Ухвала

від 02.05.2018 по справі 152/1806/17

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1806/17

2/152/32/18

У Х В А Л А

02 травня 2018 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря - Одудовського С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника

позивача - ОСОБА_2,

представника

відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_4,

представника

третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання права власності на частину будинку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4,

у с т а н о в и в:

20 листопада 2017 року ОСОБА_1, звернулась до суду з позовною заявою до Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання права власності на частину будинку.

19 квітня 2018 року на адресу Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання третьої особи та її представника про виклик свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, яке останні в судовому засіданні підтримали.

Представник відповідача клопотання про виклик свідків підтримав.

Позивач та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про виклик свідків, оскільки воно заявлено на стадії розгляду справи по суті, що суперечить вимогам ЦПК України.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд виходить з наступного, при вирішенні клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, що закріплено в ч. 1 ст. 5 ЦПК України.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина 1 ст. 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема, ці дані встановлюються показаннями свідків.

Статтею 83 ЦПК України закріплено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 ст. 83 ЦПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, в підготовчому судовому засіданні 07 лютого 2018 року третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 не заперечував щодо призначення справи до розгляду по суті, подав пояснення щодо позову інших клопотань, зокрема про виклик свідків не подавав. В зв'язку з цим, судом відповідно виконано вимоги ст. 197 ЦПК України та згідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В клопотанні про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третьою особою, а також його представником, жодним чином не зазначено про поважність причин, які б свідчили про неможливість заявити клопотання про виклик свідків на стадії підготовчого судового засідання. Крім того в судовому засіданні, останні також не обґрунтували причини що унеможливили подання вищезазначеного клопотання .

Беручи до уваги вищевказане, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання третьої особи та її представника про виклик свідків.

Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Войнаровський