Постанова

від 25.04.2018 по справі 910/18601/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. Справа№ 910/18601/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання Москаленко Г.С.

За участю представників сторін, відповідно до протоколу судового засідання від 25.04.2018,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.12.2017

у справі № 910/18601/17 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант

до Публічного акціонерного товариства Комерційний

банк Приватбанк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Лазурний Берег

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лекс Грант (далі - позивач, ТОВ Лекс Грант ) звернулося з позовом у даній справі до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - відповідач, ПАТ КБ Приватбанк ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лазурний Берег (далі - третя особа, боржник, ТОВ Лазурний Берег ) про зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали кредитних договорів № 4Л14399И від 24.12.2014 та № 4Л14400И від 24.12.2014 та інших документів, які підтверджують перехід права вимоги позивача до ТОВ Лазурний Берег .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за умовами договору поруки № 4Л14399И/П від 08.11.2016 (далі - Договір поруки) як поручитель сплатив відповідачу як кредитору заборгованість ТОВ Лазурний Берег як боржника за Кредитними договорами № 4Л14399И від 24.12.2014 та № 4Л14400И від 24.12.2014. У свою чергу відповідач, в порушення умов Договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу України не передав позивачу, як поручителю (який погасив заборгованість боржника), оригінали кредитних договорів, які підтверджують обов'язок ТОВ Лазурний Берег перед відповідачем за Кредитними договорами та інші документи, які підтверджують перехід права вимоги позивача. Оскільки відповідач ухиляється від вчинення вказаних дій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними доказами, просив суд у позові відмовити. При цьому, відповідач наголошував на тому, що законодавством України та укладеним між сторонами Договором поруки не передбачено, що відповідач має передати оригінали Кредитних договорів та інших документів. Крім того, відповідач звернув увагу на відсутність доказів порушення прав позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/18601/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В обґрунтування рішення суд послався, зокрема, на відсутність обов'язку відповідача передати саме оригінали витребуваних документів та недоведеність порушення прав позивача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Лекс Грант звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/18601/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, що відповідачем прийнято оплату за Кредитними договорами, проте не вчинено жодних дій з передачі саме оригіналів документів, оскільки лише на підставі них позивач зможе звернутися до боржника з відповідними вимогами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Зеленіна В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2018.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.04.2018, у зв'язку з перебуванням суддів Зубець Л.П., Зеленіна В.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/18601/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 справу прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 25.04.2018.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/18601/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники інших сторін у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

08.11.2016 між ТОВ Лекс Грант (далі - поручитель) та ПАТ КБ Приватбанк (далі - кредитор) укладено Договір поруки № 4Л14399И/П (далі - Договір поруки).

За умовами Договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Лазурний Берег (код за ЄДРПОУ 32673196) (далі - боржник) своїх зобов'язань за Кредитними договорами № 4Л14399И від 24.12.2014, № 4Л14400И від 24.12.2014, а саме: з повернення кредитів та сплати відсотків за користування кредитами на умовах та в терміни, відповідно до умов Кредитних договорів.

Згідно з п.п. 5 та 6 Договору поруки у випадку невиконання боржником свого обов'язку, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Як передбачено п. 7 Договору поруки, у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п. 6 цього Договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за Кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ Приватбанк . Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті Призначення платежу якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього Договору.

Відповідно до п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним у цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 10 Договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

Пунктами 11, 17 Договору поруки передбачено, що останній набуває чинності з дати укладання, підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань за ним. Цей Договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ Приватбанк в порядку, передбаченому Законом України Про електронні документи та електронний документообіг та Законом України Про електронний цифровий підпис , а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 01.04.2016, укладеної сторонами.

Згідно платіжних доручень № 76 від 09.11.2016 на суму 300 292 895,19 грн. та № 77 від 09.11.2016 на суму 287 484 211,11 грн. позивачем перераховано відповідачу кошти в загальній сумі 587 777 106,30 грн. У призначенні платежів вказано, що кошти сплачені за виконання зобов'язань по кредитним договорам № 4Л14399И від 24.12.2014, № 4Л14400И від 24.12.2014 згідно договору поруки № 4Л14399И/П від 08.11.2016 (а.с. 18-19).

Позивач зазначає, що оскільки він виконав свої зобов'язання за Договором поруки та сплатив відповідачу заборгованість ТОВ Лазурний Берег за Кредитними договорами у сумі 587 777 106,30 грн., то згідно з умовами Договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу України ПАТ Приватбанк повинен передати позивачу оригінали кредитних договорів і відповідні документи, які підтверджують зобов'язання ТОВ Лазурний Берег .

Враховуючи, що відповідач не передав вищевказані документи позивачу, останній звернувся за захистом своїх прав до суду та просив зобов'язати відповідача передати позивачу оригінали Кредитних договорів та документів, які засвідчують зобов'язання ТОВ Лазурний Берег .

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідачем не заперечується факт отримання коштів від позивача у сумі 587 777 106,30 грн. та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сума коштів, перерахованих позивачем на підставі Договору поруки, є прийнятою відповідачем в рахунок оплати зобов'язань ТОВ Лазурний Берег за Кредитними договорами № 4Л14399И від 24.12.2014, № 4Л14400И від 24.12.2014.

Як зазначено вище, п. 10 Договору поруки передбачає, що відповідач зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку ТОВ Лазурний Берег за Кредитним договором передати позивачу впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

Тобто, у даному випадку умовами укладеного між сторонами Договору поруки чітко встановлено обов'язок відповідача надати не оригінали, а саме належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язок ТОВ Лазурний Берег як боржника.

Таким чином, законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, позивач має право вимагати виконання зобов'язання щодо передачі йому впродовж 5 робочих днів банку належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором, але вимоги позивача зводяться до витребування саме оригіналів документів.

Проте, відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Слід також зазначити, положеннями ст. 556 Цивільного кодексу України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Наслідки, передбачені у вищезгаданій ст. 556 Цивільного кодексу України, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, що узгоджується з положенням п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Натомість часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитними договорами не породжує перехід до нього прав кредитора за цими договорами (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15).

Позивачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач погасив повністю всі зобов'язання ТОВ Лазурний Берег за Кредитними договорами, а не їх частину. Відсутня вимога ПАТ КБ Приватбанк про сплату поручителем коштів. Крім того, в Договорі поруки відсутня вказівка на суму конкретних зобов'язань ТОВ Лазурний Берег , за виконання яких поручився позивач.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначаючи у позові про необхідність зобов'язання відповідача надати оригінали документів, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що він звертався до відповідача з вимогою про надання цих документів, а відповідач залишив відповідну вимогу без задоволення чи без належного реагування.

Докази на підтвердження того, що виконання позивачем відповідно до Договору поруки зобов'язання ТОВ Лазурний Берег перед відповідачем за Кредитними договорами у сумі 587 777 106,30 грн. не визнається чи оспорюється ТОВ Лазурний Берег , як боржником, та докази відповідного звернення з цього приводу позивача до ТОВ Лазурний Берег також в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене в сукупності, позивачем не доведено порушення його прав.

З огляду на досліджені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Подібні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/14022/17, від 01.03.2018 у справі № 910/14023/17, від 19.04.2018 у справі № 910/13651/17.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Лекс Грант в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/18601/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Лекс Грант (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/18601/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/18601/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

А.О. Мальченко

Повний текст рішення складено 02.05.2018