Рішення

від 02.05.2018 по справі 146/1248/17

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2018 р. Справа146/1248/17

Провадження2/153/531/17-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Вказала, що у вересні 2007 року до неї звернулися відповідачі з проханням позичити їм гроші в сумі 9500 Євро, так як вони мали намір побудувати магазин в смт. Томашпіль Вінницької області. Вказала, що вони домовилися, що кошти вони віддадуть до кінця 2016 року. 10.09.2007 вона передала ОСОБА_2 9500 Євро, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 написали розписку. Зазначила, що станом на 22.09.2017 за офіційним курсом Нацбанку України 100 Євро складає 3123,5364 гривні, тобто, 9500 Євро за офіційним курсом НБУ складає 296735 гривень 96 копійок. Вказала, що вона у 2017 році неодноразово просила відповідачів повернути борг, так як в неї виникла потреба в цих грошах. Однак, відповідачі відмовляються повернути борг добровільно. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь9500 Євро, що еквівалентно - 296735 гривень 96 копійок боргу по договору позики.

Позивач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву (вх.№2906 від 02.05.2017), в якій просила справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, судові витрати покласти на відповідачів.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 02.05.2018 за вх..№2907 подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказав, що ОСОБА_2 не писала розписки, а писала інша особа.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений у порядку, встановленому ст. ст. 128, 130 ЦПК України - судовою повісткою, направленою рекомендованим повідомленням за адресою зареєстрованого місця його проживання. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень суду не надав. Судом встановлено відсутність поважних причин неявки в судове засідання належно повідомленого відповідача, ухвалено про розгляд справи без його участі.

Заяви, клопотання: заяви позивача та представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання без їх участі, заява про забезпечення позову, заява позивача про розгляд справи без її участі, заява представника відповідача про розгляд справи без його участі.

Інші процесуальні дії у справі: прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження у справі, відмова у задоволення заяви про забезпечення доказів, закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду, про що постановлено ухвали окремими документами.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Із копії свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 06.07.2000 встановлено, що ОСОБА_3 22.11.1994 зареєстрував шлюб із ОСОБА_2, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 . Із оригіналів розписок від 10.09.2007 встановлено, що між сторонами у простій письмові формі укладено договір позики, згідно з умовами якого ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 9500 Євро, та зобов'язалась виплачувати проценти, щомісячно 500 (п'ятсот) гривень. ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 9500 Євро 10.09.2007 для будівлі магазину в смт. Томашпіль Вінницької області, гроші зобов'язався повернути до кінця 2016 року. Розписка написана відповідачами та підписані ними. Із копії повідомлення НБУ станом на 22.09.2017 встановлено, що офіційний курс гривні до іноземної валюти становить 100 Євро - 3123.5364 гривні. Із копії розпорядження №216 від 23.05.2007 Томашпільської РДА Вінницької області встановлено, що затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: від 14.05.2007 магазин по АДРЕСА_2, замовник ОСОБА_2 - підприємець. Із копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_2 Вінницької області встановлено, що до складу будівель та споруд входить: магазин (літ. А, І поверх), площею 58,42 кв.м, 2005 року побудови. Із копії акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 14.05.2007 встановлено, що пред'явлений до прийняття магазин по АДРЕСА_2 прийнятий в експлуатацію.

Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд вважає встановленим, що між позивачем та відповідачами виникли взаємні цивільні права та обов'язки, із підстави, передбаченої ст.11 ч.2 п.1 ЦК України, а саме - із укладеного 10.09.2007 договору позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі боргових розписок від 10.09.2007, відповідачі зобов'язуються повернути борг в розмірі 9500 Євро в строк до кінця 2016 року.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із вимогами ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому частинами 1-3 ст.89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, ч.1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики за своїми ознаками є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Таким чином, розписка про отримання в борг грошових коштів за своєю суттю є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей, а отже розписка є не лише фактом укладення договору, а й фактом передачі позикодавцем грошової суми позичальнику. (Правова позиція ВСУ у справі №6-63цс13 від 18.09.2015).

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (№6-63цс13) та в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року (№6-50цс16).

Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 за наслідками розгляду справи №6-79цс14, викладено правову позицію про те, що відповідно до норм ст. ст. 1046,1047 ЦК України договір позики (на відміні від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання.

При цьому, згідно із вимогами ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача на підтвердження його заперечень проти позову не надано жодного доказу. Надані копії розпорядження, технічного паспорту та Акту від 14.05.2007 не спростовують факту отримання відповідачем ОСОБА_2 позики у ОСОБА_1

Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у пункті 14постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст.. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. В укладеному між сторонами договорі позики відсутні відомості про частку кожного із відповідачів, а тому вони є солідарними боржниками.

Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд вважає обґрунтованими обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Суд вважає порушеним право позивача невиконанням з боку відповідачів зобов'язання за договором позики.

Судом встановлено, що борг відповідачів перед позивачем становить 9500 Євро, що еквівалентно 296735 гривень 96 копійок станом на 25.09.2017. Вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, стягненню із відповідачів на користь позивача підлягає сума в розмірі 9500 Євро, що еквівалентно - 296735 гривень 96 копійок, яка заявлена позивачем. З урахуванням наведеного, суд має підстави для повного задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню із відповідачів на користь позивача судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у сумі 2967 гривень 36 копійок, розрахованої за правилами простої математичної пропорції.

Норми права, які застосував суд - ст.ст. 509, 526, 527, 536,541, 625, 627, 1046, 1049 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України і на підставі ст.ст. 509, 526, 527, 536, 541, 625, 627, 1046, 1049 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 9500 Євро, що еквівалентно станом на 25.09.2017 - 296735 (двісті дев'яносто шість тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 96 копійок боргу за договором позики, укладеним 10.09.2007.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1, ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 2967 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) гривень 36 копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий А.Г. Любинецька-Онілова