6 Правочину, з урахуванням внесених до нього змін Додатковою угодою від 03.10.2018 р., а саме щодо оплати суми в розмірі 500 000,00 грн. до 01.05.2017 року.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми в розмірі 500 000,00 грн. на виконання п.2.6. Правочину.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та слід стягнути з відповідача 500 000,00 грн. заборгованості.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія №1 (79052, м. Львів, вул. Рудненська, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи: 36927594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Справа Наша (43010, м. Луцьк, вул. Коперника, будинок 8А, каб. 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 32877786) 500 000,00 грн заборгованості та 7 500,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 02.05.2018р.
Суддя Запотічняк О.Д.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73701995 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні