Рішення

від 11.04.2018 по справі 806/767/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м.Житомир справа № 806/767/18

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Климчук К.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 440575/38329922 від 19.12.17 р., зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" (далі - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби № 440575/38329922 від 19.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017 року, скасувати його та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладку № 5 від 27.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс";

- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" судові витрати 3524,00 грн. судового збору та 2900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 листопада 2017 року позивачем при реєстрації податкових накладних була отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з відомостями щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017. Вказує, що 11 грудня 2017 року позивач направив відповідачу пояснення та копії документів, які підтверджують реальність господарської операції та інформацію, зазначену у податковій накладній № 5 від 27.11.2017, до якої застосована процедура зупинення реєстрації. За результатами розгляду наданих ТОВ "Поліссяагросервіс" документів, відповідачем прийнято рішення № 440575/38329922 від 19 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, вказана відмова є протиправною, оскільки ТОВ "Поліссяагросервіс" були надані усі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, натомість, відповідач безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної, мотивуючи своє рішення наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 адміністративну справу № 806/767/18 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 11 квітня 2018 року о 14:30.

В судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. № 201/06-30-10-03 від 13.03.2018 (а.с.44-45) та пояснила, що реєстрація податкової накладної № 5 від 27.11.2017 було зупинено, оскільки вона відповідала одній з умов, наведених у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Поліссяагросервіс є платником податку на прибуток на загальних підставах.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Поліссяагросервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю БМарго укладено договір оренди сільськогосподарської техніки № 15/01-01 (а.с.32-33).

З метою реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних позивачем, через електронний кабінет платника податків було подано податкову накладну № 5 від 27.11.2017. (а.с.19)

За результатами опрацювання податкової накладної 27 листопада 2017 року позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до змісту якої повідомлено, що документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, однак відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК з ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 77.31.10. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.(а.с.18)

На вимогу відповідача та відповідно до приписів підпункту 201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України позивачем було надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №3 від 11.12.2017. (а.с.17)

Для підтвердження реальності здійснення операцій відповідачу було направлено: договір оренди майна № 15/01-01 від 15.01.2017 (а.с. 32-33); акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки орендареві ТОВ "БМарго" орендодавцем ТОВ "Поліссяагросервіс" від 15.01.2017 (а.с.31); витяг із оборотно-сальдової відомості за 2017 рік (а.с.30).

За результатами опрацювання надісланих ТОВ "Поліссяагросервіс" документів, комісією Державної фіскальної служби України було прийнято рішення №440575/38329922 від 19.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. (а.с.34)

Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017 та вважаючи, що ТОВ "Поліссяагросервіс" були надані усі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Згідно з підпунктами «а» , «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).

Згідно з положеннями п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригувань критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із вказаною нормою кореспондуються положення п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, відповідно до яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Законодавством чітко визначено умови зупинення реєстрації податкових накладних, це: відповідність критеріям (а не критерію) оцінки ступеня ризиків - тобто в даному випадку повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.17 №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Критерію моніторинг податкових накладних/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яку подано на реєстрацію у Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податковій накладні/розрахунку коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів із кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більш ніж 75% від загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної у податковій накладній, яку подано на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У разі якщо за результати моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригувань відповідає вимогам п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України, та сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/ розрахунку коригувань, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам пп.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно ж до вимог п.201.16 ст.201 ПК України.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної відбувається у разі одночасного дотримання чотирьох умов: невідповідність обсягів постачання та товарних залишків; наявність ризикових товарів у залишку; відсутність товару/послуги у "Таблиці даних платника податку"; сума ПДВ у податкових накладних, що відповідають критерію та складених з початку місяця, перевищує суму середньомісячної сплати податків та ЄСВ за останні 12 місяців.

Згідно з п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено зі змісту квитанції від 27.11.2017 про зупинення реєстрації податкових накладних у порушення вимог п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України контролюючим органом було наведено лише один критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкових накладних, замість сукупності таких ризиків. Крім цього, зазначено критерій (невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 77.31.10), який відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Крім того, відповідачем, в порушення п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, не вказано у квитанції конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Як передбачено пп.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України, для "розблокування" реєстрації податкових накладних платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У тексті зазначеної законодавчої норми вжито сполучники "та/або", що вказує на існування альтернативи для платника податків: він може на власний розсуд подати або письмові пояснення, або копії документів за вичерпним переліком, або вчинити обидві дії одночасно.

Керуючись зазначеним приписом, позивач вирішив надати відповідачу письмові пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій за незареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною № 5 від 27.11.2017

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження реальності здійснення операцій було направлено відповідачу:

- договір оренди майна № 15/01-01 від 15.01.2017 (а.с.32-33);

- акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки орендареві ТОВ "БМарго" орендодавцем ТОВ "Поліссяагросервіс" від 15.01.2017 (а.с.31);

- витяг із оборотно-сальдової відомості за 2017 рік (а.с.30).

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав дія прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедуру зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" пп.201.16.1 ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Остання підстава відмови в реєстрації податкової накладної за своїм характером є складною, оскільки містить у своєму складі два можливих критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрі України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави відмови.

Здійснивши системний аналіз наведених правових норм суд дійшов висновку, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній комісія ДФС повинна встановити конкретну обставину із двох наведених.

Встановлено, що за результатами опрацювання надісланих позивачем документів, комісією Державної фіскальної служби України було прийнято рішення №440575/38329922 від 19.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. (а.с.34)

Суд зазначає, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, натомість зі змісту рішення комісії ДФC №440575/38329922 від 19.12.2017 неможливо встановити, що стало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", чи "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Суд наголошує, що оскаржуване рішення не містить чіткого, конкретного визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а лише зазначає загальний формальний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, передбачений чинним законодавством.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Натомість, відповідач не пояснив та не надав суду відповідних документів, які б підтверджували висновки відповідача (викладені в рішенні комісії) про необхідність відмовити в реєстрації податкової накладної, на підставі яких документів фіскальним органом були виявлені невідповідності у поданих позивачем документах, які саме документи складені із порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що оскаржувана відмова відповідача у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017 є необґрунтованою, оскільки платником податків надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

У відповідності до пунктів 2-5 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №440575/38329922 від 19.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року №1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

З метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне також зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" № 5 від 27.11.2017 року.

Відповідачем не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність відмови у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних викладену у рішенні Комісії ДФС України №440575/38329922 від 19.12.2017, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено з матеріалами справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, адвокатом позивача надано до суду: договір № 02/01 від 09.01.2018 Про надання правових послуг (а.с.9-10), додаткова угода від 09.01.2018 (а.с. 11), довіреність № 14/12 від 14.12.2017 (а.с.8), акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.01.2018 (а.с.13), рахунок-фактура № 0000002 від 25.01.2018 (а.с.12) та платіжне доручення № 790 від 12.02.2018 (а.с.14)

Згідно з наданим актом приймання-передачі виконаних робіт, адвокатом витрачено 1 годину на складання позовної заяви до адміністративного суду (вартість 1000,00 грн.) та отримано авансовий платіж за представництво інтересів товариства в судових засіданнях адміністративного суду першої інстанції (вартість 1900,00 грн. (а.с.13).

Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 789 від 12.02.2018, ТОВ "Поліссяагросервіс" при зверненні із позовом до суду було сплачено 3542,00 грн. судового збору.(а.с.4)

Керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3542,00 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2900,00 грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поліссяагросервіс за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 440575/38329922 від 19.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.11.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладу № 5 від 27.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м. Київ-53, МСП 04655, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" (вул. І. Кочерги 6, м.Житомир, 10008. Код ЄДРПОУ 38329922) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3524,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2900,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 02 травня 2018 року