Постанова

від 27.04.2018 по справі 925/856/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/856/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 (Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Баранець О.М.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 17.08.2017 (Васянович А.В.) у справі № 925/856/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фараон груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" про стягнення 46 411,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фараон груп" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" (Відповідач) про стягнення боргу у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору про надання охоронних послуг №14/04/17 від 14.04.2017 в сумі 46 411,67 грн, а саме: 45 367,60 грн основний борг, 932,21 грн пеня та 111,86 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за надані Позивачем послуги по договору про надання охоронних послуг №14/04/17 Відповідач розрахувався частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 45 367,60 грн за період квітень-травень 2017 року, на яку нараховано пеню відповідно до пункту 5.9 договору та 3% річних згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.08.2017 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що договір №14/04/17 припинив свою дію 31.05.2017, а охорону об'єкту знято 01.06.2017 і до 01.06.2017 Позивачем належним чином надавались послуги відповідно до умов договору, проте Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг за період квітень-травень 2017 року виконав неналежним чином, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 рішення Господарського суду Черкаської області від 17.08.2017 залишено без змін з тих же підстав.

Відповідач подав касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В касаційній скарзі Відповідач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях, з тих підстав, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про направлення Позивачем акту приймання-передачі виконаних робіт №33 від 31.05.2017, оскільки не надано доказів його надсилання Відповідачу. Опис вкладення від 08.06.2017 не може вважатись належним доказом його надіслання з тих підстав, що в ньому відсутні дані за який саме місяць складений акт, а лист направлено поза терміном, визначеним договором.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій у даній справі без змін з тих підстав, що доводи касаційної скарги не відповідають дійсності, оскільки акт надання послуг № 33 від 31.05.2017, рахунок-фактура № 33 від 29.05.2017 та акт звіряння розрахунків за період з 14.04.2017 по 31.05.2017 направлені Відповідачу 08.06.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, проте Відповідач не повернув та не підписав зазначені документи, а також не оплатив надані за зазначений період послуги, що вірно встановлено судами попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що між Позивачем (Охоронне агентство) та Відповідачем (Замовник) 14.04.2017 укладено договір про надання охоронних послуг №14/04/17, за умовами якого Охоронне агентство зобов'язалося забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається Замовником під охорону, згідно з актом прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до договору), а Замовник - щомісячно сплачувати Охоронному агентству встановлену цим договором плату.

Згідно з пунктом 7.3 договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 41724,00 грн з ПДВ.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до пункту 7.5 договору Охоронне агентство зобов'язано надати Замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання Замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Дія договору може бути припинена достроково, а сторона-ініціатор розірвання договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менше ніж за 10 днів (пункт 8.2 договору).

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, Позивач надав Відповідачу послуги з охорони на загальну суму 65367,00 грн, проте Відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати належним чином не виконав та частково розрахувався за отримані послуги (за квітень 2017 року) на суму 20000,00 грн. Листом №09.06-17 від 08.06.2017 Позивач направив Відповідачу акт надання послуг №33 від 31.05.2017 на суму 41724,00 грн, рахунок-фактуру №33 від 29.05.2017 на оплату послуг за травень, а також акт звіряння взаєморозрахунків, проте Відповідач акт надання послуг за травень 2017 року не підписав та не повернув Позивачу, кошти за отримані послуги не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 45367,60 грн за період квітень-травень 2017 року. Претензія Позивача від 12.06.2017 про сплату заборгованості Відповідачем також залишена без відповідного реагування.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Встановивши неналежне виконання Відповідачем умов договору №14/04/17 за період з квітня по травень 2017 року та наявність підстав для стягнення заборгованості за отримані від Позивача послуги за вказаний період, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення суми основного боргу.

Також, суди, здійснивши перерахунок пені, заявленої до стягнення відповідно до пункту 5.9 договору з урахуванням вимог статті 549 ЦК України, 3% річних згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, мотивовано задовольнили зазначені вимоги Позивача в повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання Відповідача на те, що в описі вкладення від 08.06.2017 не вказано за який саме місяць надсилається акт надання послуг. Судом встановлено, що перелік вкладення в описі співпадає з додатками до листа №09.06-17 від 08.06.2017, а в акті №33 від 31.05.2017 та рахунку-фактурі №33 від 29.05.2017 зазначено про послуги охорони за травень 2017 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, здійснено перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосовано законодавство під час розгляду справи.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що опис вкладення від 08.06.2017 не може вважатись належним доказом надіслання Відповідачу акту надання послуг № 33 від 31.05.2017 з тих підстав, що в ньому відсутні дані за який саме місяць складений акт, колегією суддів відхиляється з підстав, наведених у даній постанові суду.

Щодо твердження Відповідача, що лист, яким Позивач направив акт за травень 2017 року був направлений поза терміном, визначеним договором, колегія суддів зазначає, що пунктом 7.5 договору, як вірно встановили попередні судові інстанції, визначено порядок оформлення (підписання) сторонами відповідних актів надання послуг і, в разі, якщо Замовник (Відповідач) не згодний із актом, він має певний строк (5 робочих днів) для надання заперечень на цей акт. Судами не встановлено, що Відповідач скористався своїм правом та відповідно до пункту 7.5 договору надав заперечення щодо викладеного в акті за травень 2017 року.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 17.08.2017 у справі №925/856/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.