СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2018 р. Справа № 818/255/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1М.) звернулася до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Сумське об'єднане УПФУ) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті заборгованості пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 30.04.2017 та зобов'язання відповідача сплатити заборгованість по пенсії за період з 01.02.2015 по 30.04.2017.
Свої вимоги мотивувала тим, що перебуває на обліку у Сумському об'єднаному УПФУ і відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування має право на нарахування та виплату призначеної їй пенсії. Однак, такі виплати за період з 01.02.2015 по 30.04.2017 їй не були здійснені. Такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 31.01.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
19.02.2018 від представника Сумського об'єднаного УПФУ надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.30-39), відповідно до якого представник фонду просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та в якому зазначив, що у період з 01.02.2015 по 30.04.2017, за який просить стягнути заборгованість позивачка, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, яке є окремою юридичною особою, та яке і повинно відповідати за даним позовом.
Ухвалою суду від 21.02.2018 було призначено судове засідання у справі на 05.03.2018 (а.с.40).
05.03.2018 ухвалою суду від 05.03.2018 було задоволене клопотання представника позивача від 21.02.2018 про заміну неналежного відповідача належним, та первісного відповідача - Сумське об'єднане УПФУ, було замінено належним відповідачем, яким є Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Селидовське об'єднане УПФУ) та розгляд справи було відкладено на 19.03.2018 (а.с.51).
19.03.2018 через відсутність доказів у матеріалах справи про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 11.04.2018.
30.03.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.63), в якому він просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що Селидовське об'єднане УПФУ не є належним відповідачем по справі, оскільки не має повноважень для здійснення дій щодо пенсійної справи позивачки, в тому числі й щодо виплати заборгованості з пенсії, так як на даний час пенсійна справа передана Сумському об'єднаному УПФУ, який і здійснює пенсійні виплати ОСОБА_1 та наділений повноваженнями щодо виплати заборгованості.
Ухвалою суду від 11.04.2018 до участі в розгляді справи було залучено Сумське об'єднане УПФУ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 24.04.2018 (а.с.71).
Представник відповідача, повідомлений належним чином (а.с.76) про час і місце розгляду справи в судове засідання 24.04.2018 не з'явився, про причини суд не повідомив, у зв'язку з чим, суд, враховуючи ч.3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.
Представник третьої особи в судовому засіданні у вирішення спору покладався на розсуд суду.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши усні пояснення позивачки, її представника та представника третьої особи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка з 2009 року є пенсіонером за віком та перебувала на обліку в Торезькому управлінні Пенсійного фонду Донецької області.
В листопаді 2014 року, у зв'язку з початком антитерористичної операції ОСОБА_1 звернулась з заявою від 06.11.2014 про виплату пенсії до Селидовського об'єднаного УПФУ як пенсіонер за віком при повному стажі. У зв'язку з цим позивачка було взята на облік Селидовським об'єднаним УМФУ, яким було розпочато виплату пенсію.
Вказані обставини, підтверджується копією пенсійного посвідчення серії ААД №812860 (а.с.8), копією заяви від 06.11.2014 (а.с.79), копією розпорядженням від 08.12.2014 за №1852 (а.с.87).
Як встановлено судом Селидовським об'єднаним УПФУ проводились виплати пенсії щомісячно включно по 31.01.2015, що підтверджується протоколом від 10.12.2014 (а.с.82 зворот), копією атестату (а.с.84), копією супровідного листа з відміткою про дату здійснення останніх виплат від 16.06.2017 (а.с.83 зворот).
В квітні 2017 року позивачка прибула з тимчасово окупованої території до с.Яструбине Сумського району Сумської області, та стала на облік в Сумській районній державній адміністрації Сумської області як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, про що отримала довідку від 31.05.2017 №0000224220 (а.с.11).
30.06.2017 рішенням комісії по розгляду питань з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було вирішено відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з травня 2017 року (а.с.12) та з 01.05.2017 позивачка значиться на обліку в Сумському об'єднаному УПФУ, яким з 01.05.2017 відновлено пенсійні виплати. Вказані обставини також підтверджуються розпорядженням від 03.07.2017 №6307 (а.с.85), довідкою від 24.11.2017 №1314/03-28 (а.с.13).
У липні 2017 року позивачка звернулася до Сумського об'єднаного УПФУ із заявою про виплату заборгованості по пенсії за період часу з 01.02.2015 по 30.04.2017.
На свою заяву ОСОБА_1 отримала лист Сумського об'єднаного УПФУ від 31.07.2017 №313/3 (а.с.7), в якому зазначено про те, що поновлення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється згідно з Порядком призначення (встановлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Згідно з рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Сумської районної адміністрації від 30.06.2017 позивачці відновлено виплату пенсії з травня 2017 року. Іншого не передбачено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV).
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом №1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Так, питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону №1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачка при звернення до відповідача з відповідною заявою в листопаді 2014 року повідомила відповідний банківський рахунок, на який бажано перерахування пенсії (а.с.79) та враховуючи вказане Селидовське об'єднане УПФУ були здійснені пенсійні виплати включно по 31.01.2015 (а.с.83 зворот).
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, як встановлено в судовому засідання рішення суду про припинення пенсії позивачці відсутнє, будь-якого рішення Селидовським об'єднаним УПФУ щодо припинення позивачці виплати пенсії не приймалось.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що враховуючи відсутність пенсійної справи ОСОБА_1 в управлінні та направлення її до Сумського об'єднаного УПФУ, фонд не має жодної можливості надати будь-яку інформацію щодо підстав припинення виплати пенсії позивачці з лютого 2015 року.
Однак, на вимогу суду представником Сумського об'єднаного УПФУ щодо надання рішення Селидовського об'єднаного УПФУ про припинення пенсійних виплат ОСОБА_1, повідомлено, що таке рішення в особовій справі, яка надійшла з Селидовського об'єднаного УПФУ, відсутнє.
На вимогу суду, Сумським об'єднаним УПФУ було надано для огляду пенсійну справу ОСОБА_1, до якої долучено також матеріали пенсійної справи, які надійшли із Селидовського об'єднаного УПФУ. Однак, оглянута в судовому засіданні пенсійна справа не містила рішень чи будь-яких інших доказів, на підставі яких позивачці було припинено виплату пенсії Селидовським об'єднаним УПФУ з 01.02.2015 (а.с.78-86).
Відповідно до ч.ч.2,5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд визнає, що виплата пенсії позивачці була припинена за відсутності будь-якого рішення щодо такого припинення, не з підстав, передбачених Законом № 1058-IV.
Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постанові від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17), 20 березня 2018 року (справа № 234/2389/17), 24 квітня 2018 року (справа №243/6396/17).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачці з 01.02.2015 не відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправними, а тому суд, враховуючи ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного УПФУ щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.02.2015 та зобов'язати відповідача здійснити виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 за час припинення виплати раніше призначеної пенсії за період з 01.02.2015 по 30.04.2017
При цьому суд не приймає доводи відповідача з приводу того, що відповідач не має повноважень для здійснення дій щодо пенсійної справи ОСОБА_1, в тому числі й щодо виплати заборгованості з пенсії, враховуючи наступне.
Як вже зазначалось вище, згідно ч.1 ст.47 Закону №1058-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
За приписами частини 2 статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи, що припинення та невиплата пенсії відбулось саме з вини відповідача, на переконання суду, в даному випадку позивачем вірно обраний спосіб порушеного права, та порушене право повинно бути поновлено саме органом Пенсійного фонду за місцем первісного обліку та з вини якого відбулось припинення виплати пенсії, а саме -Селидовським об'єднаним УПФУ.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (42314, Сумська область, Сумський район, с. Яструбине, вул. Низова, 18, РНОКПП НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274), третя особа: Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.02.2015.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 за час припинення виплати раніше призначеної пенсії за період з 01.02.2015 по 30.04.2017 .
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30.04.2018.
Суддя І.Г. Шевченко
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73704049 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
І.Г. Шевченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні