Справа № 450/88/18 Провадження № 2/450/833/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Лаба С. П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за ним як спадкоємцем за заповітом після смерті бабці ОСОБА_3, що померла 23.03.2016р. право власності на земельну ділянку площею 1,5796 га (в склад якої увійшли діл. 1 площею 0,1128 га. кадастровий номер 4623685600:09:000:0323, та діл. 2 площею 1,4668 га. кадастровий номер 4623685600:000:0268) яка належала ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акту про право власності на землю серії ЯБ №563392, виданого на підставі розпорядження голови Пустомитівської РДА №498 від 01.08.2005р. зареєстрованого в книзі реєстрації актів про право власності на землю 24.03.2006р. за №01:06:458:02421.
В обґрунтування позову, покликається на те, що 23.03.2016 року померла його бабця, ОСОБА_3, яка за життя розпорядилася своїм майном та склала заповіт, усе своє майно остання заповіла своєму онукові ОСОБА_1, тобто позивачу в справі. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина в склад якої увійшла земельна ділянка площею 1,5796 га (в склад якої увійшли діл. 1 площею 0,1128 га. кадастровий номер 4623685600:09:000:0323, та діл. 2 площею 1,4668 га. кадастровий номер 4623685600:000:0268) яка належала ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акту про право власності на землю серії ЯБ №563392, виданого на підставі розпорядження голови Пустомитівської РДА №498 від 01.08.2005р. зареєстрованого в книзі реєстрації актів про право власності на землю 24.03.2006р. за №01:06:458:02421. Відповідач, мати позивача відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку в спадковому майні так як на момент смерті спадкодавця являлась непрацездатною дитиною спадкодавця (пенсіонером). Однак відповідач в справі на момент смерті спадкодавця разом із нею не проживала. У відповідний термін до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась, а отже вважається такою, що спадщини не прийняла. Однак незважаючи на вказані обставини визнання права власності на спадкове майно в позасудовому порядку на даний час неможливе. Оскільки відповідач не визнає права позивача на спадкове майно, що зумовлює необхідність позивача звернутися в суд з позовом задля забезпечення захисту свого порушеного права на спадщину, який просить задоволити.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилась, проте подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов визнала в повному обсязі.
Відповідно до ч. 34 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З копії свідоцтва про смерть, виданого повторно, 31.10.2017 року Серія I-СГ № 485093 виконавчим комітетом Гуменецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №1, вбачається, що 06.01.1983 року помер ОСОБА_4.
З копії свідоцтва про смерть, виданого 24.03.2018 року І-СГ №421428 Раковецькою сільською радою, Пустомитівського району, Львівської області, актовий запис №9, вбачається, що 24.03.2016 року померла ОСОБА_3.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка плошею 1,5796 га (в склад якої увійшли діл. 1 площею 0,1128 га. кадастровий номер 4623685600:09:000:0323, та діл. 2 площею 1,4668 га. кадастровий номер 4623685600:000:0268), яка належала ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акту про право власності на землю серії ЯБ №563392, виданого на підставі розпорядження голови Пустомитівської РДА №498 від 01.08.2005р. зареєстрованого в книзі реєстрації актів про право власності на землю 24.03.2006р. за №01:06:458:02421.
Згідно копії заповіту, посвідченого 03.11.1993р. секретарем Раковецькою сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області, зареєстрованого в реєстрі за №18, ОСОБА_3 усе своє майно заповіла своєму онукові ОСОБА_1 - позивачу, згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 Серія УР №0681152 від 08.08.1963 року, наявного в матеріалах справи.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Раковецької сільської ради № 641 від 02.11.2016 року та довідкою № 173 від 24.03.2016 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав без реєстрації в житловому будинку, що знаходиться за адресою: с. Підтемне, вул.. Зубрівська, 9, Пустомитівського району Львівської області разом із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка до дня смерті була зареєстрована у цьому будинку, вели спільне господарство. ОСОБА_1 здійснював догляд за бабою та займався її похованням спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 23.03.2016 року.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 23.03.2016 року має обов'язкову частку в спадковому майні, так як на момент смерті спадкодавця являлась непрацездатною дитиною спадкодавця (пенсіонером). Однак відповідач на момент смерті спадкодавця разом із нею не проживала, у визначений законом шестимісячний термін до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась, а отже вважається такою, що спадщини не прийняла.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно приписів ст.328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.
Згідно ст. 1268 ч. 3 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивач не звернувся у встановлені законом строки в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, проте, фактично прийняв її, після смерті спадкодавця, ОСОБА_3, яка склала заповіт на його корись, враховуючи визнання позову відповідачем, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.
Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України поверненню позивачу з державного бюджету підлягає 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 13, 142, 200, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, -
у х в а л и в :
позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 23.03.2016р. право власності на земельну ділянку площею 1,5796 га, що складається з діл. 1 площею 0,1128 га. кадастровий номер 4623685600:09:000:0323, та діл. 2 площею 1,4668 га. кадастровий номер 4623685600:000:0268, яка належала ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акту про право власності на землю серії ЯБ №563392, виданого на підставі розпорядження голови Пустомитівської РДА №498 від 01.08.2005р. зареєстрованого в книзі реєстрації актів про право власності на землю 24.03.2006р. за №01:06:458:02421.
Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 320,00 (триста двадцять гривень 00 копійок) грн. по квитанції №0.0.916733854.1 від 15.12.2017 року.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.03.2018 року.
СуддяОСОБА_5
Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2018 |
Оприлюднено | 03.05.2018 |
Номер документу | 73712455 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Мельничук І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні